Рішення № 81647251, 11.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 травня 2019 р. № 520/2319/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Красноградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Красноградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати Красноградський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв`язку із досягненням 16-річного віку. На думку позивача, зазначена відмова відповідача є протиправною та порушує права позивача, яка є представником неповнолітнього ОСОБА_2 . Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору по адміністративній справі № 520/2319/19.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року прийнято вище вказану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує. Також відповідачем вказано, що заяву позивача ОСОБА_1 розглянуто у порядку Закону України "Про звернення громадян", оскільки остання подана у довільній формі. Крім того, представником відповідача вказано, що законодавством передбачено подання заявником особисто відповідного переліку документів, проте позивач звернулась до відповідача із заявою як представник неповнолітнього, в той ж час син позивача самостійно із відповідною заявою у встановленому законодавством порядку не звертався. Отже, з огляду на норми діючого законодавства у відповідача були відсутні підстави для оформлення ОСОБА_2 паспорту у формі книжечки.

Також представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про продовження строку для подання відзиву на позов, в обґрунтування якої вказано на наявність об`єктивних причин та великого обсягу роботи, у зв`язку чим відповідач не зміг подати до суду відзив на позов у встановлений судом строк.

З огляду на наявність поданої представником відповідача заяви про продовження строку на подання відзиву на позов та положення ст. 121 КАС України, суд вважає за можливе прийняти до розгляду відзив на позовну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже є його законним представником.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 , діючи як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася 08.02.2019 року до Красноградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області із заявою про видачу її сину ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХII. Обґрунтовуючи подання зазначеної заяви позивач вказала, що за своїми релігійними переконаннями вони не можуть замінити своє ім`я дане їм в хрещенні, на цифрове ім`я. У додатках до заяви вказано на надання копії паспорта заявниці та копії свідоцтва про народження сина.

Листом від 23.02.2019 року №8343-93/6343-19 Красноградським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області повідомлено позивача про відсутність підстав для видачі ОСОБА_2 паспорта відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ. При цьому із посиланням на положення Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ та постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" вказано, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державою або відмови від виконання законів. Також у листі зазначено, що видача документу, що посвідчує особу не можлива без обробки персональних даних особи. При цьому, у листі вказано на необхідності особистого звернення особи із відповідною заявою та переліком документів для отримання паспорту.

Згідно із положеннями ст.5 Закону України «Про громадянство України» документом, який підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.

Як передбачено п. 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

З аналізу вищевикладених норм діючого законодавства суд приходить до висновку, що останніми передбачено чіткий порядок, суб`єктний склад та перелік документів для оформлення паспорта громадянина України.

Так, відповідно до пп.1 п.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку - на підставі заяви - анкети, поданої нею особисто.

Згідно з положеннями пункту 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35x45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Як передбачено приписами п.14 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, за видачу паспорта справляється державне мито.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що вказаною нормою закріплено не тільки перелік необхідних для оформлення паспорта документів, а й особисте їх подання громадянином, котрий звертається за таким оформленням.

При цьому, подання документів представниками особи, яка звертається за отриманням паспорта громадянина України, вказаною нормою не передбачено.

Як передбачено положеннями п. 26 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302, після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Згідно із п.27 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302, після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу.

В той же час суд зазначає, що ч. 7 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що законодавством надано особі, яка досягла 16 річного віку, повноваження самостійно вчиняти дії щодо отримання паспорта громадянина України, що свідчить про відсутність у даному випадку у батьків права щодо представлення інтересів даної особи.

Таким чином, звернення ОСОБА_1 до відповідача із письмовою заявою про видачу її неповнолітньому сину паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки здійснено без дотримання встановленого законодавством порядку, що свідчить про відсутність у відповідача станом на день подання такої заяви позивачем у довільній формі та яка в свою чергу не містить особистих підписів ОСОБА_2 , підстав для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у вигляді книжечки.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.11.2018 по справі № 820/3327/16.

Як встановлено судовим розглядом справи зазначена заява позивача зареєстрована відповідачем, як звернення.

Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Як передбачено приписами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем у порядку та строк, визначений положеннями Закону України «Про звернення громадян» листом від 23.02.2019 року надано відповідь, в якій із посиланням на норми діючого законодавства України, якими передбачена форма паспорта громадянина України, обов`язок громадянина отримати паспорт; підзаконний акт, який регулює порядок подання документів для оформлення паспорта громадянина України.

При цьому, як встановлено судом зі змісту позовної заяви, позивач, не погоджуючись із наданою відповідачем відповіддю не спростовує факту розгляду її звернення у встановленому законом порядку, та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача та задоволення позовних вимог про видачу такого паспорту, навіть у разі наявності у позивача такого права з огляду на недотримання порядку та процедури звернення за паспортом та не надано необхідних для цього документів.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про необхідність застосування судом у даному випадку висновків, викладених у судовому рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, оскільки у зразковій справі позивач, у зв`язку зі зміною прізвища під час укладання шлюбу, особисто звернулась до органів Державної міграційної служби із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, подавши відповідний пакет документів, однак, їй було відмовлено у видачі паспорту у зв`язку з відсутністю, на думку відповідачів, для цього законодавчих підстав.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставинами суд приходить до висновку, що оскільки до суду не надано доказів належного звернення ОСОБА_2 до відповідача з заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, доводи позивача стосовно наявності права на отримання такого паспорта є необгрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З врахуванням наведеного слід дійти висновку, що захисту підлягають тільки порушені права особи.

При цьому, визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Аналізуючи вищевказані норми слід дійти висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, як встановлено судовим розглядом справи ОСОБА_2 особисто за отриманням паспорту в вигляді книжечки не звертався, необхідного пакету документів не надавав, в той же час, відповідачем не приймалось рішення за результатами розгляду звернення.

Зі змісту направленого на адресу позивача відповідачем листа вбачається, що останній не містить в собі ознак рішення суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для визнання протиправною відмови Красноградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_2 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Водночас, з огляду на обставини того, що позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки є похідною вимогою від першої позовної вимоги, то вона також не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Красноградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (вул. Лермонтова, 84, м. Красноград, Харківської обл., 63300) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.