
233 Справа № 233/2559/19
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11.05.2019 м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Костянтинівського Державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, –
В С Т А Н О В И Л А:
До Костянтинівського міськрайонного суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з КДНВП «Кварсит» на її користь нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2018 року по 03 вересня 2018 року в сумі 31389,50 грн. з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів, та середній заробіток за час затримки розрахунку з 01.04.2017 р. по 01.04.2019 р. у розмірі 25303,52 грн.
Проте позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте позовна заява окрім вимоги про стягнення заробітної плати містить вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 25303,52 грн., на яку не поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»
Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, відповідно до якого за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду позову майнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
З урахуванням ціни позову сума судового збору за подання даного позову складає 768 грн. 40 коп. (1762 грн. * 0,4).
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, розмір судового збору в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку складає відповідно 342,96 грн. та підлягає сплаті на розрахунковий рахунок 31213206005058, отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код одержувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в належному розмірі на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 133, 136, 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
У Х В А Л И Л А:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського Державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду лише з підстав визначення розміру судових витрат до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Судове рішення № 81645462, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 11.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 233/2559/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: