Рішення № 81638065, 10.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 травня 2019 року м. Рівне №460/676/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

29 січня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - відповідач), в якому просив суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення в м. Рівне.

2. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення в м. Рівне здійснити йому виплату допомоги на оздоровлення у розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012-2019 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС і є у зв`язку II групи інвалідності, а тому має право на щорічну державну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 (п`яти) мінімальних заробітних плат. Вказує, що бездіяльність відповідача щодо виплати допомоги у зазначеному розмірі порушило його право на соціальний захист гарантоване ст. 22 Конституції України.

Ухвалою Рівненського міського суду від 12.02.2019 адміністративну справу № 569/1871/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій передано на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду.

26.03.2019 адміністративна справа надійшла до Рівненського окружного суду.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 провадження у справі відкрито, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

05.04.2019 відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він заперечив проти задоволення позову і зазначив, що допомога позивачу виплачується у порядку і розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, а саме у розмірі 120 грн., яка і була йому виплачена у 2012-2018 роках.

Також відповідач вказав, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав 14.03.2018, тобто з дати виплати йому допомоги за 2018 рік, а звернувся до суду з позовною заявою 26.03.2019 і тому пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Відтак, з мотивів наведених у відзиві відповідач просив суд у задоволенні заявленого позову відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.05.2019 позовну заяву в частині позовних вимог щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2012-2018 роки - залишено без розгляду.

На вирішення суду залишилась позовна вимога щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2019 рік.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, якому встановлена 2 група інвалідності з причини захворювання, пов`язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 048524 від 13 серпня 2003 року.

22.08.2003 Рівненською облдержадміністрацією ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 серія № НОМЕР_1 .

27.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до начальника управління праці та соціального захисту населення в. м. Рівне з заявою про перерахунок і виплату йому допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2012-2019 роки.

02.01.2019 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради листом повідомило ОСОБА_1 про те, що він отримує всі належні йому компенсаційні виплати у розмірі 120 грн, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07. 2005 №562.

Судом встановлено, що відповідно до довідки виданої Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_1 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення згідно ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2018-2019 роки у розмірі 120 грн.

З огляду на викладене вище між сторонами виникли спірні публічно-правові відносини що стосуються нарахування і виплати відповідачем позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2019 рік, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 63 Закону №796-ХІІ фінансування витрат пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

З системного аналізу зазначених норм права, судом встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується особам зазначеним у ч. 2 ст. 48 Закону №796-ХІІ у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до п.10 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760, щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У свою чергу, згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року №562, розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 120 грн.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, ст. 63 Закону №796-ХІІ, у редакції Закону України від 24.12.2015 р. № 911-VIII, не було передбачено виплату позивачу щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Виплату позивачу допомоги на оздоровлення було здійснено відповідачем на підставі чинного на час здійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2019 рік законодавства, тобто в сумі 120 грн.

Згідно з довідкою виданою Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради №08-1763 від 04.04.2019 ОСОБА_1 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення згідно ст. 48 Закону №796-XII за 2019 у розмірі 120 грн, що підтверджується платіжним дорученням №102 від 11.03.2019.

Водночас, суд відхиляє доводи позивача про те, що дії відповідача по нарахуванню і виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2019 рік у зазначеному вище розмірі суперечать ст. 22 Конституції України, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однак Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року "Великода проти України" зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.

Тому, розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2019 рік, який підлягає сплаті позивачу визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року №562 і становить 120 грн, яка і була йому виплачена 11.03.2019.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач при нарахуванні і виплати допомоги позивачу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача необґрунтовані і не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору, а тому у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03195441) про визнання бездіяльності протиправною, здійснення йому виплату допомоги на оздоровлення у розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2019 рік, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 травня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.