Ухвала суду № 81636867, 08.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 травня 2019 р.

Справа №160/4152/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» про забезпечення адміністративного позову по справі № 160/4152/19 за адміністративним позовом Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04 квітня 2019 року № ДН1395/1510/АВ/ТД-ФС/301 про накладення штрафу на Приватний вищий навчальний заклад «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» в розмірі 2378610 (два мільйони триста сімдесят вісім тисяч шістсот десять) гривень 00 копійок.

Також, 07.05.2019 року до суду надійшла заява Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- застосувати такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 04 квітня 2019 року № ДН1395/1510/АВ/ТД-ФС/301, оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається.

У обґрунтування вимоги про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову у даній адміністративній справі є достатніми для висновку щодо існування небезпеки ускладнення забезпечення ефективного захисту порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, оскільки внаслідок можливого звернення оскаржуваної постанови до примусового виконання до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі можуть виникнути несприятливі наслідки як для позивача (неможливість проведення господарської діяльності, виникнення боргових зобов’язань перед контрагентами, тощо), так і для третіх заінтересованих осіб, зокрема – робітників (неотримання заробітної плати, неможливість виконувати трудові обов’язки, тощо), а також для держави – через неможливість сплати підприємством податків та обов’язкових платежів.

Статтею 152 КАС України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд розглянувши заяву позивача Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» про забезпечення позову, зазначає про таке.

Згідно ст.42 КАСУ учасниками справи є сторони, треті особи.

На підставі ч.3 ст.55 КАСУ, юридична особа, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 59 КАС України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.

Відповідно до ч.8 ст.59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову підписано директором Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» - В.І. Ачкасовим.

З матеріалів доданих до позовної заяви та до заяви про забезпечення позову не вбачається документів, що підтверджують повноваження директора Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» - В.І. Ачкасова, на представництво юридичної особи в судових органах, що вказує на невідповідність заяви про забезпечення позову формальним вимогам для письмових заяв та зумовлює неможливість її розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» не підтверджено у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пункту 5 частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Оскільки судом встановлено, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, відтак заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» про забезпечення адміністративного позову по справі №160/4152/19 за адміністративним позовом Приватного вищого навчального закладу «Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - повернути без розгляду.

Позивач: Приватний вищий навчальний заклад «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, б. 219, код ЄДРПОУ 31385294).

Відповідач: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

В.В Ільков