Рішення № 81638320, 07.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/570/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участі:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника відповідача - Поліщука Є.Р. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 18 квітня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 0007051701/168 від 22.02.2016 року та зобов`язано Головне управління ДФС у Хмельницькій області привести облікову справу платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у відповідність до вимог Податкового кодексу.

Під час прийняття рішення судом не вирішене питання про розподіл судових витрат, хоча були заслухані доводи сторін в цій частині під час судового провадження.

Позивач подала заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Судом повідомлено сторони стосовно необхідності постановлення додаткового судового рішення.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник відповідача 07 травня 2019 року подав клопотання про відмову в задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по адміністративні справі № 560/570/19, яке підтримав в повному обсязі.

Покликається на те, що оригінал квитанції, згідно з яким позивач начебто понесла витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн., не є належним доказом цієї обставини, оскільки у квитанції ніяким чином не зазначено, що адвокат прийняла оплату саме від ОСОБА_1 Крім того зазначає, що складність справи не відповідає тому розміру витрат на правничу допомогу, які позивач просить стягнути.

Розглянувши питання про необхідність постановлення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу ( ст. 132 КАСУ)

Відповідно до положень ч.1,2,3,5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що договором про надання правової допомоги №5 від 11 лютого 2019 року сторони визначили, що розмір гонорару за надання правової допомоги становить 4000 грн.

Також позивачем надано детальний опис наданих адвокатом послуг від 18 квітня 2019 року, акт приймання-передачі наданих послуг та оригінал квитанції серії ББАМ № 810602.

Дослідивши надані представником позивача докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд встановив, що квитанція серії ББАМ № 810602, виписана адвокатом клієнту, не дає можливості ідентифікувати, що платником за послуги адвоката є дійсно позивач - ФОП ОСОБА_1 .

Так, у зазначеній квитанції відсутня інформація щодо номеру договору про надання правової допомоги, а є лише дата, позаяк не доведено, що у цей день адвокат прийняла оплату за послуги виключно за цим договором і лише від цього клієнта.

Відсутнє у квитанції також прізвище або підпис ОСОБА_1 , що враховуючи те, що оплата здійснювалась не через установу банку, а безпосередньо адвокату, не дає можливості вважати надану квитанцію належним доказом, який підтверджує факт понесених витрат саме позивачем у справі.

Суд вважає, що решта наданих документів є похідними і самі по собі не доводять факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді. Відтак, у цій частині клопотання позивача слід відмовити.

У той же час суд вбачає підстави для стягнення на користь позивача судового збору, оскільки його сплата належним чином підтверджена квитанцією банку від 12.02.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вищезазначене, необхідно стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на сплату судового збору у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 травня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Головуючий суддя І.С. Козачок