Ухвала суду № 81637717, 10.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 травня 2019 року м. Київ № 320/1978/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі

Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчук

Антона Олеговича

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчук Антона Олеговича, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчук Антона Олеговича від 11.07.2017 щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 ;

- зобов`язати відповідача привести дані Державного земельного кадастру у відповідність до правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , тобто у стан, що існував до 11.07.2017.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме оригіналу ордеру на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти в інтересах позивача, зокрема подавати позов до суду та письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про обставини, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

На виконання вимог вказаної ухвали від представника позивача 07.05.2019 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зокрема представником позивача надано письмові пояснення щодо причин пропуску позивачем строку звернення до суду та оригіналу ордеру на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти в інтересах позивача.

Так, відповідно до наданих письмових пояснень, представник позивача зазначив, що позивач дізнався про порушення свого права 28.12.2017 та 11.01.2018 останній звернувся до Київського окружного адміністративного суду з відповідним позовом до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області. При цьому представник вказує, що справа розглядалася майже рік та Київським окружним адміністративним судом було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ Держгеодкастру у Київській області, треті особи КОФ ДП «ЦДЗК», ГОСТ «Надія», ОСОБА_3 про визнання дій протиправними в зв`язку з нібито доведенням відповідачем правомірності своїх дій.

Водночас, представник позивача зазначив, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 вказане рішення суду першої інстанції скасоване та постановлено нове судове рішення про відмову в позові. Рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову ґрунтується на тому, що відповідачем у справі повинен бути державний кадастровий реєстратор, який вчинив незаконні дії, а не Головне управління Держгеокадастру у Київській області, де кадастровий реєстратор виконує покладені на нього обов`язки державного службовця.

Отже, зазначив представник позивача, позивач не мав процесуальної можливості заявити позов до державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчука А.О. до тих пір поки розглядалася справа № 810/211/18 за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області - тобто до моменту ухвалення апеляційним судом рішення від 28.03.2019, тому просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 22.04.2019 вказав, що позов подано після закінчення строків, встановлених законом.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що оскаржувані в рамках даної адміністративної справи дії державного кадастрового реєстратора Відділу Вишгородського районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчук А.О. щодо внесенням змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , були здійснені відповідачем 11.07.2017.

Суд звертав увагу про те, що про здійснення відповідачем вказаних оспорюваних дій позивачу стало відомо щонайменше з дати отримання в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області копії листа від 28.12.2017 №33901/0-20353/6-17 та акта перевірки вимог земельного законодавства від 27.12.2017 № 352-ДК/326/АП/09/01/17, а саме: 28.12.2017. Дані обставина позивачем не заперечується.

Таким чином останнім днем строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчук А.О. та зобов`язання вчинити певні дії є 28.06.2018.

З огляду на викладене, суд наголосив на тому, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про обставини, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

При цьому суд зазначив, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Водночас зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 не мав процесуальної можливості заявити позов до державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчука А.О. до тих пір поки розглядалася справа № 810/211/18 за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто до моменту ухвалення апеляційним судом рішення від 28.03.2019.

При вирішенні питання щодо визначення причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист (хвороба, відрядження, стихійни лиха тощо).

Як вказав Верховний Суд у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 820/4922/17 поважними можуть визнаватися ті причини, які не залежали від волі позивача та створювали об`єктивні перешкоди в реалізації ним свого права на звернення до суду.

У свою чергу суд зазначає, що неправильне визначення позивачем відповідача у справі № 810/211/18 за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що перебувала на розгляді Київського окружного адміністративного суду, не може розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що істотно перешкоджали йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист. При цьому, позивач фактично реалізував своє право на доступ до суду і не був обмежений у цьому, оскільки позовна заява була розглянута судом по суті заявлених позовних вимог.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем суду не надано.

Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Положення пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС кореспондуються з приписами частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, якщо заяву про поновлення пропущеного строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнання неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчука Антона Олеговича про визнання протипранвими дій та зобов`язання вчинити певні дії підлягає поверненню позивачу

На підставі викладеного, керуючись статями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчука Антона Олеговича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.