Рішення № 81632759, 17.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

______________

Справа № 760/14821/18

№2/760/230/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

17 січня 2019 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

ІI. Описова частина

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з нього заборгованості по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 в сумі 73963,93 гривень, неустойки у формі пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 22214,49 гривень.

В подальшому, у зв`язку з добровільним погашенням Відповідачем заборгованості за аліментними платежами в сумі 73963,93 гривень, Позивач уточнила свої вимоги, виключивши з них вимоги про стягнення зазначеної суми, проте збільшила вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів до суми в розмірі 35983,80 гривень.

Свої вимоги Позивач мотивує наступним.

У відповідності до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.11.2012 Відповідач був зобов`язаний щомісячно виплачувати аліменти на користь Позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 в розмірі ј частини його доходу починаючи з 29.11.2012.

Позивач вказує, що на підставі вказаного рішення було розпочате виконавче провадження. У зв`язку з досягненням Анастасією повноліття виконавче провадження щодо стягнення з Відповідача аліментів на її утримання було закінчене, і заборгованість Відповідача на момент закінчення провадження становила 73963,93 гривень.

Вказана заборгованість, як вважає Позивач, виникла саме з вини Відповідача, який мав можливість сплачувати аліменти, оскільки мав постійний дохід, проте ухилявся від своїх обов`язків.

Зазначену заборгованість Відповідач погасив лише у 2018 році кількома платежами протягом липня - листопада.

У зв`язку з простроченням сплати аліментів на підставі ст. 196 Сімейного кодексу України Позивач просила стягнути з Відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 35983,80 гривень.

У судовому засіданні Позивач та її представник позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Відповідач та його представник проти позову заперечували частково, наполягаючи на тому, що ОСОБА_2 перебував у скрутному матеріальному становищі, 26 вересня 1999 року він є священнослужителем Свято-Стрітенської парафії у Святошинському районі УПЦ КП, не отримує регулярної заробітної плати. Відповідач просив звернути увагу на те, що заборгованість з виплати аліментів ним вже погашена. Враховуючи викладене, просив зменшити розмір неустойки до 11107,24 гривень (половини неустойки згідно з первісними вимогами).

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2012 ОСОБА_2 був зобов`язаний виплачувати аліменти в розмірі ј усіх доходів щомісяця на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття.

Як вбачається з постанови від 23.03.2018 виконавче провадження №36208762 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_6 було закінчене, і заборгованість Боржника на день закінчення виконавчого провадження становила 73963,93 гривень.

Зазначена сума була погашена Відповідачем шістьма платежами протягом липня-листопада 2018 року, тобто вже після закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, в редакції на період виникнення більшої частини заборгованості, при її виникненні з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

На день подання Позивачем позову ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України мала таку редакцію: у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Судова практика, в тому числі - судів вищих інстанції, по-різному вирішує питання щодо порядку нарахування пені на прострочені аліментні платежі. В даному випадку суд виходить з того, що норма закону не обмежувала період нарахування пені за кожним платежем лише тривалістю наступного календарного місяця, і вважає правильним нарахування пені на кожен прострочений платіж протягом усього періоду прострочення сплати.

Натомість Позивач здійснила розрахунок пені саме з урахуванням позиції про необхідність обмеження періоду нарахування пені за кожен прострочений платіж лише тривалістю наступного календарного місяця, що в цілому не відповідає Закону, проте не порушує ані прав Позивача, оскільки саме таким є її волевиявлення, ані прав Відповідача, оскільки нарахована сума не перевищує тієї суми пені, яка мала б бути нарахована згідно зі ст. 196 Сімейного кодексу України.

Позаяк, згідно з ч.2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи значний розмір неустойки, який згідно з законом підлягає стягненню з Відповідача, беручи до уваги його матеріальний стан та його ставлення до виконання своїх зобов`язань, визначених судовим рішенням, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки до 20000 гривень.

Враховуючи часткове задоволення позову, стягненню з ОСОБА_2 на користь держави підлягає судовий збір в сумі 704,80 гривень, а на користь ОСОБА_1 - компенсація витрат на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 196 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 в сумі 20000,00 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 3000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: