Рішення № 81645711, 22.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 р. Справа №480/432/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Школьного В.А., Набойченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимог та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, який підтримала у судовому засіданні та мотивує тим, що є платником єдиного податку як фізична особа-підприємець з 30.05.2012. Також сплачує єдиний соціальний внесок. 10.12.2018 отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 28.11.2018 № Ф-3990-23 відповідно до якої станом на 31.10.2018 мала заборгованість зі сплати внеску у сумі 7301,36. 17.12.2018 отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки ) з ЄВ від 07.12.2018 "№ 3990-23 відповідно до якої станом на 30.11.2018 заборгованість зі сплати внесків становила 6482,30 грн. 25.12.2019 отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.01.2019 № Ф-3990-23 відповідно до якої станом на 31.12.2018 заборгованість становила 5336,24 грн. Кожен із зазначених документів містив вимогу сплатити зазначену у ньому суму заборгованості протягом 10 календарних днів з дня отримання та попередження про примусове стягнення у випадку несплати у зазначений термін.

Вважає вимогу протиправними, безпідставними та необґрунтованими. Аналогічні вимоги неодноразово видавались відповідачем та були скасовані судовими рішеннями. Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки). Постанова набрала законної сили 20.10.2016.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сумах щодо не зарахування переплати позивача з ЄСВ у сумі 3752,03 за період з лютого 2017 по липень 2018, зобов`язано здійснити коригування у інтегрованій картці ОСОБА_1 шляхом вчинення дій щодо зарахування як переплати зазначеної суми. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 5663,24.Також судовим рішенням встановлено факт переплати на суму 1413 грн.

Судові рішення виконані не були, ніякі дії для приведення обліку у відповідність до фактичних обставин не вчинялись. Незважаючи на наявність зазначених судових рішень, що не були виконані та про які відповідач був обізнаний, ним винесено та направлено вимоги про сплату боргу, якого не існує. Не погодившись з такими вимогами оскаржила їх в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 21.01.2019 у задоволенні скарги відмовлено.

Зі змісту вимог вбачається, що документальна перевірка правильності обчислення та сплати позивачкою ЄСВ не проводилась. Облікові ж дані за особовою карткою позивачки не були приведені у відповідність до фактичних обставин, що встановлені судовими рішеннями. Які набрали законної сили. Сплачувала внески у строки та розмірах, встановлених законом. У вимозі від 31.10.2018 відповідачем зазначено, що заборгованість становить 7301,36 грн., яка складається з сум внеску за 1 квартал 2017 року у сумі 1567,94 грн., 2 квартал 2017 року у сумі 2457,18 грн. та 3 квартал 2017 року у сумі 2457,18 грн., що у підсумку становить 6482,30 грн., а не 7301,36, як зазначено у вимозі. Крім того, мінімальний розмір внеску у 2017 році становив 2112,00 грн., а не 2457,18 яка зазначає відповідач у розрахунку до вимоги. Листом же від 22.05.2018 відповідач повідомив, що до складу заборгованості з ЄСВ станом на 01.04.2018 входять не сплачені суми за 2-4 квартали 2017 року на загальну суму 5663,24 грн. Зазначені розрахунки та листи відповідача зовсім не враховують обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ позивачкою за 2017-2018 роки.

Вимоги, які оскаржуються містять не оригінальний підпис посадової особи відповідача, а факсимільний відтиск, що прямо суперечить вимогам Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015. Крім того, ОСОБА_2 , факсимільний відтиск з прізвищем якого мається на вимогах про сплату боргу (недоїмки), не є керівником ГУ ДФС У Сумській області і наказом відповідача від 09.10.2018 № 1659 йому не надано повноважень виносити вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ.

Вимоги винесені відповідачем безпідставно, з порушенням встановленого порядку, є протиправними, просить визнати їх протиправними та скасувати.

Тривалими протиправними діями відповідача заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних протиправними діями відповідача до позивача, що є сумлінним платником податків та зборів. Не виконуючи рішення суду, якими встановлено відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, відповідач неодноразово направляє необґрунтовані вимоги про сплату недоїмки, якої не існує. Такими діями відповідач принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача як адвоката. Змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя та роботи. Через хвилювання з приводу протиправних дій відповідача у позивача погіршується стан здоров`я, настрій, ускладнюється спілкування з рідними та близькими. Змушена відшукувати кошти для сплати судових зборів при зверненні до суду, для оплати висновків експертів. 18.11.2018 змушена була звернутися до лікаря, яким встановлено діагноз, пов`язаний з хворобою серця. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 50000 грн., як просить стягнути з відповідача. Вважає, що така сума надасть можливість відновити попередній стан життя.

Відповідачем подано письмовий відзив, у якому він позов не визнав. Пояснив, що позивачка як платник єдиного соціального внеску, зобов`язана обраховувати та сплачувати його у строки та розмірах, встановлених законом. У відповідності до вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування були сформовані та направлені позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки). Вимога від 28.11.2018 на суму 7301,36 грн. включає заборгованість зі сплати ЄСВ за 1 квартал 2018 року на суму 2387 грн., 2 квартал 2018 року на суму 2427,18 грн. та 3 квартал 2018 року на суму 2457,18 грн. Вимога від 07.12.2018 на суму 6482,30 включає заборгованість за 1 квартал 2018 року на суму 1567,94 грн., 2 квартал 2018 року на суму 2457,18 грн. та 3 квартал 2018 року на суму 2457,18 грн. Вимога від 08.01.2019 на суму 5336,24 грн. включає заборгованість за 1 квартал 2018 року на суму 748,88 грн., 2 квартал 2018 року на суму 2427,18 грн. та 3 квартал 2018 року на суму 2457,18 грн.

Відповідно до вимог Інструкції вимога формується в автоматичному режимі на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційних систем органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн. вважає, що вимоги сформовані та направлені позивачу правомірно.

Позивачці не було заподіяно моральну шкоду. Як адвокат вона наділена правом бути захисником у кримінальних провадженнях, спілкується у соціумі з різним колом осіб, що на переконання відповідач потребує значної моральної стійкості. Неможливо з`ясувати критерії за якими позивачкою визначена сума, яку вона вимагає на відшкодування моральної шкоди. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов із зазначених підстав. Додатково пояснила, що протягом 2018 року сплачувала ЄСВ щомісячно, хоча законом передбачено сплату поквартально. Ніякої заборгованості зі сплати внесків не могло утворитися. Відповідачем не виконано рішення суду та не приведено облік сплати позивачкою внесків у належний стан. Саме через це ним обліковується заборгованість, якої існує і це було встановлено судовими рішеннями. Незважаючи на наявність рішень суду, неодноразові звернення позивачки з вимогою їх виконання та внесення змін до баз даних, відповідачем ніяких дій не вчинено. Крім того, направляються вимоги про сплату недоїмки, хоча відповідачу відомо про її відсутність. Протягом листопада 2018 - січня 2019 відповідачем направлено три вимоги з різними сумами. При цьому попередні вимоги не відкликались, оскільки не приймалось рішення про зменшення суми заборгованості. Фактично усі три вимоги є чинними. Такі протиправні дії відповідачем вчиняються протягом тривалого часу. Крім того, тривалий час не виконуються судові рішення, саме у зв`язку з цим позивачці і заподіяно моральну шкоду.

Представники відповідача заперечення проти позову підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що вимоги формуються у автоматичному режимі. Відповідач не має можливості внести зміни до баз обліку. Вживались дії для отримання дозволу на таке коригування від ДВФ України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець. (а.с. 7-14). Зобов`язана сплачувати податки та збори, зокрема єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ДФС у Сумській області 28.11.2018 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3990-23, якою позивачку на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зобов`язано сплатити борг (недоїмку) з єдиного внеску у сумі 7301,36 грн. В подальшому 07.12.2018 винесено вимогу № Ф-3990-23, якою позивачку на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зобов`язано сплатити борг (недоїмку) з єдиного внеску у сумі 6482,30 грн. Після цього, 08.01.2019 відповідачем винесено вимогу № Ф-3990-23, якою позивачку на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зобов`язано сплатити борг (недоїмку) з єдиного внеску у сумі 5663,24 грн. (а.с. 16-18).

На запит ОСОБА_1 від 11.12.2018 відповідачем листом від 17.12.2018 повідомлено, що вимога від 28.11.2018 на суму 7301,36 грн. включає не сплачені суми внеску за 1 квартал 2017 року у розмірі 1567,94 грн.; 2 квартал 2017 року у сумі 2457,18 грн. та 3 квартал 2017 року у сумі 2457,18 грн. (а.с. 19-21).

У письмовому відзиві на позов відповідачем зазначаються ті ж самі суми, але вказується, що недоїмка виникла за три квартали 2018 року. Разом з тим, з розрахунків боргу, наданих відповідачем по кожній з вимог, що оскаржується, вбачається, що ним відображається недоїмка станом на початок 2018 року у сумі 6008,42 грн., а недоїмка у сумі 7301,36 грн. відображається станом на 31.01.2018, тобто пояснення, надані відповідачем у відзиві на позовну заяву не підтверджуються ним же самим наданими розрахунками (а.с. 66-68).

З копій вимог, досліджених судом у судовому засіданні, вбачається, що їх винесено відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, тобто без проведення перевірки своєчасності сплати внесків позивачкою (а.с. 16-18). У судовому засіданні представниками відповідача визнано, що перевірка не проводилась.

Порядок визначення сум внеску органами доходів і зборів врегульовано "Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі Інструкція). Відповідно до розділу VI п. 2 Інструкції у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Відповідно до п. 3 розділу VI Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З наведеного вбачається, що вимога дійсно може формуватися на підставі даних облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, але лише за наявності підстав, визначених п. 3 розділу VI Інструкції.

Позивачкою надано копії квитанцій про сплату єдиного соціального внеску у 2018 році по 819 грн. 06 коп. щомісячно (а.с. 133-138). Ці обставини відповідачем не заперечуються та відображені у розрахунках суми боргу (недоїмки ) та обліковій картці ОСОБА_1 (а.с. 87-95). З облікової картки та розрахунків відповідача вбачається, що суми боргу (недоїмки) позивачки відображались ним раніше 2018 року, а саме з 2013.

Відповідно до ст. 78 ч. 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 у справі № №818/1180/16 за позовом ОСОБА_1 скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.06.2016. Судом при розгляді справи також встановлено, що на момент винесення відповідачем вимоги у ОСОБА_1 не було заборгованості зі сплати єдиного внеску (а.с. 25-26). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 постанову Сумського окружного адміністративного суду залишено без змін. Судом встановлено, що на момент винесення відповідачем вимоги ОСОБА_1 не тільки не мала недоїмки зі сплати єдиного внеску, а була наявна переплата у сумі 3752,03 грн. (а.с. 27-28). Листом від 16.03.2017 № 5586 за підписом начальника ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС повідомлено позивачці, що коригування в її інтегрованій картці платника ЄСВ буде проведено після розгляду судом касаційної інстанції клопотання про зупинення виконання рішень суду першої та апеляційної інстанції (а.с. 105). Незважаючи на такі висновки суду про що відповідач як учасник справи був обізнаний, ним не проведено коригування в обліку та не приведено відомості в обліковій картці платника ЄСВ ОСОБА_1 у відповідність до висновків суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 у справі № 818/2348/18 за позов ОСОБА_1 , до ГУ ДФС у Сумській області задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування як переплати є єдиного соціального внеску 3752,03 грн. за період з лютого 2017 по липень 2017 року. Зобов`язано здійснити коригування у інтегрованій картці ОСОБА_1 Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 5663,24 грн. Судом також встановлено, що при врахуванні переплати, наявність якої встановлена судовими рішеннями, у позивачки відсутня недоїмка зі сплати єдиного внеску та наявні переплата у сумі 1413 грн. Рішення набрало законної сили 17.12.2018 (а.с.29-33).

Відповідачем не подано будь-яких доказів виконання судових рішень. Незважаючи на встановлені судом факти відсутності боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску відповідач не вжив ніяких заходів для приведення відомостей у інтегрованій картці позивачки у відповідність до висновків суду та продовжував відображати наявність недоїмки.

З додатку № 7 до Інструкції та копій вимог, виданих відповідачем, вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) містить такий реквізит як підпис керівника (його заступника чи уповноваженої особи) у даному випадку ДФС у Сумській області. Порядок заповнення вимог Інструкцією не встановлений. З наведеної ж вище норми вбачається, що вимога має відповідати загальним нормам оформлення документів в органах ДФС, містити загальні реквізити. Окремо зазначено відомості, що зазначаються у вимозі крім загальних реквізитів.

Наказом Державної фіскальної служби України від 06.06.2018 № 365 затверджено "Інструкцію з діловодства у Державній фіскальній службі України", розділом 2 якої врегульовано порядок організації роботи з документами, створеними у паперовій формі (далі Інструкція № 365).

Порядок оформлення реквізитів документів врегульовано п. 2.2.3 Інструкції № 365. Одним з таких реквізитів є підпис посадової особи. Відповідно до п.п. 2.2.3.23-2.2.3.24 посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами та відповідно до Регламенту. Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності Голови ДФС та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати, визначається наказом Голови ДФС. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - у разі коли документ надрукований не на бланку, скороченого - у разі коли документ надрукований на бланку), особистого підпису, ініціалу імені і прізвища. Відповідно до п.п. 2.2.3.29 Інструкції № 365 факсимільне відтворення підпису посадової особи на документах не допускається.

Відповідно до висновків експертного технічного дослідження документів, наданих позивачкою, підписи у графі "Керівник (його заступник або уповноважена особа) ГУ ДФС у Сумській області у вимогах про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2018 № Ф-3990-23, від 07.12.2018 № Ф-3990-23 на ім`я ОСОБА_1 нанесені рельєфним кліше і являються факсимільним підписом (а.с. 36-45). Відповідачем такі висновки ніякими доказами не спростовано. За таких обставин, суд приходить до переконання, що зазначені вимоги не містять обов`язкового реквізиту у вигляді підпису керівника, заступника чи уповноваженої особи ГУ ДФС у Сумській області.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності у ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування та наявність підстав для видання вимог № Ф-3990-23 від 28.11.2018 на суму 7301,36 грн., від 07.12.2018 № Ф-3990-23 на суму 6482,30 грн. та від 08.01.2019 № Ф-3990-23 на суму 5663,24 грн. вимоги є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивачкою заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 грн. суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 21 ч. 5 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до ст. 23 ч.ч. 1-3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підтвердження факту заподіяння моральної шкоди протиправними рішеннями та діями відповідача позивачкою надано докази погіршення стану здоров`я внаслідок хвороби серця, що нею пов`язується з порушенням її прав відповідачем (а.с. 53, 103). Дослідженими у судовому засіданні доказами не підтверджується наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями, рішеннями відповідача та погіршенням стану здоров`я позивачки. Разом з тим, судом встановлено факти протиправної бездіяльності відповідача, що полягали у невжиття заходів для приведення відомостей у інтегрованій картці позивачки до висновків суду про відсутність боргу (недоїмки). Будучи обізнаним про такі судові рішення та про те, що їх не було виконано відповідачем винесено протиправні вимоги про сплату боргу (недоїмки) що оскаржуються позивачкою у справі, яка розглядається. Тривалим та неодноразовим порушенням прав позивачки відповідачем заподіяно їй моральну шкоду, яка полягала у переживаннях з приводу протиправних рішень та протиправної бездіяльності відповідача як суб`єктна владних повноважень протягом тривалого часу. Необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя, відшукання коштів для сплати судового збору, оплати експертних висновків. Виходячи з характеру та тривалості страждань, характеру протиправних діянь та рішень відповідача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3073,60 грн. та 3375,36 витрат на проведення експертиз, сплата яких підтверджується копіями рахунків № 178 та № 180 та квитанцій про сплату коштів (а.с. 46-49).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимог та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Сумській області про сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-3990-23 від 28.11.2018 в сумі 7 301,36 грн.; №Ф-3990-23 від 07.12.2018 в сумі 6 482,30 грн., №Ф-3990-23 від 08.01.2019 в сумі 5 336,24 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Сумській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1 000 грн. (одну тисячу грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 6 448,96 грн., у тому числі 3073,60 грн. - судовий збір, 3 375,36 грн. - витрати, пов`язані із проведенням експертиз.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 02.05.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко