Рішення № 81647801, 07.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року справа № 580/825/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18 983 грн. 50 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно наказу №21 о/с від 25.01.2019 був звільнений зі служби в поліції. Позивачу в день звільнення не було виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992. Грошова допомога була виплачена лише 28.02.2019 року. Зазначає, що відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У зв`язку з несвоєчасною виплатою вказаної допомоги позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Черкаській області проти позову заперечив, 29.03.2019 року надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 25.01.2019 №21 позивач був звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч.1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 позивачу в лютому 2019 року нарахована одноразова грошова допомога в сумі 52755,08 грн. Кошти перераховано платіжним дорученням №347 від 27.02.2019 на картковий рахунок позивача. Відповідач зазначає, що відповідно до положень статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІ виплата одноразової грошової допомоги після звільнення зі служби в поліції здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом , при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається КМУ, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей". Одноразова грошова допомога нараховується і сплачується відповідно до умов, встановлених Порядком №260. Відповідач зазначає, що дана грошова допомога не входить до структури грошового забезпечення поліцейського та здійснюється не в момент звільнення, а після звільнення зі служби. Оскільки виплата одноразової грошової допомоги врегульована спеціальним законодавством, підстави для застосування статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розпочато розгляд справи по суті з 12.04.2019 без виклику сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 25.01.2019 №21 позивач був звільнений зі служби в поліції за п.7 (за власним бажанням) ч.1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Вислуга років позивача станом на день звільнення складала 14 років 07 місяців 29 днів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 позивачу нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового забезпечення в сумі 52755,08 грн. Кошти на рахунок позивача зараховані 28.02.2019 року, про що свідчить витяг з карткового рахунку АБ “ Укргазбанк" в матеріалах справи.

Позивач вважає, що виплата одноразової грошової допомоги проведена з порушенням термінів, встановлених статтею 116 Кодексу законів про працю України, тому звернувся до суду про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу виплати поліцейському одноразової грошової допомоги при звільненні унормовані статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію", статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженими наказом МВС України від 06.04.2016 №260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799. (далі - Порядок №260).

Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наведеним нормам кореспондують положення п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 23 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання №260 від 06.04.2016 визначено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Крім того, пунктом 7 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання №260 від 06.04.2016 передбачено, грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Згідно частини 1 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 02.07.2015 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Кабінетом Міністрів України 11.11.2015 прийнято постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейських постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 не передбачена.

Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні є соціальною гарантією при звільненні поліцейського та не входить до складу грошового забезпечення поліцейських.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. (стаття 1).

Згідно статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Главою 7 Кодексу законів про працю України врегульовано правовідносини щодо оплати праці.

Згідно статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статті 116, 117 Кодексу законів про працю України відносяться до Глави 7 вказаного Кодексу (Оплата праці).

Враховуючи викладене, строки розрахунку при звільненні, передбачені статтею 116 Кодексу законів про працю України та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України, стосуються заробітної плати працівника.

Оскільки одноразова грошова допомога при звільненні поліцейських є соціальною гарантією при звільненні та не входить до структури грошового забезпечення поліцейських, дія статей 116, 117 Кодексу законів про працю України на таку допомогу не поширюється.

Згідно з частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.В. Руденко