Рішення № 81638426, 02.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/493/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 травня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участю:

секретаря судового засідання Литвинюк К.Б.

представника позивача - Жмуцької А.Г.

представника відповідача - Орлова О.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області , третя особа Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області у якому просить:

- визнати незаконними та необґрунтованими дії Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо повернення наказів господарського суду Хмельницької області від 05.11.2018 у справі № 924/73/18,

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виконати вимоги ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідач протиправно повернув зазначені накази господарського суду з посиланням у листі від 27.12.2018 року на відсутність у боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області рахунків у органах Державної казначейської служби України ( далі також ДКСУ)

Позивач не погоджується з цим та покликається на те, що відповідач зобов'язаний був стягнути кошти з боржника на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у зв'язку з чим і звернувся до суду.

11 березня 2019 року відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

26.03.2019 року надійшов відзив, де відповідач покликається на те, що на позивача не поширюється дія норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" як на державний орган. Крім того, зазначає про відсутність у боржника, з якого позивач просить стягнути кошти, рахунків у органах Державної казначейської служби України, на підставі чого накази господарського суду і були повернені стягувачу.

Ухвалою від 09.04.2019 року до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. Підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до розгляду на 02 травня 2019 року.

В судовому засіданні 02 травня 2019 року представник позивача позов підтримала, посилаючись на доводи, викладені у позові.

Вважає, що оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хмельницький міський центр зайнятості не є держаним органом, а є державною організацією, яку Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не виключає з числа осіб, на яких розповсюджується його дія, а також те, що цим же законом передбачений порядок стягнення коштів у випадках відсутності призначень у відповідного державного органу, яким є боржник, відповідач протиправно повернув накази суду.

Відтак, просить позов задоволити і зобов'язати відповідача виконати судові рішення.

Представник відповідача проти позову заперечує, покликаючись на доводи, викладені у відзиві. Зазначає, що оскільки відповідач вважає, що позивач прирівнюється за своїм правовим статусом до органу державної влади, на нього не поширюється дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Крім того, оскільки у боржника, з якого позивач просить стягнути кошти, відсутні рахунки у органах Державної казначейської служби України, накази господарського суду були повернені позивачу.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Хмельницький міський центр зайнятості 29.11.2018 р. надіслав до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області накази Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2018 року, видані на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 р. по справі № 924І73/18.

13.12.2018 від відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

26.12.2018 позивачем надіслано Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області зазначені накази від 05.11.2018 року.

28.01.2019 отримана відповідь про повернення наказів суду з посиланням на п. 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, з підстави відсутності у боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області відкритих рахунків у органах Державної казначейської служби України.

Оцінюючи дії відповідача, суд враховує наступне.

Органи Державної казначейської служби України виконують рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року ( далі - Порядок)

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з цим актом стягувачами є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави, а боржниками - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Пункт 9 Порядку передбачає, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, зокрема, у разі, коли...3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Саме ця підстава була зазначена у листі відповідача, якою позивачу повернуті накази суду.

Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Відтак, для оцінки правомірності або протиправності дій відповідача слід встановити, чи розповсюджується на виконання вищезгаданих наказів господарського суду виняток, передбачений п. п. 3 п. 9 Порядку, тобто чи боржником за рішенням суду є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” і чи не виключений позивач як стягувач з числа осіб, на яких даний закон розповсюджує свою дію.

Судом встановлено, що боржником за наказами суду є Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, яке є органом державної влади, що ніким не заперечується та підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У той же час суд відхиляє доводи відповідача стосовно правового статусу позивача як державного органу, оскільки як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хмельницький міський центр зайнятості є державною організацією ( установою, закладом), а отже не виключається з переліку суб'єктів, які можуть виступати стягувачами згідно з Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Правовий статус позивача як державної організації ( установи) також підтверджується і положенням про Хмельницький міський центр зайнятості, яке є у справі.

Системний аналіз статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” дозволяє зробити висновок про те, що в числі осіб, на яких не поширюється дія цього Закону, законодавець окремо розмежував юридичні особи публічного права, які належать до державної та комунальної власності.

Серед юридичних осіб, які належать до державної власності, зазначені лише державний орган та державне підприємство, у той час як до юридичних осіб, які належать до комунальної власності, віднесені орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Таким чином, норма Закону не передбачає серед вказаних осіб державну організацію ( установу, заклад), поняття та правовий статус якої ( яких) не є тотожним правовому статусу державного органу.

Отже, ототожнення позивача з державним органом є лише довільним тлумаченням відповідачем норм законодавства, всупереч вимозі діяти виключно на підставі, в межах повноважень та відповідно до вимог закону.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що відповідач не довів правомірності власних дій та протиправно повернув накази суду.

Порядок та особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу передбачений статтею 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відтак, закон чітко встановлює порядок, у якому повинно відбуватись виконання рішень суду у випадках, коли боржник не має відкритих рахунків у органах Державної казначейської служби.

Що ж стосується вимоги позивача про зобов'язння Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виконати вимоги ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", суд виходить з того, що, як встановлено вище, відповідач протиправно повернув накази суду стягувачу.

Як вбачається зі змісту Закону, разом з виконавчими документами стягувач також подає ті документи та відомості, які необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи це, позивач повинен повторно подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області накази господарського суду Хмельницької області від 05.11.2018 року по справі № 924/73/18 та ті документи та відомості, які необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

На підставі цих документів відповідач, з урахуванням висновків суду, зроблених у цьому рішенні, повинен вчинити дії на підставі Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Відтак, друга вимога позивача є передчасною, оскільки суд не може зобов'язати орган Казначейської служби стягнути кошти з боржника або повторно розглянути заяву позивача за відсутності у відповідача виконавчих документів - наказів суду з відповідними доданими документами, у разі їх наявності.

Тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправним повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області наказів господарського суду Хмельницької області від 05.11.2018 року по справі № 924/73/18 без виконання.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 травня 2019 року

Позивач:

Хмельницький міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (вул. Пилипчука, 17/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14169903)

Відповідач:

Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37971775)

Головуючий суддя

І.С. Козачок