Рішення № 81646362, 12.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 р. № 400/123/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П. розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД.", вул. Погранична, 22/1, м. Миколаїв, 54020

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 00114041401,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково- виробнича фірма "Ю Алекс Дизайн ЛТД." звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 00114041401 Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, мотивуючи свої вимоги тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки, який містить надумані та упереджені висновки та інформацію, а відтак наведені в акті висновки про порушення ТОВ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» відповідних норм податкового законодавства є незаконними, необґрунтованими та протиправними, виходячи з чого збільшення податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій за цим податковим повідомленням-рішенням є також протиправним.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначив, що вимоги позивача щодо неправомірного прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 року №00114041401 є необґрунтованими, а зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та відповідно до вимог діючого законодавства.

Справу було призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони були присутні в судовому засіданні, надали свої пояснення.

Дослідив матеріали справи, пояснення сторін, діюче законодавство, судом було встановлено.

З 22.10.2018р. по 09.11.2018р. службовими особами Головного управління ДФС у Миколаївській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ЮАлекс Дизайн ЛТД." за період діяльності з 01.01.2015р. по 30.06.2018р. з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період, результати якої оформлені актом перевірки від 16.11.2018 р. № 2779/14-29-14-01/13872303.

Контролюючий орган вказував в акті перевірки на порушення таких норм чинного законодавства:

1) п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 370062 грн., в т.ч. по періодам:

-за 2015рік на суму 147360 грн.,

-за І квартал 2016року на суму 48600 грн.,

-за півріччя 2016року на суму 48600 грн.,

- за 3 квартали 2016року на суму 145752 грн., в т.ч. за III квартал 2016року на суму 97152 грн.,

- за 2016рік на суму 145752 грн.,

-за І квартал 2017року на суму 27900 грн.,

-за півріччя 2017року на суму 54540 грн., в т.ч. за IIквартал 2017року на суму 26640 грн.,

-за 3 квартали 2017року на суму 54540 грн.,

-за 2017рік на суму 54540 грн.

- за півріччя 2018року на суму 22410 грн., в т.ч. за II квартал 2018року на суму 22410 грн.

2) п. 198.5. ст. 198, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3ст. 198,п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (в редакціях, чинних на момент вчинення порушень), в результаті чого занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 16) на загальну суму 11453 грн., у тому числі:

за травень 2018 року у сумі 11453 грн.

3) п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, за І, II, НІ, IV квартали 2016 року та І квартал 2017 року було надано уточнючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), в яких відбувались коригування сум нарахованого доходу, та утриманого з них податку з доходів фізичних осіб.

4) п. 1 ч. 2 ст. 6 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме:

- заниження суми нарахованого єдиного внеску на загальну суму 3212.67 грн.. а саме:

-за квітень 2013 року на 1597,44 грн.

-за червень 2013 року на 1615,23 грн., яке було самостійно відкориговано ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн Лтд.» у звіті за липень 2013 року.

ТОВ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» до Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївський області було подано заперечення на зазначений акт перевірки, які листом (відповіддю щодо результатів розгляду заперечень від 10.12.2018 № 16828/10/14-29-14-01-10) залишені без задоволення, а висновки за актом перевірки - без змін.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 00113721306 про застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн. за податком з доходів фізичних осіб;

податкове повідомлення - рішення від 13.12.2018 № 0015471306 про застосування штрафних санкцій у сумі 481,01 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №00114051401 про зменшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 11453 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №00114041401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 425737,50 грн., в т. ч. 370062 грн. за основним платежем, 55675,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, яке позивач оскаржує в даному провадженні.

Судом встановлено, що підставою для винесення даного повідомлення рішення були висновки перевіряючих щодо заниження ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» доходів за 2015 рік на суму 71162 грн., завищення суми витрат по операціям з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1984739 грн., у зв`язку з непідтвердженням реальності операцій.

Стосовно зазначеного в акті перевірки заниження ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» доходів за 2015 рік на суму 71162 грн., які ґрунтуються на висновках перевіряючих, побудованих на виявленні різниці в показниках ряд. 2120 «Інші операційні доходи» звіту про фінансові результати за 2015 рік і за твердженням перевіряючих підтверджуються наданими до перевірки первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 71 «Інші операційні доходи», 79 «Фінансовий результат», суд вважає за необхідне зазначити, що на стор. 16-17 акту перевірки перевіряючими констатовано лише наявність розбіжності при визначенні доходів у 2015 році (без вказівки на конкретний податковий період в межах цього року) у сумі 71162 грн. без зазначення конкретних первинних документів, за якими виникла ця розбіжність порівняно з даними, наведеними у декларації платника податків.

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ним Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 нього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 132 нього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, до перевірки не можуть входити (І квартал 2015 року, півріччя 2015 року, три квартали 2015 року), а відтак перевірці може підлягати річна декларація за 2015 рік в межах податкового періоду - останнього кварталу зазначеного року. В судовому засіданні представником відповідача не визначено за які саме періоди було розраховано суму податкового зобов`язання та чи входили періоди на які період перевірки не повинен розповсюджуватись.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Представником відповідача не було розкрито питання розрахунку за 2015 рік, відтак суд вважає нарахування суми за даний період необґрунтованим та таким що не відповідає діючому законодавству.

Щодо зазначених відповідачем обґрунтуваннях та висновках про завищення суми витрат по операціям з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1984739 грн. в розрізі періодів, що піддані перевірці (в т.ч. за 2015 рік) у зв`язку з невизнанням цих витрат внаслідок не підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати врегульовані статтею 137 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (пункт 137. 4 статті 137 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, суд зазначає наступне.

На протязі періоду, що підлягав перевірці, у позивача були господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 позивач придбавав у ФОП комплектуючі/запасні частини до електронних пристроїв або електронні пристрої.

Відповідно до вимог п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів. регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з вимогами ч. 1, абз. 9 ч. 2, абз. З ч. З ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Представниками відповідача при перевірці було виявлено ряд недоліків по господарським відносиним позивача з ФОП ОСОБА_1 , які суд вважає надуманими.

Щодо сертифікатів відповідності, паспортів заводу-виробника, інших документів, які підтверджують походження товарів, які не були надані позивачем до перевірки, то такі документи не фіксують факту здійснення господарських операцій, а лише підтверджують, що товар відповідає встановленим вимогам.

Що стосується зауважень перевіряючих на відсутність журналу обліку довіреностей суд зазначає, що вказані документи не є документами бухгалтерського та/або податкового обліку та не можуть підтверджувати або спростовувати товарність господарської операції.

На підтвердження зміни майнового стану позивача у результаті здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , позивачем було здійснено розрахунки в безготівковій формі, що свідчить про понесення витрат за придбання робіт та послуг.

Суд не бере до уваги і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагента товар, оскільки, відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентом, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Договори купівлі- продажу між ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» та ФОП ОСОБА_1 укладались сторонами у передбачений та дозволений законом спрощений спосіб - шляхом обміну оформленими у письмовій формі за підписами обох сторін накладними під час передачі товару у власність покупцеві, які містять усі істотні умови: назву товару, його асортимент, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість тощо. Розрахунки здійснювались за правилами, встановленими ст. 530 ЦК України.

Позивач придбавав у ФОП комплектуючі/запасні частини до електронних пристроїв або електронні пристрої, що є невеликими за своїми габаритними розмірами та вагою, а відтак не потребують для свого переміщення вантажного транспорту, даний товар доставлявся на територію ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» ФОП ОСОБА_1 самотужки.

Контролюючим органом всупереч вимог процесуального Закону не було надано і доказів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагента.

Господарські операції між позивачем та ФОП здійснювалися в межах господарської діяльності позивача та контрагента, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Отже, платником податків надані всі документи, що підтверджують дані податкової та фінансової звітності, які повинні досліджуватись контролюючим органом під час перевірки.

Оприбуткування товару було здійснено шляхом передачі у виробництво на різні замовлення, які згодом передані покупцям ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» за відповідними договорами, які є предметом державної таємниці і мають відповідний гриф та доступ до яких можливий за встановлених Законом «Про державну таємницю» умов, про що ТОВ НВФ «ЮАлекс Дизайн ЛТД.» було повідомлено контролюючий орган листом № 316 від 31.10.2018.

Щодо зазначеного відповідачем такого порушення, як відсутності у видаткових накладних будь-якої додаткової інформації щодо товару, зокрема його вага, об`єм, інші фізичні властивості, судом встановлено, що предметом правочинів були не рідкі/сипучі речовини, які вимірюються вагою, об`ємом тощо, а комплектуючі/запасні частини до електронних пристроїв або електронні пристрої, які мають відповідні назви, маркування, моделі, модифікації, номери тощо і ідентифікуються виробником саме за такими ознаками. Вони не можуть бути ідентифіковані за вагою, об`ємом або «іншими фізичними властивостями» ТМЦ, а вимога про необхідність зазначення в накладних зазначених властивостей в згаданому контексті є не обов`язковою.

Таким чином, з досліджених судом доказів встановлено рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та зв`язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." (вул. Погранична, 22/1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13872303) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 00114041401.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "ЮАлекс Дизайн ЛТД." (вул. Погранична, 22/1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13872303) судовий збір у сумі 6386,06 грн. (шість тисяч триста вісімдесят шість гривень 06 коп.), сплачений платіжним дорученням № 23 від 14.01.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. П. Фульга

Повний текст рішення складено відповідно до частини 3 статті 243 КАС України та підписано суддею 10.05.2019р.