Ухвала суду № 81631942, 10.05.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2-ві/754/27/19

Справа № 754/14783/17

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2019 року м.Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В., розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської Олени Володимирівни у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Черухи О.М., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської О.В. перебуває цивільна справа за єдиним унікальним № 754/14783/17 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Черухи О.М.

15.04.2019 року та 06.05.2019 року до суду надійшли заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської О.В.

Дані заяви мотивовані тим, що суддею було відмовлено у проведенні закритого судового засідання в іншій справі, внаслідок чого було проведено відеозйомку судового засідання, яка була розповсюджена учасниками справи в мережі «Інтернет», що вплинуло на права та обов`язки сина заявника.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року заяви про відвід визнано необґрунтованими та передано заяви для розгляду суддею, який не входить до складу суду в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської О.В. передано для розгляду судді Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

На підставі вимог ч.8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді суд вирішує без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши та оцінивши наведені ОСОБА_1 доводи, вивчивши матеріали цивільної справи, суддя дійшов до переконання про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді, виходячи з наступного.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частина 3 ст. 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Частинами 1-3 статті 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

У заявах ОСОБА_1 про відвід зазначається про наявність сумнівів в об`єктивності судді при розгляді справи, оскільки суддею під час розгляду справи було відмовлено у проведенні закритого судового засідання в іншій справі, внаслідок чого було проведено відеозйомку, яка була розповсюджена учасниками справи в мережі «Інтернет», що вплинуло на права та обов`язки сина заявника.

Однак, з поданої заяви та матеріалів справи не вбачається наявність прямої чи побічної заінтересованості судді у результаті розгляду справи, певних її прихильностей чи уподобань стосовно будь-кого з учасників судового процесу.

Відтак, виходячи з положень ч.4 ст.36 ЦПК України, оскільки незгода учасників процесу з процесуальними рішеннями процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, не є підставою для відводу, то заяви ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Крім того, не встановлено і наявності інших обставин, які свідчать про те, що головуючий суддя не є безстороннім, неупередженим та об`єктивним.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської О.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36,40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської Олени Володимирівни у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Черухи О.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: