Рішення № 81638366, 02.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року справа № 580/56/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за ордером,

представника третьої особи Коваленко А.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову відповідача щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу за заявою від 06.04.2018, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 15.03.2018, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 15.03.2018 ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ухвалою від 08.01.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

23 січня 2019 року третя особа надала до суду відзив, згідно з яким заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача порушеного права, оскільки після первинного огляду, яким встановлено втрата працездатності у розмірі 10% у 2002 році позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у 2018 році, тобто після спливу строку передбаченого п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2015 № 850.

Заперечуючи проти позову, 08.02.2019 відповідачем надано до суду відзив, в якому відповідач вказує, що єдиним юридичним фактом, з яким чинне законодавство пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є первинне встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності. Первинний ступінь втрати працездатності позивачу був встановлений у 2002 році, ІІ групу інвалідності позивачу встановлено у 2018 році після спливу дворічного строку, що зумовлює відсутність правових підстав для отримання позивачем грошової допомоги у більшому розмірі. Окрім того, УМВС України звертає увагу суду, що на час звернення позивача до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Закон України "Про міліцію" втратив чинність.

Ухвалою від 29.03.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 02.05.2019.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити повністю з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях від 29.03.2019.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, що у відповідності до вимог ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 03.12.2001 № 165 о/с звільнено з органів внутрішніх справ через хворобу.

Постановою ВЛК УМВС України в Черкаській області від 15.08.2001, позивачу встановлено захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС із втратою 10 % працездатності.

Згідно з довідкою від 05.04.2018 № 02-05/32 ПАТ НАСК «Оранта» 19.03.2002 позивачеві виплачено страхову суму в розмірі 650 грн 00 коп. за втрату працездатності 10%, отриману у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 879335 від 15.03.2018, з 15.03 2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

06 квітня 2018 року позивач звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачеві ІІ групи інвалідності, згідно з висновком МСЕК від 15.03.2018, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У подальшому у відповідь на адвокатський запит у грудні 2018 року позивачу було надано копію листа від 24.05.2018 № С-511, де зазначено, що листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства Внутрішніх справ України матеріали на призначення позивачеві одноразової грошової допомоги повернуті без прийняття рішення з посиланням на ту обставину, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло понад два роки, що за умовами пункту 4 вищезазначеного Порядку виключає набуття права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.

Вважаючи, що таке рішення про відмову щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 за №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання пункту 2 розділу II „Прикінцевих положень" Закону України „Про внесення змін до статті 23 Закону України „Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 №850 „Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850), що набрала чинності 31.10.2015.

Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З наведеного слідує, що єдиними юридичними фактами, з яким чинне законодавство пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є первинне встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

Підпунктом б пункту 2 Положення про порядок і умови державного обов`язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 № 59, встановлено, що Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №488.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що у березні 2002 року позивачу було виплачено страхову суму за державним обов`язковим особистим страхуванням у сумі 650 грн 00 коп. за втрату працездатності 10% отриману у зв`язку із захворюванням пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Пунктом 4 Порядку №850 передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Судом встановлено, що встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та 80 % втрати працездатності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язано з виконанням службових обов`язків у березні 2018 року було проведено в період понад два роки від дати встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у 2002 році.

Відповідно до пункту 4 Порядку №850 виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено терміном 2 роки.

Відтак, враховуючи, що після первинного огляду МСЕК, за результатами якого позивачу встановлено 10% втрати працездатності та виплачено страхову суму за державним обов`язковим особистим страхуванням, пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до умов згаданого Порядку немає, так як право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно з рішенням МСЕК встановлено під час повторного огляду, проведеного протягом двох років з моменту первинного огляду.

З огляду на наведене суд висновує про правомірність відмови відповідача у призначенні позивачеві грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку №850.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.05.2019.

Суддя С.О. Кульчицький