Рішення № 81647891, 10.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/964/2019

Єд. унік. № 243/1770/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця»

вимоги позивача: про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

учасники справи: не з`явились,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 22 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 17 липня 1995 року працевлаштувалась до ДП «Донецька залізниця» та почала свою трудову діяльність з посади черговий стрілочного поста. З 08 липня 2016 прийнята до структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії ПАТ «Укрзалізниця».

17 липня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП (наказ № 4742/ДН-ос від 10.07.2017 року).

На день звільнення відповідач мав перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 15.03.2017 року по 17.07.2017 року, не було виплачено компенсацію за 19 днів щорічної відпустки, що також відображено в наказі від 10.07.2017 року, крім того відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України «При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.Зазначає, що відповідач відмовився виплачувати їй заборгованість із заробітної плати і вихідну допомогу, а також відмовляється надати довідки про розмір заборгованості по заробітній платі без жодного обґрунтування причин цього, що в свою чергу є грубим порушенням ч. 1 ст. 47 та ст. 49 КЗпП України.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на її користь невиплачену заробітну плату за період з 15.03.2017 року по 17.07.2017 року у розмірі 7709,81 грн., невиплачену вихідну допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, тобто 3798,89 грн., невиплачену компенсацію за невикористані 19 днів щорічної відпустки у розмірі 2387,35 грн., середній заробіток за час несвоєчасного розрахунку при звільненні з 17.07.2017 року і по день ухвалення судом рішення без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів у розмірі 158,05 грн. за 1 день.

2. Від представника відповідача АТ «Українська залізниця» адвоката Парахотіна А.П., який діє у справі на підставі довіреності юридичної особи № 5418 від 09 листопада 2018 року, надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Так, відповідач зазначив, що проведення АТО значно ускладнило сполучення у мережах регіональної філії «Донецька залізниця», безпосередньо регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» знаходиться за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, а фактичне місце роботи позивача розташовано в місті Горлівка, на непідконтрольній території України, де проводиться антитерористична операція.Зокрема, відповідач зазначив, що він не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором. Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль на виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.Відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, затверджених наказом Державного комітету статистики «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистки праці» від 05 грудня 2008 року № 489, а саме: наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу; наказів (розпоряджень) про надання відпустки; наказів (розпоряджень) про припинення трудового договору (контракту); табеля обліку використання робочого часу; розрахунково - платіжної відомості працівника не дає підстав для підтвердження інформації щодо фактичного виконання робіт, що безпосередньо впливає на можливість проведення нарахувань.

Окрім цього, науково-правовим висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року відносно АТ «Українська залізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, яка непідконтрольна українській владі, починаючи з 20 березня 2017 року, що унеможливило виконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених ст. ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України. Науково-правовим висновком Торгово - промислової палати України визнано, що терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, що супроводжується актами тероризму, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків відповідачем, передбачених трудовим договором.

Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. (а.с. 44-45)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, та пунктом п`ятим резолютивної частини позовної заяви є клопотання позивача розглядати справу без її участі.

4. Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, однак 04.04.2019 року подав відзив на позовну заяву, що унеможливлює проведення заочного розгляду справи у відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання представника відповідача, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд розглядає справу за відсутності представника відповідача у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

5. Ухвалою суду від 25.02.2019 року провадження по справі відкрито, призначено справу до судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

7. ОСОБА_1 відповідно до наказу № 164/ДС від 17.07.1995 року працевлаштувалась до ДП «Донецька залізниця» та почала свою трудову діяльність з посади черговий стрілочного поста, після чого обіймала різні посади, остання з яких - старший черговий стрілочного поста 4 розряду станція Трудова 3 класу згідно наказу №589/ДС-к від 31.12.2013 року, що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-11). За відомостями цієї ж трудової книжки 15.04.2009 року станція Микитівка Донецької залізниці перейменована на станцію Микитівка державного підприємства «Донецька залізниця» (наказ № 131/ДС від 15.04.2009 року), з 08.07.2016 року державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», а станція Микитівка ДП «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

8. Наказом регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 15 березня 2017 року № 384-Н визначено начальнику структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» встановити відповідними наказами початок простою з 16 березня 2017 року для всіх працівників, підпорядкованих їм структурних (виробничих) підрозділів. Оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою в робочі дні (зміни) згідно графіку роботи (а.с.23).

9. Наказом начальника станції Микитівка № 01-ос від 06.07.2016 року у зв`язку з реорганізацією структурного підрозділу «Станція Микитівка» ДП «Донецька залізниця» у виробничий підрозділ «Станція Микитівка» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 08.07.2016 року трудовий договір з ОСОБА_1 продовжено у виробничому підрозділі «Станція Микитівка» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.а.24-25).

10. Наказом № 10/ДС від 13.07.2013 року для працівників, прийнятих в Донецьку дирекцію залізничних перевезень, розповсюджується норма робочого часу згідно ст. 50 КЗоТ України, яка не може перевищувати 40 годин в тиждень. Працівникам з щоденним обліком робочого часу встановлено п`ятиденний робочий тиждень. Працівникам з підсумованим обліком робочого часу змінний графік складається згідно норми робочого часу на 2016 рік, затверджений вказівкою дороги від 17.11.2015 року 2019-13/123. (а.с.21)

11. Наказом в.о. начальника дирекції залізничних перевезень структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 4742/Дн-н від 10.07.2017 року ОСОБА_1 звільнено 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв?язку із скороченням штату з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку та компенсацією за 19 днів відпустки (а.с.8). Аналогічні відомості внесені у трудову книжку ОСОБА_1

12. Відповідно до розрахунків заробітної плати ВП «ДС «Микитівська «СП «ДДЗП» філії «Дон. зал.» ПАТ (ідентифікаційний код 40150216), ОСОБА_1 нараховані наступні суми:

- березень 2017 р. - 2403,93 грн. (оплата простоїв 2059,95 грн., заохоч. ювілейна дата 300,00 грн., мат. доп. систем. хар. 43,98 грн.), з яких сума до виплати становить 1911,56 грн.;

- квітень 2017 р. - 2230,39 грн. (оплата простоїв 2189,59 грн., мат. доп. систем. хар. 40,80 грн.), з яких сума до виплати становить 1773,57 грн.;

- травень 2017 р. - 2333,11 грн. (оплата простоїв 2290,43 грн., мат. доп. систем. хар. 42,68 грн.), з яких сума до виплати становить 1855,25 грн.;

- червень 2017 р. - 1760,84 грн. (оплата простоїв 1728,63 грн., мат. доп. систем. хар. 32,21 грн.), з яких сума до виплати становить 1400,19 грн.;

- липень 2017 р. - 8687,68 грн. (комп. за нев. відп. зв. 3002,95 грн. (19 днів), оплата простоїв 806,69 грн., мат. доп. систем. хар. 158,92 грн., вих. допомога при звільненні 4719,12 грн.), з яких сума до виплати становить 6955,48 грн. (а.с.28-32).

13. З табелів обліку використання робочого часу, які засвідчені підписами бухгалтера та начальника станції Микитівкавбачається, що за березень 2017 року позивачем відпрацьовано - 0 днів, 18 днів простою; за квітень 2017 року - відпрацьовано 0 днів, 19 днів простою; за травень 2017 року - відпрацьовано 0 днів, 21 день простою; за червень 2017 року відпрацьовано 0 днів, 20 днів простою; за липень 2017 року - відпрацьовано 0 днів, 7 днів простою (а.с. 17-20).

14. Згідно листа в.о. начальника «Донецької дирекції залізничних перевезень» структурного підрозділу регіональної філії «Донецька залізниця» № 198/1 від 27.03.2019 року за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інших зборів у сумі 243,00 грн. та отримана 14.07.2017 року у касі Дирекції м. Лиман. З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили оригінали або копії документів для нарахування або виплати заробітної плати (а.с.47)

15. Науково-правовим висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьк, м. Горлівка , м. Ясинувата. З 20 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Горлівка перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року.

16. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ДП «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957) знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 68, та з 25 листопада 2014 року перебуває в стані припинення.(а.с.65)

17. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тверська, 5, відокремленим підрозділом якої, зокрема, є регіональна філія «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 40150216), яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22. (а.с. 61-64)

V. Оцінка Суду.

18. Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (ст. 1, ч.ч. 1, 2, 4, 7 ст. 43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (ч. 1 ст. 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч. 1 ст. 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

19. У ч. 1 ст. 94 КЗпП України міститься дефініція поняття «заробітна плата». Так, згідно законодавчого визначення заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення заробітної плати міститься у ст. 1 Закону України «Про оплату праці».

Положеннями ст. 115 КЗпП України закріплено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

20. Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Таким чином, законодавець покладає обов?язок щодо нарахування заробітної плати та надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати саме на роботодавця.

21. Відповідно до положень ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

22. Відповідно до положення ч. 1 ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

24. За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

25. Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження факту трудових відносин з відповідачем, нарахування та розміру заробітної плати, простою, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги у період з березня 2017 року по липень 2017 року, суд вважає їх належними, достовірними та допустимими, оскільки вони узгоджуються між собою.

26. Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність первинних документів, як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки заробітна плата була нарахована, частково виплачена у липні 2017 року у м. Лиман Донецької області (за першу половину березня), обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію. Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву Укази Президента України, Рішення ради національної безпеки і оборони України жодним чином не перешкоджали відповідачу проводити виплати заробітної плати позивачу та не містять в собі положень, які б вказували на звільнення відповідача від обов`язку виконувати трудове законодавство по проведенню повного розрахунку при звільненні.

27. Крім того, суд звертає увагу на ті обставини, що структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» здійснює господарську діяльність на підконтрольній Україні території, починаючи з квітня 2016 року, а позивача звільнено 17 липня 2017 року.

28. Відповідач належними та допустимими доказами у відповідності зі ст. ст. 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у вказаних документах (довідках), наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них, є недостовірними.

29. Під час судового розгляду встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем у спірний період (з 15.03.2017 року по 17.07.2017 року), у виробничому підрозділі з 16.03.2017 року було встановлено простій, що підтверджується наказом № 384-Н від 15.03.2017 року, який на час звільнення позивача не припинено. З наданих позивачем розрахункових листків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що позивачу було нараховано оплату простою, компенсацію за невикористані 19 днів відпустки, а також вихідну допомогу, однак зазначені суми виплачені не були, що відповідачем не спростовано. За таких обставин суд не вбачає підстав для проведення розрахунків, та вважає можливим стягнути невиплачені суми, які зазначені в розрахункових листках заробітної плати.

30. Як вбачається з роз?яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов?язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов?язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

31. Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані, але не виплачені суми оплати простою, компенсації за невикористані 19 днів відпустки та вихідної допомоги (за березень 2017 р. нараховано 2403,93 грн., за квітень 2017 р. - 2230,39 грн., за травень 2017 р. - 2333,11 грн., за червень 2017 р. - 1760,84 грн., за липень 2017 р. - 8687,68 грн., а у загальній сумі 17415,95 грн.), з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.

32. Разом з тим, суд вважає, що заслуговують на увагу доводи відповідача про відсутність правових підстав щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України.

33. Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

34. Отже, за положеннями ст.. 117 КЗоТ України обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини роботодавця.

35. Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.99 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

36. З матеріалів справи вбачається, що відповідач посилається на об`єктивні причини, зумовлені проведенням зокрема в Донецькій області АТО та на науково-правовий висновок Торгівельно-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-102, у зв`язку із чим підприємство не мало можливості своєчасно провести розрахунок з позивачем по заробітній платі.

37. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

38. У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

39. Згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

40. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

41. Так, відповідачем надано Науково-правовий висновок Торгово-Промислової палати України щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2.

42. Відповідно до Постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» місто Горлівка Донецької області визнано тимчасово окупованою територією України.

43. Як вбачається із пункту 7 розділу ІV вказаного вище Науково-правового висновку, втрата контролю і доступу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 44, у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та з 12 квітня 2017 року щодо структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями позбавило можливості публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно з ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, а саме кожному звільненому працівнику структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» і «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

44. Це свідчить про відсутність вини ПАТ «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, у невиконанні своєчасно своїх обов`язків по виплаті заробітної плати.

45. Пунктом 10 розділу ІV вказаного вище Науково-правового висновку передбачено, що унеможливлення виконання публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

46. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою за цим Висновком є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

47. Зазначений висновок Торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом та підтверджує відсутність вини відповідача у не проведенні своєчасного розрахунку з позивачем при її звільненні.

48. Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

49. Тому, при вирішенні питання в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 408/5985/17-ц провадження № 61-36747 св18.

50. Відповідні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 6-2159цс15, від 11 травня 2016 року № 6-383цс15, від 23 березня 2016 року № 364цс16, від 23 березня 2016 року № 365цс16, від 25 травня 2016 року № 948цс16, від 31 травня 2017 року № 6-2163 цс16, а також у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 264/925/17 ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 225/5072/17.

51. Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгівельно - промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5) ( із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Президії ТПП України від 26 квітня 2016 № 11 (6)) сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) документ, затвердженої Президією ТПП України форми, який засвідчує настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

52. Пунктом 6.12 вказаного Регламенту визначено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку Торгівельно - промислової палати України / регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, і підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин, і відповідно першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України / президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України / регіональної ТПП.

53. Враховуючи, що зазначений висновок виконано на офіційному бланку Торгово-промислової палати України, засвідчено виконуючими фахівцями та першим віце-президентом, містить по суті структуру «сертифікату», засвідчений відповідною печаткою Торгівельно-промислової палати, тому такий висновок є належним доказом по справі.

54. Суд приймає, як доказ відсутності вини АТ «Українська залізниця» у несвоєчасній виплаті заробітної плати у розумінні ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

55. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про відсутність вини підприємства у не проведенні своєчасного розрахунку при звільненні з позивачем є обґрунтованими.

56. Таким чином, враховуючи відсутність вини відповідача у невиконанні ним трудових обов`язків, що підтверджується відповідним висновком Торгово-промислової палати, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 17 липня 2017 року по день ухвалення рішення у справі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

57. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

58. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1921 грн.

59. Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 44, 94, 113, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (місцезнаходження: 03680, місто Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , заборгованість по заробітній платі за період з 15 березня по 17 липня 2017 року у розмірі 9693,88 грн. (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто три грн. 88 коп.), вихідну допомогу у розмірі середнього заробітку 4719,12 грн.(чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять грн. 12 коп.), компенсацію за невикористані 19 днів щорічної відпустки у розмірі 3002,95 грн. (три тисячі дві грн. 95 коп.), а у загальній сумі 17415,95 грн. (сімнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять грн. 95 коп.), з яких підлягають утриманню податки і обов?язкові платежі.

3. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (місцезнаходження: 03680, місто Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

4. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв