Ухвала суду № 81646782, 10.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2019 року м. Київ № 640/7693/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби безпеки України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України, про:

- визнання протиправною та скасування постанови Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну від 26 квітня 2016 року, якою громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (російською - ОСОБА_1 , латиницею - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Єкатеринбург Свердловської області Російської Федерації, закордонний паспорт № НОМЕР_1 , заборонено в`їзд в Україну терміном на 5 років (до 29 квітня 2021 року);

- зобов`язання Службу безпеки України повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування постанови про заборону в`їзду в Україну від 26 квітня 2016 року.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Таким чином, позивачу підлягає до сплати судовий збір у сумі 768,40 грн, проте доказів його сплати до позовної заяви ОСОБА_1 не долучено.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, з позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що про наявність постанови Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну від 26 квітня 2016 року позивач дізнався з листа за підписом Першого заступника Начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України Конохова С. від 30 березня 2019 року №8/1/1-4714, який отриманий уповноваженим представником позивача 10 квітня 2018 року.

Таким чином, для позивача, передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду розпочав перебіг з 10 квітня 2018 року. Разом з тим, позов ОСОБА_1 направлений на адресу суду засобами поштового зв`язку лише 26 квітня 2019 року, тобто більш ніж через рік з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

В позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване постійним місцем проживання позивача на території Російської Федерації та забороною в`їзду на територію України, з урахуванням чого представник позивача просив визнати поважними причини строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 такий строк.

Суд, розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, виходив з наступного.

За приписами частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

При цьому, частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З урахуванням наведеного, для вирішення питання про правильність визначення судом дотримання строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід з`ясувати коли розпочався перебіг цього строку, чи дотримано позивачем строк звернення до суду, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/7051/18 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України, про:

- визнання протиправним та скасування постанови Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну від 26 квітня 2016 року, якою громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (російською - ОСОБА_1 , латиницею - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Єкатеринбург Свердловської області Російської Федерації, закордонний паспорт НОМЕР_1 , заборонено в`їзд в Україну терміном на 5 років (до 29 квітня 2021 року);

- зобов`язання Службу безпеки України повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування постанови про заборону в`їзду в Україну від 26 квітня 2016 року.

Адміністративний позов у справі №826/7051/18 зареєстрований Окружним адміністративним судом міста Києва 03 травня 2018 року.

Так, законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи "Стаббігс на інші проти Великобританії","Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

В свою чергу поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Враховуючи, що спір у справі №826/7051/18 розглядається між тими ж учасниками справи та з тим самим предметом, подання позивачем через рік після пред`явлення первісної позовної заяви іншого позову до цього самого відповідача і третьої особи з тим самим предметом, але з інших підстав за відсутності доказів звернення із заявою про зміну предмета позову у справі №826/7051/18 і результатів розгляду такої заяви, є неповажними причинами пропуску шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- платіжного документа про сплату судового збору з розрахунку 768,40 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101", або документів, що свідчать про наявність пільг зі сплати судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску такого строку.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак