Ухвала суду № 81645545, 11.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

11 травня 2019 року м. Рівне №460/880/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., розглянувши заяву позивача в адміністративній справі за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації прозабезпечення позову,В С Т А Н О В И В :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернувся до суду з позовом до Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень відповідача у вигляді повідомлень №11/19, №12/19 від 30.01.2019 про відмову у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на смузі відведення автомобільної дороги Н-25-01, Північний під`їзд до м. Рівного: км 3+480 ліворуч та км 3+385 ліворуч, зобов`язання Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації видати такі дозволи.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 05.06.2019 о 09:15 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

10.05.2019 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом:

- заборони Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації видавати іншим суб`єктам господарювання дозволи на розміщення зовнішньої реклами на смузі відведення автомобільної дороги Н-25-01, Північний під`їзд до м. Рівного: км 3+480 ліворуч та км 3+585 ліворуч, та на відстані 100 метрів в обидва боки від них до набрання законної сили судового рішення у справі.

В обґрунтування заяви зазначив, що після прийняття відповідачем 30.01.2019 рішень про відмову у видачі йому дозволів на розміщення реклами, у інформаційному банку даних дозволів відсутня інформація стосовно ФОП ОСОБА_1 , як претендента на розміщення зовнішньої реклами. Водночас, зазначив, що інші суб`єкти господарювання вже двічі зверталися з заявами про отримання дозволів на розміщення рекламних конструкцій на бажаних для позивача місцях або у безпосередній близькості до них. З огляду на наведене, вважав, що не вжиття заходів забезпечення позову у подальшому може унеможливити виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, а відтак порушені права позивача не будуть реально поновлені. Крім того, позивач наголошував на очевидній протиправності оскаржуваних рішень, оскільки Служба автомобільних доріг у Рівненській області не відмовляла ФОП ОСОБА_1 у погодженні видачі йому дозволів на спірні місця, а підтвердила наявність свого попереднього погодження від 23.10.2017, яке чинне і ніким не скасоване. На підставі викладеного, позивач просив заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення такої заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з повідомленнями Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації від 30.01.2019 №11/19, №12/19 ФОП ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на смузі відведення автомобільної дороги Н-25-01, Північний під`їзд до м. Рівного: км 3+480 ліворуч та км 3+585 ліворуч, з підстав не погодження місць розміщення рекламних засобів Службою автомобільних доріг у Рівненській області.

Згідно з листом від 12.02.2019 №12/291 Служба автомобільних доріг у Рівненській області, у відповідь на адвокатський запит, повідомила, що нею надавалася інформація на запити Рівненської обласної державної адміністрації, зокрема, щодо того, що ФОП ОСОБА_1 на його заяви від 29.09.2017 про отримання дозволу для розміщення рекламних конструкцій в смузі відведення автомобільної дороги Північний під`їзд до м. Рівне, км 3+ 480 ліворуч та км 3+585 ліворуч, листом Служби автомобільних доріг у Рівненській області погоджено їх розміщення строком дії не більше трьох років та дане погодження облдержадміністрацією не було скасоване. Також у вказаній відповіді на адвокатський запит вказано про те, що у листі від 30.01.2019 №8/189 зазначено, що Служба готова погодити розміщення зовнішньої реклами для ФОП ОСОБА_1 відповідно до заяв від 16.01.2019 № 82999, 83010 за умови демонтажу рекламоносіїв ФОП ОСОБА_2 , які встановлені без відповідних дозволів. Крім того, у вказаному листі, Служба автомобільних доріг у Рівненській області просила Рівненську обласну державну адміністрацію вжити відповідних заходів реагування до суб`єктів підприємницької діяльності, що розміщують зовнішню рекламу поза межами населених пунктів на підставі дозволів, з порушенням діючих норм, правил та стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у разі необхідності анулювавши їм попередньо видані дозволи.

Листом від 08.04.2019 №8/765 Служба автомобільних доріг у Рівненській області, у відповідь на адвокатський запит, повідомила, що окрім заяви ФОП ОСОБА_1 Рівненською обласною державною адміністрацією надсилалися відповідні заяви про отримання дозволу на розміщення реклами ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 Вказала, що за результатами опрацювання наданих у додатках до листа заяв Служба автодоріг листом від 22.03.2019 №8/619 не погодила Рівненській обласній державній адміністрації надання ФОП ОСОБА_2 дозволів на розміщення зовнішньої реклами у смузі відведення автомобільної дороги Південний під`їзд до м.Рівне, км 3+470 ліворуч, км 3+570 ліворуч, оскільки в зазначених місцях погоджене розміщення рекламних конструкцій км 3+480 ліворуч та км 3+585 ліворуч для ФОП ОСОБА_1 - листом Служби автодоріг від 23.10.2017 №8/2290.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, не надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Отже, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: -розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; -забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; -наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; -ймовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; -необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Фактично, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини,

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 оскаржується правомірність прийняття відповідачем рішень у вигляді повідомлень №11/19, №12/19 від 30.01.2019 про відмову позивачу у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на смузі відведення автомобільної дороги Н-25-01, Північний під`їзд до м. Рівного: км 3+480 ліворуч та км 3+385 ліворуч.

Тобто, вказаний позов спрямований на отримання позивачем права на розміщення зовнішньої реклами на відповідній території.

Правомірність прийняття Департаментом економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації оскаржуваних, підлягає дослідженню лише під час судового розгляду справи.

Разом з тим, з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову вбачається, що до моменту вирішення питання щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень судом, інші суб`єкти господарювання вправі отримати відповідні дозволи на розміщення реклами на спірній території.

Крім того, відповідно до п.14 Типових правил розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 № 1135, відстань між опорами рекламних засобів, що розміщуються вздовж автомобільних доріг загального користування, визначається з додержанням вимог техніки безпеки, але не може бути менша ніж 100 метрів.

Тому, на переконання суду, враховуючи фактичні обставини та доводи поданої заяви, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення у справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У разі ж задоволення позову, невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони видавати іншим суб`єктам господарювання дозволи на розміщення зовнішньої реклами на бажаній для позивача території та у межах 100 метрів навколо, може привести до ускладнення виконання рішення суду в даній адміністративній справі та поновлення порушених прав позивача.

Також суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, є співмірним заявленим вимогам та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Враховуючи, що вирішення даної справи по суті потребує надання судом правової оцінки оскаржуваним рішенням відповідача, а наслідки відмови у наданні дозволу на розміщення реклами позивачеві можуть виникнути до моменту прийняття судового рішення, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Суд звертає увагу на положення ст.156 КАС України, в якій зазначено, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 150,151,154,156, 241, 256, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №460/880/19, - задовольнити повністю.

Вжити заходів забезпечення позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у справі №460/880/19 шляхом заборони Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації видавати іншим суб`єктам господарювання дозволи на розміщення зовнішньої реклами на смузі відведення автомобільної дороги Н-25-01, Північний під`їзд до м. Рівного: км 3+480 ліворуч та км 3+585 ліворуч, та у межах 100 метрів в обидва боки навколо цих відстаней, до набрання законної сили судового рішення у справі №460/880/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 11.05.2019

Суддя Борискін С.А.