Рішення № 81637451, 10.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2019 р. справа № 300/772/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та зобов`язання обчислити стаж у пільговому значенні (один рік роботи за один рік і шість місяців роботи).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, звернувшись до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою щодо зарахування періоду його роботи у районі Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні, отримав відмову, з посиланням на те, що ним не підтверджено укладення письмового строкового трудового договору про роботу у вказаних районах.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.04.2019, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не було представлено строковий трудовий договір або документи, що підтверджують його укладання до 01.01.1992, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу за період з 03.11.1982 по 25.01.1994, що відповідає вимогам пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підпункту "д" пункту 5 Указу Президії Верховної ради Союзу РСР від 10.02.1960 року.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Надвірнянському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України, з 21.08.2016 йому призначена пенсія за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при загальному стажі роботи 26 років 00 місяців 28 днів.

За наслідками розгляду заяви позивача, зокрема, в частині зарахування періоду його роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців роботи), відповідач листом за №1/Л-15 від 14.01.2019 відмовив, з посиланням на те, що ним не підтверджено укладення письмових трудових договорів про роботу у цих районах, а пільгове обчислення стажу поширювалося тільки на працівників які уклали такі строкові договори (а.с.19-20).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з підстав протиправної, на думку позивача, відмови у пільговому обчисленні стажу за час роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі через відсутність строкового трудового договору про роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі або документів, що підтверджують їх укладання до 01.01.1992.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

На підставі записів трудової книжки позивача від 16.02.1979 суд встановив, що позивач працював у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме: з 03.11.1982 (наказ №70 від 05.11.1982) по 25.01.1994 (наказ №13 від 02.02.1994) на посадах водій автомобіля, машиніст агрегату гідравлічного розриву пластів 6-го розряду, машиніст ППУ 6-го розряду у Спеціалізованому управління технологічного транспорту Нафтогазвидобувного управління «Усінськнафта» об`єднання «Комінафта» (а.с. 12-15).

Згідно архівної довідки, що уточняє особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі, виданої 27.04.2011 НК «Лукойл» за №05/264-л позивач з 03.11.1982 по 25.01.1994 працював у Спеціалізованому управління технологічного транспорту Нафтогазвидобувного управління «Усінськнафта» об`єднання «Комінафта» повний робочий день, з виконанням встановленої щоденної норми робочого часу і річного балансу робочого часу (а.с.16).

Відповідно до розрахунку стажу позивача, період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховані позивачу до страхового стажу без пільгового обчислення (а.с.17).

Відповідно до п.5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Указом від 10.02.1960 передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Згідно із статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 № 1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з п`яти до трьох років та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10.02.1960, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 року №530/П-28 (далі - Інструкція).

За змістом пункту 7 Інструкції, трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Згідно з пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами від 10.02.1960 та від 26.09.1967 , надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, поширюються на позивача в частині періоду його роботи в районах та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі до 01.01.1991.

Як наслідок, позивач має право на перерахунок пенсії при обчислені стажу за період з 03.11.1982 до 01.01.1991 із зарахуванням одного року роботи, за один рік і шість місяців роботи.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Спору, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 року (справа №173/637/17 (2-а/173/49/2017) та від 03.07.2018 (справа №302/662/17-а).

В силу дії вищевказаних норм є підтвердженими відомості про період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі записами трудової книжки, а також архівною довідкою №05/264-л від 27.04.2011, а відсутність письмового трудового договору не є перешкодою для пільгового обчислення страхового стажу позивача.

Крім того, суд звертає увагу що відповідачем зараховано до страхового стажу позивача, який дає право на пенсію, період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, однак без пільгового обчислення.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача в частині відмови позивачу в обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців), а саме за період з 03.11.1982 до 01.01.1991, та приходить до висновку про задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Щодо періоду стажу після 1991 року то чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи у пільговому обчисленні.

Відповідно до ст.3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991 року.

Тобто вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 Угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Із норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою.

Таким чином, після 01.01.1991 року питання роботи та призначення пенсій в районах Крайньої Півночі регулюються міжнародними угодами між Україною та РФ.

Проте, ні в цій Угоді, ані в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог, а саме щодо пільгового обчислення позивачу стажу після 01.01.1991.

Що стосується строку, з якого позов підлягає задоволенню, то суд вважає, що для поновлення порушеного з вини пенсійного органу права позивача на отримання пенсії в належному розмірі, необхідно зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу та здійснити виплату такої пенсії з моменту призначення позивачу пенсії, зокрема з 21.08.2016.

Аналогічна правова позиція вказана в ухвалі Верховного Суду від 02.04.2019 (справа №510/1286/16-а), в якій Верховний Суд зазначив, що адміністративний суд не повинен застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, як підставу відмови у задоволенні позову, у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплачувати йому пенсію згідно проведеного перерахунку в подальшому, суд зазначає наступне.

Вказана вимога скерована позивачем щодо правовідносини, які мають відбутися в майбутньому.

За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1 і 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому, серед іншого, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону свідчить, що останній не передбачає захисту адміністративним судом прав та інтересів громадян на майбутнє, якщо на день розгляду справи вони ще не порушені і спору з цього приводу не виникло.

З урахуванням вказаного вимога ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку, яка спрямована на майбутнє, не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме визнання неправомірними дій Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 03.11.1982 по 01.01.1991 та зобов`язання Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 21.08.2016 здійснити перерахунок пенсії, врахувавши період роботи з 03.11.1982 по 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі із зарахуванням одного року роботи за один рік шість місяців та виплатити недоотриману суму пенсії згідно проведеного перерахунку, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 768,40 гривень згідно квитанції №1554-4226-0115-1337 від 04.04.2019.

У зв`язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає частина сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 50% в сумі 384,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 03.11.1982 по 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі без зарахуванням одного року роботи за один рік шість місяців.

Зобов`язати Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії, врахувавши період роботи з 03.11.1982 по 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі із зарахуванням одного року роботи за один рік шість місяців та виплатити недоотриману суму пенсії згідно проведеного перерахунку з 21.08.2016.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н. Шевченка, буд. 3, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) сплачений судовий збір в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, м-н. Шевченка, буд. 3, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405).

Суддя Главач І.А.