Ухвала суду № 81646193, 07.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху після відкриття

07 травня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/1631/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.

за участю:

представника відповідача: Матусевича Р.М.,

за відсутністю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Матусевича Руслана Миколайовича про залишення без розгляду адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просив суд:

- визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_2 середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 03.10.2018 по 29.10.2018 в сумі 9249,24 грн;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.10.2018 по 29.10.2018 в сумі 9249,24 грн (а.с.3-6).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 07.05.2019 (а.с.1-2).

В судове засідання прибув представник відповідача.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.21).

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 (а.с.36-38). В обґрунтування клопотання зазначив, що свої вимоги щодо стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 03.10.2018 по 29.10.2018 на загальну суму 9249,24 грн позивач обґрунтовує тим, що наказом від 28.09.2018 № 456 о/с виданого Головним управлінням Національної поліції в Луганській області позивача звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п.7 (за власним бажанням), з вислугою років на день звільнення у календарному обчислені: 17 років 01 місяців 27 днів. Вказана одноразова грошова допомога була перерахована позивачеві лише 30.10.2018 року, а таким чином на підставі ст. 116 та ст.117 КЗпП України позивач має право на стягнення з відповідача суми середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні. Предметом спору у зазначеній справі є відповідальність роботодавця за порушення строків розрахунку з працівником, яка передбачена ст. 117 КЗпП України.

Представник відповідача зазначив, що в рішенні № 4-рп/2012 від 22.02.2012 року Конституційний Суд України чітко визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Попри зазначене, представник відповідача також вказав на те, що у даній судовій справі, за пріоритетністю, слід застосовувати строки передбачені ч. 5 ст. 122 КАС України, які передбачають місячний термін звернення за захистом порушених прав при звільненні з публічної служби, а не ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Відповідно платіжного доручення від 29.10.2018 року №4912 та списку № 286 від 29.10.2018 року остаточний розрахунок з позивачем був проведений 30.10.2018 року. Відповідно ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі № 360/1631/19, позивач звернувся до суду з позовною заявою лише у квітні 2019 року, таким чином представник відповідача вважає, що ОСОБА_2 пропущено місячний строк передбачений ч.5 ст.122 КАС України. Оскільки позивач взагалі у позові не заявив клопотання про поновлення строку на звернення до суду та не зазначив причин пропуску строку з посиланням на ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача просив суд залишити без розгляду адміністративний позов.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, вислухавши його думку, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

У відповідності до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

В статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Таким чином служба в органах Національної поліції України є публічною службою.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер про Бельгії» виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_2 середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.10.2018 по 29.10.2018 в сумі 9249,24 грн та стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на його користь середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.10.2018 по 29.10.2018 в сумі 9249,24 грн.

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28.09.2018 №456 о/с ОСОБА_2 з 03.10.2018 звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням) (а.с.12).

З наданого відповідачем платіжного доручення від 29.10.2018 року №4912, списку № 286 від 29.10.2018 року та наданого позивачем виписки по його картковому рахунку вбачається, що остаточний розрахунок з позивачем був проведений 30.10.2018 року (а.с.34,35).

Таким чином, про порушення свого права позивачу стало відомо 30.10.2018.

Однак, до суду вказаний позов позивач направив поштою 09.04.2019 (а.с.16,43) та 11.04.2019 позовну заяву ОСОБА_2 зареєстровано в суді (а.с.3), тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, не надавши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та не зазначивши про це в самому позові, що у відповідності до положень частин першої, третьої статті 123 КАС України, частини шостої статті 161 КАС України, частини тринадцятої статті 171 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, позивачем не подано до адміністративного позову клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску, а також виходячи з того, що позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не був присутній в даному судовому засіданні, не надав свої письмові пояснення з приводу заявленого клопотання представником відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову, відсутністю доказів того, що позивач отримав та ознайомився з клопотанням представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову, суд, з метою повного та всебічного з`ясування причин пропуску строку звернення до суду позивачем, вважає за доцільне залишити відкритим клопотання представника відповідача та відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України залишити без руху позовну заяву й надати ОСОБА_2 п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 9, 77, 80, 122, 123, 171, 241,248,256, суд

УХВАЛИВ:

Залишити відкритим клопотання представника відповідача Матусевича Руслана Миколайовича про залишення без розгляду адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та належних, допустимих та достовірних доказів поважності причин пропуску такого строку.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Текст повного судового рішення складено 11 травня 2019 року.

СуддяН.М. Басова