Рішення № 81644881, 22.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 квітня 2019 р. Справа № 120/4683/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Обревко Т . П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до управління Держпраці у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39845483, вул. Магістрацька, 37, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) до управління Держпраці у Вінницькій області (далі - Держпраці, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 листопада 2018 року першим заступником начальника управління Держпраці у Вінницькій області Боковцем В.А. розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування, від 19 листопада 2018 року №ВН 1866/199/АВ, щодо додержання законодавства про працю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ВН 1866/199/АВ/ТД-ФС.

Позивач зазначає, що у процесі проведення перевірки інспектор помилково прийшов до висновку про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не оформлені належним чином. Для повного та об`єктивного з`ясування дійсних обставин, посадовими особами управління Держпраці не було вжито жодних додаткових заходів, таким чином, інспекційне відвідування проведено неповно та формально, а також не перевірено обставини перебування громадянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у приміщенні магазину, що належить ФОП ОСОБА_3

Також наголосив, що акт інспекційного відвідування та припис про усунення порушень винесені та вручені, посадовими особами управління Держпраці у Вінницькій області, в один і той же день (19 листопада 2018 року), що є грубим порушенням процедури проведення перевірки та позбавляє суб`єкта перевірки права надання письмових зауважень. Разом з тим, інспектором допущено порушення процедури складення Акту та Припису, що тягне за собою їх анулювання.

Вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а постанова, прийнята на підставі вказаного акту, є протиправною та підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Підготовче судове засідання призначено на 16 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 21 лютого 2019 року задоволено клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, а саме, зупинено дію постанови управління Держпраці у Вінницькій області №ВН1866/199/АВ/ТД-ФС від 30 листопада 2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_3 до набрання законної сили судового рішення у справі №120/4683/18-а; зупинено стягнення посадовими особами Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області накладеного відповідачем штрафу.

15 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому зазначено, що 19 листопада 2018 року головним державним інспектором Кривонос Н. М., за участю головного державного інспектора Кацан Н.К. та начальника відділу з питань гігієни праці Юревич С.О. здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 , за місцем його діяльності, а саме: магазин АДРЕСА_2 . Під час інспекційного відвідування, виявлено перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які здійснювали продаж продуктів харчування. Однак трудовий договір з даними працівниками з ФОП ОСОБА_3 укладено не було. Проте, у своїх усних поясненнях, зафіксованих на відеозапис, вказані особи зазначили, що з 19 листопада 2018 року проходять стажування на посади продавців у магазин "Продукти", при цьому, письмові пояснення надати відмовились.

За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, та винесено постанову № ВН1866/199/АВ/ТД-ФС від 30 листопада 2018 року про накладення штрафу.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що дії посадових осіб управління Держпраці у Вінницькій області є правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку як платник податків у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та здійснює економічну діяльність, згідно коду КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно направлення на проведення інспекційного відвідування від 13 листопада 2018 року за №4907/04-03, виданого на підставі наказу управління Держпраці у Вінницькій області від 13 листопада 2018 року за №1384-о, уповноваженими особами управління Держпраці у Вінницькій області 19 листопада 2018 року проведено інспекційне відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю.

За результатами складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1866/199/АВ від 19 листопада 2018 року, у якому зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:

- частина 1 статті 21 КЗпП України - ФОП ОСОБА_3 не уклав трудові договори з найманими працівниками, які знаходились на робочому місці під час проведення інспектування, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначили, що проходить стажування.

- частина 1, 3 статті 24 КЗпП України - ФОП ОСОБА_3 допустив до роботи на посаду продавців найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин та повідомлення Державної фіскальної служби.

- статті 253 КЗпП України - особи, які працюють у ФОП ОСОБА_3 не зареєстровані в системі загальнодержавного обов`язкового соціального страхування.

30 листопада 2018 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1866/199/АВ від 19 листопада 2018 року Боковець Володимиром Андрійовичем, першим заступником начальника управління Держпраці у Вінницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ВН 1866/199/АВ/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 223380,00 грн., за абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункт 6 Положення № 96).

Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Вінницькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону № 877-V).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (підпункт 5 пункту 5 Порядку № 295).

Згідно пунктів 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Крім того, зазначає, що управління Держпраці у Вінницькій області не повідомляло фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 про проведення інспекційного відвідування , як це передбачено п. 8,9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року.

Також будь-яких доказів суду з боку відповідача, що повідомлення про відвідування ФОП ОСОБА_3 може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, не надано, а таким чином, суд розцінює, що і не повідомлено позивача належним чином про інспекційне відвідування в період з 19.11.2018 року по 20.11.2018 року.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Статтею 1 Кодексу законів про працю України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Зі змісту положень даної статті, яка передбачає відповідальність суб`єктів господарювання за порушення трудового законодавства, вбачається спеціальний суб`єкт відповідальності за порушення наведені в цій статті, якими є: юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю.

При цьому, щодо фізичних осіб-підприємців підлягає доказуванню факт використання ними найманої праці.

Проте, суд зазначає, що у справі відсутні документально підтверджені відомості того, що 19 листопада 2018 року позивачем допущено до роботи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , без укладення трудового договору.

Важливим є той факт, що відповідачем у акті інспекційного відвідування, не вказано, яку саме роботу виконували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у магазині "Продукти" 19 листопада 2018 року. Також, суд зауважує, що факт перебування останніх осіб у приміщенні, яке належить позивачу, за відсутності належних доказів виконання ними трудових обов`язків, не свідчить про існування трудових відносин між ними та не підтверджує фактичного допущення зазначених осіб до роботи.

Як слідує з матеріалів справи, виключно на підставі усних пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зафіксованих на відеозапис, відповідачем зроблено висновки про існування між позивачем та даних осіб трудових відносин, без укладення трудового договору.

Однак, суд критично ставиться до такого твердження та посилання відповідача на відеозапис проведення перевірки, як на доказ існування між позивачем та даними особами трудових відносин, оскільки до примірнику акту, наданому позивачу, відповідний відеозапис на диску не долучався, а в акті інспекційного відвідування №ВН1866/199/АВ відмітки про процес фіксування засобами відеотехніки - відсутні.

Так відповідно до п. 22 Порядку матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Але, як встановлено судом, примірник акту позивача не містить відмітки про здійснення відеозапису і долучення будь-яких дисків, носіїв до нього. А лише в судовому засіданні позивачу стало відомо про здійснення відеозапису та проставлення відмітки у примірнику акту відповідачем про таке фіксування, що може судом розцінюватись про неналежне ставлення до своїх посадових обов`язків перевіряючими фахівцями відповідача.

В судовому засіданні проведено допит в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в результаті якого, свідки надали аналогічні пояснення, що 19 листопада 2018 року вони особи перебували у магазині АДРЕСА_2, з метою проведення співбесіди, щодо їх майбутнього працевлаштування. Під час ознайомлення із своїм майбутнім робочим місцем стали свідками проведення перевірки посадовими особами Держпраці, яким надали пояснення перевіряючим, що не перебувають у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_3 , а лише прийшли в магазин на ознайомлення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відомості зазначені в акті, не відповідають фактичним обставинам справи.

Водночас, позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність в його діях порушень трудового законодавства, які викладені в акті перевірки та за вчинення яких на позивача накладено штраф. Відтак постанова № ВН 1866/199/АВ/ТД-ФС від 30 листопада 2018 року про накладення штрафу в сумі 223380,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Питання про розподіл судових витрат вирішено судом відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Вінницькій області №ВН 1866/199/ АВ/ТД-ФС від 30 листопада 2018 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений про звернення до суду судовий збір в сумі 2233,81 (дві тисячі двісті тридцять три гривні 81 копійка) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13135,60 гривень (тринадцять тисяч сто тридцять п`ять гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: