Рішення № 81646350, 11.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/273/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі" (далі - позивач, ТОВ "Чернівецькі теплові мережі") звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить зобов`язати Головне управління державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (далі - відповідач) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 26.12.2018 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі" з Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що на виконання умов договору № 54 від 14.02.2018 р. надав Обласній комунальній установі "Чернівецька обласна клінічна лікарня" у грудні 2018 р. послуги з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим між сторонами було складено акт здачі-приймання робіт № 48. Обласна комунальна установа "Чернівецька обласна клінічна лікарня" оплатила вказані послуги 26.12.2018 р. У зв`язку з виникненням податкового зобов`язання та на виконання приписів податкового законодавства України, позивачем була сформована податкова накладна від 26.12.2018 р. № 15 та 15.01.2019 р. спрямована на реєстрацію до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України за допомогою програмного забезпечення "М.Е.Doc". Однак протягом операційного дня позивачем не було отримано ні квитанції про прийняття надісланої податкової накладної, ні квитанції про неприйняття або зупинення податкової накладної. У зв`язку з цим, позивачем 21.01.2019 р. було надіслано відповідачу лист щодо підтвердження факту реєстрації податкової накладної та відображення податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). У відповідь на вказаний лист відповідач вказав, що згідно архіву електронної звітності факт реєстрації податкової накладної із вказаними реквізитами не встановлено.

Беручи до уваги наведене, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН неправомірною, тому просив суд зобов`язати відповідача зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 15 від 26.12.2018 р.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами позивача, у відзиві на позовну заяву вказував, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Зазначав, що надане позивачем повідомлення від "М.Е.Doc" про відправку податкової накладної № 15 від 26.12.2018 р. не є належним доказом, оскільки є тільки документом, сформованим на передачу, але не переданим на реєстрацію. Також відповідач вказував, що стороною судового процесу у справі про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є Державна фіскальна служба України.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Чернівецькі теплові мережі".

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання, призначене на 10.04.2019 р., представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. В поданому клопотанні представник позивача також зазначав, що позов підтримує у повному обсязі, всі наявні докази позивач подав до суду раніше, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 10.04.2019 р., не прибув, водночас подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі" (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 200, код ЄДРПОУ 37378680) зареєстроване як юридична особа 21.10.2010 р. та взяте на податковий облік 21.10.2010 р. (а.с. 52 - 56).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; механічне оброблення металевих виробів; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; рекламні агенства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; установлення та монтаж машин і устатковання; постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); будівництво трубопроводів.

02.10.2017 р. між Чернівецькою об`єднаною ДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області та позивачем укладено договір № 021020171 про визнання електронних документів. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих позивачем, як платником податків, в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає позивачу можливість, а не зобов`язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що подання позивачем, як платником податку, податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку до органів ДФС здійснюється відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", постанов Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу", від 28.10.2004 р. № 1452 "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності", та Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 р. за №320/15011.

Згідно п. 6 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо позивач подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання позивачу нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни позивачем місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий позивачем податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

З матеріалів справи видно, що 14.02.2018 р. між позивачем та Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (далі - замовник) укладено договір № 54 про постачання теплоенергії, на умовах якого позивач зобов`язувався протягом лютого-грудня 2018 р. надавати замовнику послуги з постачання теплової енергії, а замовник - приймати і оплачувати такі послуги (а.с. 12-15).

Згідно акту зняття показань приладів обліку витрат теплової енергії за грудень 2018 р. та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №48 без зазначення числа та місяця 2018 р., позивач надав Обласній комунальній установі "Чернівецька обласна клінічна лікарня" послуги з постачання теплової енергії в кількості 305,170334 Гкал на загальну суму 754176,00 грн, в т.ч. ПДВ 125696,00 грн (а.с. 16, 17).

26.12.2018 р. Обласна комунальна установа "Чернівецька обласна клінічна лікарня" перерахувала на рахунок позивача 754176,00 грн, в т.ч ПДВ 125696,00 грн, за отримані послуги теплопостачання, що підтверджується випискою з особового рахунку за 26.12.2018 р. (а.с. 18).

26.12.2018 р. позивачем сформована податкова накладна № 15 з такими реквізитами: постачальник (продавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі"; отримувач (покупець) - Обласна комунальна установа "Чернівецька обласна клінічна лікарня"; загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 754176,00 грн; загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою - 125696,00 грн (а.с. 19).

З метою підтвердження факту реєстрації податкової накладної № 15 від 26.12.2018 р. в ЄРПН, 21.01.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив підтвердити факт реєстрації вказаної податкової накладної у встановлений термін та відповідно відобразити цей факт в ЄРПН (а.с. 23).

Листом № 509/10/24-13-56-04 від 28.01.2019 р. відповідач повідомив позивача, що згідно Архіву електронної звітності - Архів ЕД/Журнал прийому - факту реєстрації податкової накладної № 15 від 26.12.2018 р. ТОВ "Чернівецькі теплові мережі" на контрагента Обласна комунальна установа "Чернівецька обласна клінічна лікарня" в Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено. Квитанція №1 в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття податкової накладної на реєстрацію відсутня (а.с. 24).

Вважаєчи бездіяльність відповідача щодо підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН неправомірною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Судом також встановлено, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - виконавець, ФОП ОСОБА_1 ) укладено договори поставки №9012 від 30.06.2016 р. та №9125 від 13.07.2016 р., за умовами яких виконавець зобов`язувався поставити позивачу компоненти до комп`ютерної програми "М.Е.Doc" Електронний документообіг з правом використання на рік, Електронний дистрибутив комп`ютерної програми "М.Е.Doc"; конфігурація "М.Е.Doc" та пакети оновлень (компонент) до комп`ютерної програми "М.Е.Doc"; конфігурація "М.Е.Doc", з правом використання на строк оплачений позивачем. Термін дії вказаних договорів до 31.12.2019 р. (а.с. 25-26, 27-28)

04.03.2019 р. позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з листом за вих. № 63, в якому вказав, що 15.01.2019 р. ним спрямовано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну з податку на додану вартість через "М.Е.Doc" до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України (версія 2.2.16.1). О 16 год. 33 хв. 15.01.2019 р. позивачем отримано підтвердження від "М.Е.Doc" про відправку.

У повідомленні про відправлення зазначено, про відправлення з використанням прямого з`єднання до ДФС, дата 15.01.2019 р. та час відправлення 16 год. 33 хв. до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України (версія 2.2.16.1) податкових накладних з ПДВ.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Чернівецькій області, Архіву електронної звітності - Архів ЕД/Журнал прийому - факту реєстрації податкової накладної № 15 від 26.12.2018 р. ТОВ "Чернівецькі теплові мережі" в Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено. Квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття податкової накладної на реєстрацію відсутня.

Крім того, в листі позивач вказував, що податкову накладну № 15 від 26.12.2018 р. відправлено до Єдиного реєстру податкових накладних засобами ПЗ "М.Е.Doc" протягом операційного дня о 16 год. 33 хв., однак автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України її не отримала.

Враховуючи наведене, позивач просив фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати пояснення з наведених фактів та надати мотивовану письмову відповідь (а.с. 31-32).

Інформацію за результатами розгляду вказаного звернення до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позивач до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

За приписами пункту 187.10 статті 187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У відповідності до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктами 8, 10 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, наказом Міністерства юстиції України від 06.06.2017 р. № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за N 959/30827, затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок № 557).

Згідно визначень, встановлених Порядком № 557, перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа; операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Пунктами 5- 12 частини ІІ Порядку № 557 встановлено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що між позивачем та Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" у грудні 2018 року здійснено господарську операцію з постачання теплової енергії, за результатами якої позивачем складено податкову накладну №15 від 26.12.2018 р.

15.01.2019 р. о 16:33 позивачем сформовано податкову накладну №15 від 26.12.2018 р. у програмному забезпеченні "М.Е.Doc", про що свідчить роздруківка з вказаного програмного забезпечення.

Водночас зазначена роздруківка з програмного забезпечення "М. Е .Doc" не містить підтвердження того, що сформована позивачем спірна податкова накладна була надіслана 15.01.2019 р. для реєстрації Державній фіскальній службі України.

Інших доказів виконання позивачем умов договору № 021020171 про визнання електронних документів від 02.10.2017 р. позивач до суду не надав.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що роздруківка з програмного забезпечення "М.Е.Doc" не є належним, достовірним та достатнім доказом на підтвердження факту надіслання спірної податкової накладної Державній фіскальній службі України.

Належним підтвердженням направлення електронного документа, на переконання суду, є його одержання ДФС України та надіслання відповідної квитанції. Такий доказ до суду позивач не надав.

Отже, позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем спростовано обставини, наведені позивачем.

Суд звертає увагу, що у відповідності до п.п. 2.1 п. 2 Розділу 3 договору № 021020171 про визнання електронних документів від 02.10.2017 р. позивач має право повторно передати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДФС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів у електронному вигляді.

Розглядом справи по суті встановлено, що позивач не пересвідчився в тому, чи сформована ним спірна податкова накладна була надіслана до Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, а також повторно не передав спірну податкову накладну засобами телекомунікаційного зв`язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДФС.

Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині обов`язку зареєструвати податкову накладну №15 від 26.12.2018 р.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували надіслання складеної позивачем спірної податкової накладної Державній фіскальній службі України для реєстрації, суд вважає безпідставним посилання позивача, що вона вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані позивачем обставини щодо правомірного, на підставі укладених з ФОП ОСОБА_1 договорів, використання програмного забезпечення "М.Е.Doc" та надіслання ФОП ОСОБА_1 листа з метою отримання пояснень щодо ненадходження до Державної фіскальної служби України сформованої податкової накладної, який залишився без відповіді, не підтверджують факт надіслання позивачем податкової накладної Державній фіскальній службі України для реєстрації.

Оскільки факт надіслання позивачем спірної податкової накладної для реєстрації Державній фіскальній службі України не підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що у відповідача не виникало обов`язку щодо прийняття податкової накладної, відтак відсутні протиправна бездіяльність з боку відповідача та підстави для зобов`язання вчинити дії шляхом реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Окрім наведеного, суд зазначає, що відповідач не є органом уповноваженим на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" таким органом є Державна фіскальна служба Україна.

Суд також звертає увагу, що відносно спірної податкової накладної квитанція про зупинення її реєстрації не формувалася, а тому будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачем згідно приписів ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" не виникало.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій у спірних правовідносинах.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову повністю та за відсутності понесених відповідачем витрат, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 14, 72 - 77, 90, 139, 241, 246 та 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі теплові мережі" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.К. Левицький