Ухвала суду № 81637982, 10.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2240/19

УХВАЛА

10 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка виразилася у відмові листом № КО-56/0- 94/6-19 від 13.02.2019 р. в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області, та зобов`язати посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області на підставі клопотання ОСОБА_1 від 11.01.2019 року;

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка виразилася у відмові листом № КО-56/0- 94/6-19 від 13.02.2019 р. в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області, та зобов`язати посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області на підставі клопотання ОСОБА_2 від 11.01.2019 року.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову, з підстав невідповідності позову вимогам ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу, а також висвітлення обставин щодо дотримання строків звернення до суду та подання заяви про поновлення цих строків, оскільки позивачі зазначають, що вони звернулись до відповідача 11.01.2019 року з клопотаннями та отримали лист з відмовою 13.02.2019 року.

Проте до клопотань позивачами додана інформація з державного фонду документації із землеустрою (викопіювання) надана ним листом від 18.09.2017 року, тобто пройшло більш ніж півтора року. Позивачі не зазначають чи звертались вони до відповідача з такими ж клопотаннями з вересня 2017 року, враховуючи, що в клопотаннях зазначено про повторне звернення до відповідача, але позивач не висвітлює питання першого звернення до відповідача з вказаним клопотанням, та відповідно коли саме вони дізналися про порушення своїх прав або повинні були дізнатися. У разі пропуску строку звернення до суду необхідно надати заяву із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду.

07.05.2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому позивачі просять:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яке було оформлено у вигляді листа № КО-56/0- 94/6-19 від 13.02.2019 р. про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області, та зобов`язати посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області на підставі клопотання ОСОБА_1 від 11.01.2019 року;

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яке було оформлено у вигляді листа № КО-56/0- 94/6-19 від 13.02.2019 р. про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області, та зобов`язати посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Голицької сільської ради Белградського району Одеської області на підставі клопотання ОСОБА_2 від 11.01.2019 року.

Щодо дотримання строків звернення до суду строків звернення до суду представник позивачів зазначив, що ОСОБА_2 вже звертався з подібним клопотанням до ГУ Держгеокадастру в Одеській області 25.09.2017 року, але отримав відмову листом №М-20980/0-10518/6-17 від 27.10.2017 року. В теперішній час оскаржується саме рішення від 13.02.2019 року по відмові в наданні дозволів на підставі клопотань позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 11.01.2019 року. Шестимісячний строк позовної давності цього питання дотримано.

Розглянувши позову заяву надану на усунення недоліків та додатки до неї суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачам на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачу, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 чт.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст.123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Залишаючи позовну заяву без руху суд в ухвалі зазначив, що позивачі у клопотаннях від 11.01.2019 року вказали, що вони повторно звертаються з вказаними клопотаннями та до клопотань додана інформація з державного фонду документації із землеустрою (викопіювання) надана ним листом від 18.09.2017 року, тобто пройшло більш ніж півтора року. Позивачам необхідно було зазначити результати першого звернення, коли вони дізнались про порушення своїх прав та у разі пропуску строку звернення до суду надати заяву із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно додатково наданих документів позивачі через свого представника ОСОБА_4 звертались до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою 25.09.2017 року та отримали відмову 27.10.2017 року.

У подальшому вони звертались зі скаргою від 14.12.2017 року на гарячу лінію Держаної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, яка направила позивачам лист від 29.12.2017 року. В копії наданого до позову листа від 29.12.2017 року вказано, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області листами від 27.10.2017 року №М-20980/0-10518/6-17, №Д-20978/0-10519/6-17 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надані відповіді. Крім того, у вказаному листі позивачам роз`яснено, що відмова органу виконавчої влади можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач достовірно знали з жовтня 2017 року. А листом від 29.12.2017 року ним був роз`яснений порядок захисту порушених прав.

Суд вважає, що позивачі, звертаючись до суду з позовом 17.04.2019 року порушили встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав. Посилання позивачів, що вони оскаржують рішення від 13.02.2019 року по відмові в наданні дозволів за клопотаннями від 11.01.2019 року суд не приймає до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли саме в жовтні 2017 року, про що свідчить, крім іншого, надання до клопотань від 11.01.2019 року той самої інформації по земельним ділянкам, яка була отримана у 2017 році та по яким було відповідачем прийнято рішення від 27.10.2017 року №М-20980/0-10518/6-17, №Д-20978/0-10519/6-17.

Звернення повторно з клопотаннями від 11.01.2019 року аналогічного змісту та з тими ж самими документами суд вважає намаганням позивачів штучно створити умови для поновлення строку звернення до суду.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Цим також дотримується принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду питання і постановлення нового рішення. Таким чином, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд також не приймає до уваги посилання позивачів у клопотаннях від 11.01.2019 року до відповідача на лист Держаної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 18.12.2018 року №КО-3534/0-013-6596/6-18 щодо права повторного звернення з клопотанням, оскільки позивачами помилково трактується вказане роз`яснення, оскільки у вказаному листі вказується про наявність рішень Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 27.10.2017 року №М-20980/0-10518/6-17, №Д-20978/0-10519/6-17 про відмову позивачам у наданні дозволу та роз`яснюється право повторного звернення з клопотанням у порядку, визначеному ст.118 ЗК України, та роз`яснювалось знов право оскарження рішення до суду, тобто мова не йшла про повторне звернення з тим же клопотанням.

Суд дійшов висновку що позивачами пропущений строк звернення за захистом своїх порушених прав, оскільки спірні правовідносини виникли у жовні 2017 року та позивачі не надали до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності пропуску строку.

Крім того, суд вважає, що відсутні підстави для об`єднання в одне провадження рішень відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою кожному позивачу по окремій земельній ділянці, що є самостійною підставою для повернення позову у відповідності до п.6 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачам без розгляду.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва