Рішення № 81645700, 11.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/355/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, 88018, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника ОСОБА_2 (далі - представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицика Василя Івановича про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК61/216АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 26 лютого 2019 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 та 07 лютого 2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара Артуром Франковичем, за участю головних державних інспекторів Гукс Маріанни Михайлівни та заступника начальника відділу ОСОБА_14 було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 . За результатами відвідування головний державний інспектор Сумара А.Ф . констатував, зокрема, що ФОП ОСОБА_1 допустила до виконання робіт ОСОБА_5 без укладання з нею трудового договору, хоча остання в усній розмові повідомила йому, що проходить стажування, а ОСОБА_1 надала угоду №2/20 від 14.01.2019 року між Ужгородським торговельно-економічним коледжем Київського національного тарговельно-економічного університету і ФОП ОСОБА_1 про проведення практики студентів III курсу спеціальності 24 «Готельно-ресторанна справа» Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, а саме ОСОБА_5 з 14.01.2019 року по 22.02.2019 року. В ході вивчення вказаної угоди було з`ясовано, що на ній відсутній підпис виконуючого обов`язки директора УТЕК КНЕТУ ОСОБА_6 . Також працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області були відібрані письмові пояснення у заступника директора УТЕК КНЕТУ ОСОБА_7 , яка повідомила, що пред`явлена їй Угода №2/20 від 14.01.2019 року є недійсною, так як на ній відсутній підпис керівника або його заступника та другий екземпляр угоди відсутній у навчальному закладі, але при цьому не пояснила звідки на угоді печатка навчального закладу й не заперечувала її справжність. Згідно наказу в.о. директора ОСОБА_6 від 14.01.2019 року з 14 січня по 22 лютого 2019 року була направлена на проходження виробничої технологічної

практики до ФОП ОСОБА_8 в ГРК «Європа», що знаходиться в с. Соломоново. Натомість, позивач зазначає, що ОСОБА_5 самовільно вирішила змінити місце проходження практики у зв`язку з тим, що захворіла й хотіла проходити її ближче до свого місця проживання в м. Чоп. Згідно пояснювальної записки керівництву УТЕК КНТЕУ вона взяла додаткову угоду і звернулась до ФОП ОСОБА_1 , надавши бланк угоди №2/20 на проведення практики. Другий екземпляр угоди вона збиралась повернути у навчальний заклад після проходження практики. Також звертає увагу, що згідно нині діючих у сфері освіти нормативно-правових актів студенти (учні, слухачі тощо) можуть самостійно з дозволу навчальних закладів підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання (п. 2.3 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України; абз. 4 п. 2 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики), що і було зроблено ОСОБА_5. Факт надання згоди навчальним закладом підтверджується тим, що їй було надано додаткову угоду на проведення практики із печаткою УТЕК КНТЕУ. З огляду на вищевикладене, представник позивача вважає, що ФОП ОСОБА_1 не вчинила будь-яких протиправних дій. Вона допустила ОСОБА_5 до проходження виробничої технологічної практики на підставі угоди №2/20 на проведення практики, а відповідно підстави для притягнення її до відповідальності за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України відсутні.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що інспекційним відвідуванням встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в кафе-піцерії знаходилась і виконувала роботу зокрема ОСОБА_5 , яка в усній розмові повідомила, що проходить стажування приблизно два тижні та трудовий договір з нею не укладався. 07.02.2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надала угоду № 2/20 від 14.01.2019 року між Ужгородським торговельно-економічним коледжем КНТЕУ і ФОП ОСОБА_1 на проведення практики студентів III курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, а саме ОСОБА_5 з 14.01.2019 року по 22.02.2019 року. В ході вивчення вказаної вище угоди було з`ясовано, що на угоді відсутній підпис виконуючого обов`язки директора УТЕК КНЕТУ ОСОБА_6 , а відтак зазначає, що ця угода є недійсною. Також вказує, що 07.02.2019 року було відібране письмове пояснення у заступника директора Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ ОСОБА_7 , яка повідомила, що пред`явлена їй Угода № 2/20 на проведення практики студентів III курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ від 14.01.2019 року є недійсною, так як відсутній підпис керівника або його заступника та другий екземпляр угоди відсутній у навчальному закладі.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, диск з відеозаписом перевірки, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 30.01.2019 року № 25 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 на виконання Окремого доручення Голови Держпраці від 28.09.2018 року № 221/4.1-18 та аналізу інформації щодо можливого використання суб`єктами господарювання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, який зроблений на підставі повідомлення Головного Управління ДФС у Закарпатській області від 12.09.2018 року за № 8222/10/07-16-40-02-09 про діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та листа Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.04.2019

№ 1098/05.01 про використання найманих працівників.

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.02.2019 № 95, яке ФОП ОСОБА_1 отримала в день інспекційного відвідування, про що свідчить її підпис на направленні.

Інспекційним відвідуванням встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 (кафе-піцерія « ІНФОРМАЦІЯ_1») за барною стійкою в кафе-піцерії знаходилися і виконували роботу наступні працівники: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 (на день інспекційного відвідування являється неповнолітньою особою), ОСОБА_12 .

07 лютого 2019 року позивачем трудові або цивільно-правові договори з вище вказаними працівниками надані не були, натомість було надано угоду № 2/20 від 14.01.2019 року між Ужгородським торговельно-економічним коледжем КНТЕУ і ФОП ОСОБА_1 на проведення практики студентів III курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, а саме ОСОБА_5 з 14.01.2019 року по 22.02.2019 року.

В ході вивчення вказаної вище угоди було з`ясовано, що на угоді відсутній підпис виконуючого обов`язки директора УТЕК КНЕТУ ОСОБА_6 .

Також 07.02.2019 року, було відібране письмове пояснення у заступника директора Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ ОСОБА_7 , яка повідомила, що пред`явлена їй угода № 2/20 на проведення практики студентів III курсу спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ від 14.01.2019 року є недійсною, так як відсутній підпис керівника або його заступника та другий екземпляр угоди відсутній у навчальному закладі.

З огляду на вище, інспекторами праці було встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 06.02.2019 року допустила до виконання робіт в кафе-піцерії «ІНФОРМАЦІЯ_1» працівників ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 без укладання з ними трудового договору, чим порушено вимоги ч. З ст. 24 Кодексу законів про працю України.

11.02.2019 року Управління Держпраці у Закарпатській області отримало заперечення на Акт інспекційного відвідування № ЗК61/216/АВ від 07.02.2019 року.

В ході розгляду заперечення та доданих до нього матеріалів, встановлено, що згідно договору оренди від 01.02.2018 року ФОП ОСОБА_1 передала торгове приміщення для здійснення діяльності кафе-піцерії за адресою: АДРЕСА_4 в оренду ФОП ОСОБА_13 Працівники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з 01.02.2019 року працевлаштовані у ФОП ОСОБА_13 , що підтверджується наданими документами, а саме: трудовими договорами від 01.02.2019 року, наказами № 4/1, № 4/2 від 01.02.2019 року, заявами від 01.02.2019 року та повідомленням Ужгородської об`єднаної податкової інспекції головного управління ДФС у Закарпатській області про прийом працівників на роботу від 01.02.2019 року. Враховуючи наведені вище обставини в цій частині відсутні підстави для застосування фінансової санкції відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Однак, було встановлено допуск ФОП ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_5 .

Так, посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області 07.02.2019 року складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю ФОП ОСОБА_1 за № ЗК61/216/АВ, в якому було зафіксовано порушення ФОЛ ОСОБА_1 . вимог ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України

07.02.2019 року ФОП ОСОБА_1 підписала даний акт інспекційного відвідування із зазначенням, що з цим актом вона не згідна та надасть заперечення на нього.

На акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 11.02.2019 року надано заперечення. 14.02.2019 року листом № 07-14/19 перший заступник Начальника Управління ОСОБА_15 надав ФОП ОСОБА_1 відповідь на заперечення із зазначенням, що у Управління наявні правові підстави для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності.

14.02.2019 року головним державним інспектором Сумара А.Ф. після розгляду зауважень, внесено ФОП ОСОБА_1 припис за №ЗК361/216/АВ/П про усунення виявлених порушень.

15.02.2019 року даний припис був переданий для підписання ОСОБА_2 . - представнику ФОП ОСОБА_1

Так, листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 18.02.2019 року № 07-02/738 ФОП ОСОБА_1 була повідомлена про час та дату розгляду справи. Даний лист був переданий ФОП ОСОБА_1 телефонограмою 19.02.2019 року.

На розгляд справи з`явився адвокат Литвин С.Й., який заперечив факт використання ФОП ОСОБА_1 найманої праці ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин та повідомив, що ОСОБА_5 самостійно вирішила змінити місце проходження практики. Вона звернулась до ФОП ОСОБА_1 надавши бланк угоди № 2/20 на проведення практики із печаткою навчального закладу, про що не попередила керівництво Ужгородського торгівельно - економічного коледжу КНТЕУ.

07 лютого 2019 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 61/216/АВ/П/ПТ яким притягнуто до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 передбачене ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_15 винесена постанова № ЗК 61/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 26.02.2019 року, якою на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці у Закарпатській область здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

П. 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, в тому числі, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 6 Порядку №295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Згідно п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Нормами п. 9 Порядку №295 передбачений обов`язок інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (ч. 19 Порядку №295).

Згідно з нормами п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

П. 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Оскаржена постанова відповідача була прийнята на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, а саме, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. Так, під час проведення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача було виявлено, що в кафе-піцерії знаходилась і виконувала роботу ОСОБА_5 , без укладання з нею трудового договору. В усній розмові ОСОБА_5 повідомила відповідача що проходить стажування, а ОСОБА_1 було надано інспекторам угоду № 2/20 від 14.01.2019 року між Ужгородським торговельно-економічним коледжем Київського національного тарговельно-економічного університету і ФОП ОСОБА_1 про проведення практики студентів III курсу спеціальності 24 «Готельно-ресторанна справа» Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, а саме ОСОБА_5 з 14.01.2019 року по 22.02.2019 року.

В ході вивчення вказаної угоди було з`ясовано, що на ній відсутній підпис виконуючого обов`язки директора УТЕК КНЕТУ ОСОБА_6 Також працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області були відібрані письмові пояснення у заступника директора УТЕК КНЕТУ ОСОБА_7 , яка повідомила, що пред`явлена їй Угода №2/20 від 14.01.2019 року є недійсною, так як на ній відсутній підпис керівника або його заступника та другий екземпляр угоди відсутній у навчальному закладі, однак при цьому не пояснила звідки на угоді печатка навчального закладу й не заперечувала її справжність.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 навчається на 3 курсі денної форми навчання Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» і згідно наказу в.о. директора ОСОБА_6 від 14.01.2019 року з 14 січня по 22 лютого 2019 року була направлена на проходження виробничої технологічної практики до ФОП ОСОБА_8 в ГРК «Європа» в с. Соломоново, що підтверджується копією довідки з місця навчання та копією наказу про розміщення на виробничу технологічну практику студентів III курсу спеціальності 241.

Натомість ОСОБА_5 самовільно вирішила змінити місце проходження практики у зв`язку з тим, що захворіла й хотіла проходити її ближче до свого місця проживання в м. Чоп.

Згідно пояснювальної записки керівництву УТЕК КНТЕУ ОСОБА_5 взяла додаткову угоду і звернулась до ФОП ОСОБА_1 , надавши бланк угоди №2/20 на проведення практики. Другий екземпляр угоди збиралась повернути у навчальний заклад після проходження практики.

Згідно нині діючих у сфері освіти нормативно-правових актів студенти (учні, слухачі тощо) можуть самостійно з дозволу навчальних закладів підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання (п. 2.3 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України; абз. 4 п. 2 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики), що і було зроблено ОСОБА_5 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не є працівником ФОП ОСОБА_1 , а є учнем Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ та проходила виробничу технологічну практику у позивача протягом певного часу згідно відповідного договору.

Відповідно до п.п.2, 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 07.06.1999 р. (далі - Постанова №992), підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

А отже навчально-виробнича практика учнів є складовою навчального процесу і не вимагає укладення трудових договорів.

Відповідно до роз`яснень Державної служби України з питань праці, викладених в листі від 19.05.2017 р. №5783/4.1/4.1-ДП-17 «Щодо оформлення практикантів - учнів ПТНЗ», за місцем проходження практики трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення Державної фіскальної служби не вимагається.

Згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України, викладених в листі Міністерства соціальної політики України «Щодо проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів» від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12 учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання й виробничої практики до складу (список) і штатного розкладу працівників підприємства не включаються. Виконують роботи (вони) відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Так, як було встановлено відповідачем, угода №2/20 від 14 січня 2019 року на проведення практики студентів ІІІ курсу спеціальності 241 «готельно-ресторанна справа» укладена між Ужгородським торговельно-економічним коледжем КНТЕУ та ФОП ОСОБА_1 про прийняття на виробничу технологічну практику студентку - ОСОБА_5 не підписана уповноваженою особою, а саме в.о. директора ОСОБА_6, однак скріплена печаткою зазначеного навчального закладу.

На підставі зазначеного та враховуючи пояснення заступника директора Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ ОСОБА_7 , відповідач вважав вищезазначену угоду недійсною.

Суд не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Досліджуючи зазначену угоду, суд враховує, що вона містить: найменування виду документа, дату, номер (вихідний), місце упорядкування, заголовок до тексту, текст, печатку та підпис.

Водночас, суд звертає увагу, що дана угода не визнана недійсною судом.

Цивільний кодекс встановлює презумпцію правомірності договору (ст. 204), що означає що договір є дійним, якщо він не визнаний недійним судом.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України і частиною 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що і стаття 265 КЗпП України, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 року.

Вищезазначений закон передбачав введення статтею 265 КЗпП фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.

Натомість стаття 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

Тобто ключової відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин

Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і частини 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Суд зазначає, що в даному випадку, оскільки позивач є ФОП, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору) за ч. 2 ст. 265 КЗпП України і частини 3 ст. 41 КУпАП.

Як вже зазначалося вище судом, Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КпАП України.

Встановлюючи відсутність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.41 КУпАП, суд виходив з того, що згідно п. 2.3 положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України: абз. 4 п. 2 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики (студенти, учні, слухачі тощо) можуть самостійно з дозволу навчальних закладів підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання, що і було зроблено ОСОБА_5 . Факт надання згоди навчальним закладом підтверджується тим, що їй було надано додаткову угоду на проведення практики із печаткою УТЕК КНТЕУ. При цьому, виходячи з матеріалів справи, суд вбачав, що докази у своїй сукупності спростовують обставини викладені у протоколі та доводять, що ФОП ОСОБА_1 допустила ОСОБА_5 до проходження виробничої технологічної практики. Також, враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівників без укладення трудового договору.

Враховуючи вищенаведене, суд не погоджується з відповідачем, що не можна вважати доведеною Ужгородським міськрайонним судом ту обставину, що ФОП ОСОБА_1 не залучала до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_5 оскільки судом не надано оцінки всім доказам.

Відповідно до ч. 6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2019 року є обов`язковою в даному випадку в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд вважає встановленим судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили той факт, що ФОП ОСОБА_1 не вчиняла адміністративного правопорушення, а саме не вчиняла допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Таким чином оскільки позивач є ФОП, а відтак, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору) за ч. 2 ст. 265 КЗпП України і частини 3 ст. 41 КУпАП, в разі відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП України, відсутнім його діях є і склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.265 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що є всі ознаки вважати угоду № 2/20 на проведення практики студентів ІІІ курсу спеціальності 241 «готельно-ресторанна справа» від 14 січня 2019 року між Ужгородським торговельно-економічним коледжем КНТЕУ та ФОП ОСОБА_1 про прийняття на виробничу технологічну практику студентку - ОСОБА_5 дійсною, оскільки не здійснювалися заходи щодо виправлення відповідної помилки (підпису в.о директора ОСОБА_6 .) та сам факт наявності договору як вихідного документу який містить номер (№2/20), реквізити, печатку навчального закладу, свідчить про те, що договір укладений.

Разом з тим, згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 134, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, 88018, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицика Василя Івановича про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК61/216АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 26 лютого 2019 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець