Рішення № 81644918, 01.04.2019, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2053/18

Провадження № 2/140/189/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2019 року. м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді - Науменко С.М.,

секретаря судового засідання - Затишняка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Никифоровецької сільської ради Немирівського району про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просить суд встановити факт належності правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка, ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала у селі Никифорівці, Немирівського району, Вінницької області.

За життя його померла тітка склала заповіт від 06 серпня 2002 року серії НОМЕР_1, яким заповідала йому земельну ділянку, що знаходиться в селі Никифорівці, Немирівського району , Вінницької області (акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 ); право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь» (сертифікат на право на земельну частку серії НОМЕР_3 ); пайовий фонд майна КСП ВКС «Прибужжя» (свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_4); грошові вклади, що зберігаються в Немирівському відділенні Ощадного банку України № НОМЕР_5 Вінницької області за рахунками № НОМЕР_6,НОМЕР_7.

У подальшому рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2017 року у справі № 140/1869/17 було визнано поважними причини пропуску строку вступу у спадщину та визначено додатковий строк для вступу у спадщину за заповітом.

У вересні 2017 року він звернувся до Немирівської Державної нотаріальної контори та вступив у спадщину шляхом подання відповідної заяви.

Однак у подальшому, у ході оформлення правовстановлюючих документів, виявилося, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Никифоровецькою сільською Радою народних депутатів Немирівського району, Вінницької області 03 липня 1996 року замість ПІП (прізвища, ім`я, по батькові) ОСОБА_2 помилково вказано ОСОБА_2 .

Анатогічна помилка допущена і при видачі сертифікату на право на земельну частку серії НОМЕР_3 від 15 липня 1997 року, у якому замість ОСОБА_2 помилково вказано ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене вище вважаю, що його права як спадкоємця є порушеними, внаслідок помилок допущених при видачі документів він не може оформити документи на спадкове майно.

Факт належності майна його померлій тітці підтверджується заповітом, який перевірявся перед посвідченням приватним нотаріусом Стеблюк Н.В., рішенням суду про поновлення строків на вступ у спадщину від 04 вересня 2017 року у справі № 140/1869/17 (яке набрало законної сили, а обставини встановлені судом не підлягають доказуванню у інших судах), актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , сертифікатом на право на земельну частку серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_4.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може визнати належність особі правовстановлюючого документу, прізвище, ім`я, по батькові якої, зазначені в ньому, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, вказаним у свідоцтві про її народження або в паспорті.

Право власності спадкоємцями на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у пункті 3.1 Інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник третьої особи Немирівської міської ради Багінський І.В. позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, та з урахуванням ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, приходить до висновку, що заявлені вимоги заявником про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В судовому засіданні встановлено, що згідно державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , прізвище ім`я, по батькові ОСОБА_2 помилково вказано ОСОБА_2 (а.с.33).

Проте помилка допущена і при видачі сертифіката на право на земельну частку серії НОМЕР_3 від 15 липня 1997 року, у якому замість ОСОБА_2 помилково вказано ОСОБА_3 (а.с.32).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Дана помилка має юридичні наслідки, так як не дає можливості заявнику розпоряджатися своєю власністю, а тому суд заяву задовольняє і встановлює факт належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 11, 76, 81, 259, 263, 265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , до Никифоровецької сільської ради Немирівського району про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року, Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Никифоровецькою сільською Радою народних депутатів Немирівського району, Вінницької області 03 липня 1996 року.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року, сертифіката на право на земельну частку серії НОМЕР_3 від 15 липня 1997 року, виданого на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко