Рішення № 81637905, 08.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 р. № 400/558/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030 про:визнання протиправною бездіяльності; зобов`язання вчинити певні дії,ОСОБА_1 (надалі - відповідач) звернувся з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач або Комісаріат) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання на заяву від 28.01.2019, відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», копії довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу з 22.09.2018;

зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.01.2019 про надання йому, відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», копії довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу з 22.09.2018;

зобов`язання відповідача надати позивачу, згідно з заявою від 28.01.2019, відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», копію довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу з 22.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач, в порушення вимог Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (надалі - Закон № 393), не надав йому копії документів, вказаних у заяві від 28.01.2019.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (ар. с. 21-26), у якому відсутні заперечення по суті позовних вимог позивача, пов`язаних з не розглядом його заяви від 28.01.2019. Відзив відповідача ґрунтується на нормах Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262).

В матеріалах справи наявна відповідь на відзив від 15.04.2019. Оскільки, відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд відповідь на відзив до уваги не взяв.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.01.2019 звернувся до Комісаріату з заявою (ар. с. 8-9), в якій просив «…провести перерахунок розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з 22.09.2018…..». До заяви позивач додав копію Витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення від 27.09.2018 № 350/174/308/899/ПС, який був виданий Військовою частиною А2183. У цій же заяві позивач просив відповідача, відповідно до статтей 4, 5, 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію», надіслати на адресу позивача копію довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з 22.09.2018.

У відповіді на заяву позивача від 28.01.2019 (ар. с. 11), Комісаріат зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії, відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1), є документи, в тому числі і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, що видаються фінансовим органом, який здійснював нарахування грошового забезпечення даному військовослужбовцю.

Виходячи з цього, підставою для незадоволення заяви в частині проведення перерахунку відповідач вказав подання позивачем довідки, яка не відповідає формі додатку до листа Департаменту фінансів Міністерства України від 28.03.2018 № 248/3/6/855.

Заяву позивача в частині надання йому копії довідки відповідач не задовольнив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статтей 1, 3 Закону № 393, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно із статтею 15 Закону № 393, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Суд встановив, що, в порушення статей 1, 7, 15, 19 Закону № 393, відповідач не відреагував на заяву позивача від 28.01.2019 в частині надання копії довідки, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надання довідки (згідно з абзацом першим частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд).

В той же час, вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.01.2019 про надання йому, відповідно до Закону № 393, копії довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії, задоволенню не підлягає, оскільки не є ефективним способом захисту прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених зокрема пунктом 1 частини першої статті 263 цього Кодексу (оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію), виконуються негайно.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату, що була допущена під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.01.2019 в частині надання копії довідки про розмір грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат розглянути по суті заяву позивача від 28.01.2019 в частині надання копії довідки про розмір грошового забезпечення.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна