Рішення № 81638099, 08.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 р. Справа № 480/538/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 № Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 300900 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що станом на 11.12.2018 сума його заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний місяць не відповідає даним контролюючого органу. Так, за період з 01 по 11 грудня 2018 року позивач загалом сплатив до бюджету 300900 грн, проте, вказані оплати не враховані відповідачем при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 № Ю-230-50. Тому вважає, що вимога є протиправною в частині наявності у позивача недоїмки у розмірі 300900 грн. Позивач оскаржив вимогу в адміністративному порядку, але скарга залишена без задоволення, а вимога — без змін.

04.04.2019 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 № Ю-230-50 на суму 51011044,90 грн сформовано у зв’язку з несплатою самостійно задекларованих зобов’язань по єдиному внеску, що відображено в інтегрованих картках платника з єдиного соціального внеску за відповідний період. Доводи позивача про те, що суми єдиного внеску, сплачені ним за період з 01 по 11 грудня 2018 не були враховані у вимозі (загальна сума, яка була сплачена за цей період 300900 грн відображена в інтегрованій картці платника) є необґрунтованими, оскільки вимога була сформована станом на 30.11.2018 року і в ній правомірно зазначена суму боргу в розмірі 51011044,90 грн.

18.02.2019 суд постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 4513,50 грн.

04.03.2019 позивач надав суду клопотання, до якого додав докази сплати судового збору.

11.03.2019 суд постановив ухвалу, якою відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також суд зобов'язав відповідача надати в строк для подання відзиву: відомості про розмір заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску станом на день формування вимоги.

Інші процесуальні дії у справі суд не здійснював. Інших заяв та клопотань від учасників справи не надійшло.

Ознайомившись з доводами сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

28.03.1994 позивача зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11-13).

Згідно з Витягу з інтегрованої картки платника податків позивача за період з 01.12.2018 по 11.12.2018, станом на 30.11.2018 за позивачем числиться недоїмка у розмірі 51011044,90 грн. За період з 01.12.2018 по 11.12.2018 позивачем сплачено до бюджету 300900 грн. єдиного внеску (а.с. 31-38).

11.12.2018 позивачу сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-230-50, відповідно до якої Офіс великих платників податків ДФС України вимагає від позивача сплатити 51011044,90 грн заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску (а.с. 6).

21.12.2018 позивач направив відповідачу письмову скаргу на Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 № Ю-230-50, в якій просив її скасувати (а.с. 7, 8).

24.01.2019 відповідач направив позивачу рішення про результати розгляду скарги, яким вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 № Ю-230-50 залишити без змін, а скаргу позивача — без задоволення (а.с. 9, 10).

З указаних обставин вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо правомірності рішення відповідача про нарахування позивачу заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З'ясувавши фактичні обставини, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог і заперечень, перевіривши їх доказами та застосувавши до них відповідні (наведені нижче) норми матеріального права, суд дійшов висновку, що права позивача відповідачем не порушені, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У такому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Позивач не оспорює наявності у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску, однак не погоджується з розміром такої заборгованості. Проте суд відхиляє доводи позивача про те, що при визначенні розміру заборгованості відповідач не врахував сплачені 300900 грн єдиного внеску, оскільки вказана сума була сплачена у період з 01 по 11 грудня 2018, тоді як вимога сформована станом на 30.11.2018.

На переконання суду, це суперечить нормам Закону № 2464 та Інструкції № 449, які містять чіткий порядок формування та надсилання вимоги на суму боргу на кінець календарного місяця, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки з ЄСВ. Як вбачається з самої вимоги та виходячи з норм діючого законодавства, борг при формуванні вимоги враховується станом на кінець місяця. При цьому протягом 10 робочих днів сформована вимога надсилається платникові. Отже, сума єдиного внеску, сплаченого у період з 01 по 11 грудня 2018 року правомірно включено до оскаржуваної вимоги, а тому це не є підставою для визнання її протиправною та скасуванні в цій частині. При чому, суд зазначає, що сплачена сума у спірному розмірі підлягає зменшенню за правилами податкового обліку податкових зобов’язань у наступному періоді.

Отже, оскаржуване рішення відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, є таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Оскільки суд відмовляє в позові повністю, то сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4513,50 грн покладається на позивача і йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 №Ю-230-50 в частині наявності хаборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 300900 грн. відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп'яненко