
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2019 р. Справа№805/5033/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадської організації «Спілка учасників бойових дій Донеччини» про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом до Мирноградської міської ради (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадської організації «Спілка учасників бойових дій Донеччини», про скасування рішення Мирноградської міської ради від 11.10.2017 року №VII/37-3 та скасування п. 3 рішення Мирноградської міської ради від 10.08.2016 року №VII/15-7 (далі за текстом - Спірне рішення).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року роз`єднано справу за позовом № 805/1656/18-а ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, третя особа - Громадська спілка «Спілка учасників бойових дій», та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, третя особа - Громадська спілка «Спілка учасників бойових дій» про скасування п. 3 рішення Мирноградської міської ради від 10 серпня 2016 року № VII/15-7.
Позовні вимоги мотивовані тим, що п. 3 спірного рішення було затверджено Положення про громадську раду при Мирноградській міській раді у новій редакції, яким передбачалось, що не пізніше ніж за 30 календарних днів до проведення установчих зборів міська рада в обов`язковому порядку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про дату, час, місце, порядок проведення установчих зборів. Однак, Положення про громадську раду при Мирноградській міській раді суперечить Типовому Положенню, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996, оскільки в ньому було визначено інший строк такого оприлюднення - 45 календарних днів. А отже, Положення, затверджене спірним рішенням, звужувало права позивача та третьої особи на більший час для підготовки документів та можливості подання заяв та документів до ініціативної групи, тому позивач просить у судовому порядку скасувати п. 3 спірного рішення.
Ухвалою суду від 18.02.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №805/5033/18-а та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 18 березня 2019 року.
У відзиві на позов та доповненні до відзиву зазначено, що у зв`язку із закінченням строку повноважень громадської ради при Мирноградській міській раді, рішенням Мирноградської міської ради від 08.11.2017 року № VII/38-5 «Про затвердження Положення громадської ради при Мирноградській міській раді» затверджене нове положення громадської ради, тобто з прийняттям нового рішення (щодо затвердження Положення про громадську раду) автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Таким чином, на момент розгляду позовної заяви у суді спірне рішення не діє та не порушує прав позивача, а тому позов задоволенню не підлягає.
28 лютого 2019 року відповідно до частини 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем опубліковано оголошення про оскарження п. 3 Спірного рішення на офіційному сайті Мирноградської міської ради (т. 1, а.с. 167).
18 березня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2019 року.
10 квітня 2019 року судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 06 травня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відмовлено.
Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень з приводу заявленого адміністративного позову не надав.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.08.2016 року Мирноградською міською радою прийнято рішення №VII/15-7 про перейменування громадської ради при міській раді, п. 3 якого затверджено Положення про громадську раду при Мирноградській міській раді у новій редакції (т. 1 а.с. 6).
Як вбачається з преамбули Положення про громадську раду при Мирноградській міській раді на 2016-2017 року, громадська рада при Мирноградській міській раді є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики (т. 1 а.с. 7-10).
У зв`язку з закінченням строку повноважень громадської ради при Мирноградській міській раді, рішенням Мирноградської міської ради від 08.11.2017 року № VII/38-5 про затвердження Положення громадської ради при Мирноградській міській раді затверджено нове Положення громадської ради при Мирноградській міській раді (т. 1 а.с. 48-55).
Таким чином, рішенням від 08.11.2017 року № VII/38-5 скасовано спірне рішення від 10.08.2016 року №VII/15-7, п. 3 якого є предметом оскарження у даній адміністративній справі.
При вирішенні даного спор, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і суб`єктами владних повноважень під час здійснення ними владних управлінських функцій, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.
Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах.
Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.
Викладені висновки кореспондуються із нормами п. п. 1, 8 частини першої статті 4, статті 5, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як от наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 грудня 2015 року у справі №21-5361а15, від 1 грудня 2015 року у справі №21-3222а15, від 08 грудня 2015 року у справі №21-5435а15.
Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.
Таким чином, оскільки спірне рішення від 10.08.2016 року №VII/15-7, пункт 3 якого є предметом оскарження у даній адміністративній справі, скасовано відповідачем, відповідно, таке рішення не породжує для позивача прав чи обов`язків, та не порушує його прав, свобод чи інтересів, а отже за даних спірних правовідносин відсутній об`єкт правового захисту.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відсутність з боку відповідача витрат із залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати у порядку ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадської організації «Спілка учасників бойових дій Донеччини» про скасування рішення - відмовити повністю.
Судове рішення складене 06 травня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією КАС України.
Суддя Чучко В.М.
Судове рішення № 81637087, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 06.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/5033/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: