Рішення № 81637026, 08.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Справа № 320/644/19 Провадження №ЗП/280/33/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м.Мелітополь, Запорізька область, 72319) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2019 з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або Мелітопольське ОУПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі повідомлення від 02.11.2018 вих. №3945, про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу; зобов`язати відповідача призначити за виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 27.07.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що 27.07.2018 звернувся з заявою до Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням відповідача, оформленим повідомленням про відмову в призначенні пенсії за віком від 02.11.2018, йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішення мотивоване тим, що п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено призначення пенсії чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявністю страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Станом на 27.07.2018 страховий стаж позивача складає 34 роки 10 місяців 03 дні (стаж враховано по 30.06.2018), в тому числі на посаді тракториста-машиніста 16 років 08 місяців 04 дні. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років, підстави для призначення пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - відсутні. Позивач з даним рішенням не погоджується, оскільки відповідно до записів у трудовій книжці, його спеціальний стаж роботи трактористом-машиністом становить 20 років 8 місяців 12 днів.

Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №320/644/19. Судове засідання призначено на 04.04.2019 без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав, надіслав до суду відзив (вх.№11890 від 26.03.2018) в якому зазначив, що для врахування періоду роботи в колишньому колгоспі ім. Леніна, була взята інформація про фактично, відпрацьовані трудодні, відповідно до довідки № 111 від 31.01.2018 виданої виконавчим комітетом Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. Станом на дату звернення до відповідача за призначенням пенсії, страховий стаж позивача складає 34 роки 10 місяців 03 дні (стаж враховано по 30.06.2018 року), в тому числі на посаді тракториста - машиніста, - 16 років 08 місяці 04 дні. Таким чином не виконані умови п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме відсутній необхідний пільговий стаж 20 років. Також зазначає, що в спеціальний стаж на посаді тракториста - машиніста не врахований період роботи з 23.03.2000 по 12.05.2003, зазначений в довідці від 10.05.2018 № 35 виданий ТОВ «Агрофірма «Земля», оскільки довідка видана не за встановленою формою та не містить інформації, яка підтверджує пільговий характер роботи (зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протятої повного сезону в рослинництві чи тваринництві). Але, навіть з урахуванням цього періоду, стаж на посаді тракториста - машиніста спадатиме 18 років 10 місяців 05 днів. Тому, право на призначення пенсії за віком позивач набуде після досягнення 60 років - з 29.01.2023 року. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.04.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№16495) в якій зазначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Звідси, збір уточнюючих довідок відповідачем щодо підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах при наявності відповідного запису у трудовій книжці є незаконним. Крім того відповідачем безпідставно не включено до стажу роботи за спеціальністю час проходження позивачем строкової військової служби в період з травня 1981 року по червень 1983 року. Термін перебування позивача на службі в складі Збройних Сил СРСР становить 2 роки 1 місяць 17 днів. Таким чином, стаж роботи позивача за спеціальністю з урахуванням періоду проходження строкової військової служби в лавах Збройних Сил СРСР складає: 21 рік 11 місяців 10 днів, виходячи зі спеціального стажу, порахованого відповідачем або 22 роки 09 місяців 29 днів, виходячи зі спеціального стажу, порахованого позивачем, - що є безумовною підставою для призначення пільгової пенсії. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058).

Рішення відповідача, оформленого повідомленням про відмову в призначенні пенсії за віком від 02.11.2018 № 3945, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішення про відмову в призначенні пенсії мотивоване тим, що п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 передбачено призначення пенсії чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявністю страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Станом на 27.07.2018 страховий стаж позивача складає 34 роки 10 місяців 03 дні (стаж враховано по 30.06.2018), в тому числі на посаді тракториста-машиніста 16 років 08 місяців 04 дні. В зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років, підстави для призначення пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 відсутні.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд керується наступним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

З трудової книжки позивача вбачається, що останній був прийнятий в колгосп імені Леніна Покровського району Дніпропетровської області в якості тракториста 01.07.1980 і пропрацював за цією спеціальністю по квітень 1981 року. З 11 травня 1981 року по 17 червня 1983 року позивач перебував на службі у лавах Радянської Армії, про що свідчить запис в трудовій книжці, розділ «Трудовое участив в общественном хозяйстве» та відомості з військового квитка позивача № НОМЕР_2 . З липня 1983 року по березень 2000 року позивач знову працював трактористом в колгоспі імені Леніна, який згодом було реорганізовано в КСП. З 23 березня 2000 року по 12 травня 2003 року працював трактористом тракторної бригади № 3 в ТОВ Агрофірма «Земля». Підтвердженням праці позивача протягом вказаного терміну і за вказаною спеціальністю є також дані трудової книжки, зазначені в розділі «Трудовое участие в общественном хозяйстве».

Крім того, відповідач при розрахунку спеціального стажу за спеціальністю тракториста-машиніста не врахував довідку від 10.05.2018 № 35, видану ТОВ «Агрофірма «Земля» за період роботи з 23.03.2000 по 12.05.2003, оскільки ця довідка, на думку відповідача, видана не за встановленою формою, яку передбачено Постановою КМУ № 637 та не містить інформації, яка підтверджує пільговий характер роботи (зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону в рослинництві чи тваринництві). Але при цьому відповідач зазначає, що навіть з урахуванням цього періоду стаж на посаді тракториста-машиніста складатиме 18 років 10 місяців 05 днів.

Суд вважає вказані доводи відповідача хибними з огляду на наступне:

а) в трудовій книжці зазначено, що 23.03.2000 ОСОБА_1 прийнято на роботу в ТОВ «Земля» трактористом (наказ № 9к від 23.03.2000 р.). 12.05.2003 ОСОБА_1 звільнений з роботи в ТОВ «Земля» за згодою сторін (наказ № 303 від 12.05.2003). Стаж роботи позивача трактористом в ТОВ «Земля» становить 3 роки 1 місяць 19 днів. Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Звідси, збір уточнюючих довідок відповідачем щодо підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах при наявності відповідного запису у трудовій книжці є безпідставним;

б) відповідачем зазначено, що навіть з урахуванням цього періоду стаж на посаді тракториста-машиніста складатиме 18 років 10 місяців 05 днів. Але шляхом додавання до порахованого відповідачем спеціального стажу 16 років 08 місяців 04 дні стажу роботи трактористом в ТОВ «Земля» 3 роки 1 місяць 19 днів буде 19 років 09 місяців 23 дні, а не 18 років 10 місяців 05 днів (16 років 08 місяців 04 дні + 3 роки 1 місяць 19 днів = 19 років 09 місяців 23 дні).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 220/989/17 вказано, що суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Суд зазначає, відповідачем безпідставно не включено до стажу роботи за спеціальністю час проходження позивачем строкової військової служби в період з 11 травня 1981 року по 17 червня 1983 року.

Так, в постанові Верховного Суду від 17.07.2018 р. у справі № 220/989/17 вказано, що змістом статті 2 Закону України від 25 березня 1992 р. № 2232-ХІІ «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» та статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала на службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З військового квитка позивача вбачається, що останній був призваний до строкової військової служби 11 травня 1981 року. 17 червня 1983 року на підставі наказу МО СРСР № 77 від 29.03.1983 року був звільнений в запас і став на військовий облік за місцем проживання 28 червня 1983 року.

Згідно з записами в трудовій книжці позивач працював трактористом як до призову на військову службу, так і після її проходження.

Термін перебування позивача на службі в складі Збройних Сил СРСР становить 2 роки 1 місяць 17 днів.

Таким чином, стаж роботи позивача за спеціальністю з урахуванням періоду проходження строкової військової служби в лавах Збройних Сил СРСР є достатнім для призначення пільгової пенсії.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., а отже зазначена сума підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м.Мелітополь, Запорізька область, 72319) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м.Мелітополь, Запорізька область, 72319; ЄДРПОУ 37927773), викладене у формі повідомлення від 02.11.2018 №3945, про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м.Мелітополь, Запорізька область, 72319; ЄДРПОУ 37927773) призначити за виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1) пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 27.07.2018.

Судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м.Мелітополь, Запорізька область, 72319; ЄДРПОУ 37927773).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль