Рішення № 81638584, 10.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2019 року №826/6495/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Наш дім» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Наш дім» (далі також – позивач) до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ю-878-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що відповідачем не дотримано вимог законодавства стосовно строків формування та направлення оскаржуваної вимоги, а також неузгодженістю грошового зобов’язання, визначеного вимогою від 12.01.2018 №Ю-878-17, з огляду на оскарження позивачем попередньої вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2017 №Ю-878-17.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому Головне управління ДФС у м.Києві заперечило проти позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів відповідно до вимог чинного законодавства.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

23.06.2017 ДП «Наш дім» було отримано вимогу Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2017 №Ю-878-17 на суму недоїмки 45 735,82 грн.

Позивач оскаржив вищевказану вимогу у судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2017 №826/10405/17 відкрито провадження у справі за позовом ДП «Наш дім» до ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 12.06.2017 №Ю-878-17.

02.02.2018 ДП «Наш дім» було отримано вимогу Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ю-878-17 на суму недоїмки 89 977,00 грн. Вказану вимогу було надіслано йому поштою 29.01.2018.

Позивач оскаржив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ю-878-17 в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 15.03.2018 №8913/6/99-99-11-02-02-15 вимогу залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ю-878-17, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За вимогами п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (далі – Інструкція).

Пунктом 3 розділу VI Інструкції передбачено зокрема наступне.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Посилаючись на вищенаведені вимоги пункту 3 розділу VI Інструкції, позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги Інструкції щодо строків формування та надіслання оскаржуваної вимоги від 12.01.2018 №Ю-878-17, яка була направлена ДП «Наш дім» 29.01.2018.

Суд критично ставиться до вказаних посилань позивача, оскільки порушення відповідачем строків надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки), як передбачено п. 3 розділу VI Інструкції, платнику, який має на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску, не впливає на правомірність зазначеної вимоги та не може бути підставою для її скасування.

В частині посилань позивача на неузгодженість грошового зобов’язання з огляду на судове оскарження попередньої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2017 №Ю-878-17, суд приймає до уваги наступне.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 №826/10405/17 у справі за позовом ДП «Наш дім» до ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 12.06.2017 №Ю-878-17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вищевказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 №826/10405/17 набрало законної сили за наслідком його апеляційного оскарження на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, якою відповідне рішення залишено без змін.

Таким чином, у суду відсутні підстави приймати до уваги доводи позивача про неузгодженість суми недоїмки. При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що норми Податкового кодексу України застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Статтею 77 КАС України визначено обов’язок доказування та частинами 1, 2 встановлено наступне.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вимоги ч.2 зазначеної статті не є абсолютними та застосовуються у сукупності з ч.1, якою встановлено обов’язок кожної сторони довести підстави як для задоволення позову, так і для відмови у його задоволенні.

Позивач, всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України, не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.

А відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не стягуються.

.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Наш дім» (код ЄДРПОУ 30723920, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 7-Д) до Головного управління ДФС у м.Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ю-878-17 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко