Рішення № 81630970, 18.04.2019, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/704/17

Провадження № 2/698/32/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Триліс Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 .,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення надбавки за класність, та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вищевказаними позовними вимогами, які неодноразово уточнював під час судового розгляду. Зокрема, в обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що згідно наказу від 15.04.2014 року № 87 його було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів 1 категорії ТОВ «Катеринопільський елеватор». Згідно наказу від 19.10.2017 року № 130 його було звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Позивач стверджує, що, залишивши поза увагою, наданні позивачем пояснення щодо непричетності до розкрадання комбікорму відповідач незаконно звільнив його.

Також, позивач стверджує, що згідно наказу відповідача від 11.10.2016 року № 232 його було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани про що йому стало відомо лише 02.11.2017 року.

Крім того, позивач стверджує, що за весь час роботи відповідач не здійснював виплати належної йому як водію першого класу надбавки за класність у розмірі 25 % тарифної ставки згідно додатку 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні,укладеної між Кабінетом Міністрів України та Федерацією професійних спілок України 23.08.2016 року.

Також, позивач стверджує, що в порушення вимог ст. 47 КЗпП України відповідач видав йому належним чином оформлену трудову книжку через 11 днів після звільнення.

Позивач зазначає, що незаконним звільненням йому заподіяно моральної шкоди, яка полягає у необхідності докладати додаткових зусиль для організації власного життя, постійному почутті тривоги, пригніченості тощо. При цьому заподіяна позивачу моральна шкоди оцінюється останнім у грошовому виразі 5000 грн..

На підставі викладеного позивач просить: визнати незаконними накази від 11.10.2016 року № 232 та від 19.10.2017 року № 130; поновити його на посаді водія 1 категорії; стягнути з відповідача 184456,17 грн. середнього заробітку за вимушений прогул; 5820,21 грн. середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки; 23437,32 грн. невиплаченої надбавки за класність; 5000 грн. моральної шкоди заподіяної незаконним звільненням; допустити негайне виконання судового рішення в межах виплати заробітної плати за один місяць. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди та вжиття заходів забезпечення позову в сумі 960 грн. та із наданням професійної правничої допомоги в сумі 28270 грн..

У відзивах на позов та уточнені позовні вимоги відповідач заперечив проти задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування власних заперечень, зокрема, стверджує, що згідно трудового договору робота позивача як водія транспортного засобу була безпосередньо пов`язана з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей та полягала у прийнятті та транспортуванні вказаних цінностей за відповідними товарно-транспортними документами. При цьому відповідач стверджує, що у вересні 2017 року зв`язку із виявленими фактами розкрадання комбікорму було проведено службову перевірку. За наслідками проведення службової перевірки за товарно-транспортними накладними були виявлені нестачі комбікорму, перевезення якого здійснювалося позивачем, в середньому 40-60 кг. за кожен рейс. Відповідач стверджує, що відповідно до посадової інструкції водія автотранспортних засобів, зміст якої було доведено до позивача, останній як водій, зокрема, був зобов`язаний здійснювати охорону вантажу під час перевезення, а також оформлення дорожньої документації. Крім того, в обґрунтування посадових обов`язків позивача, відповідач посилається на укладений з останнім договір про повну матеріальну відповідальність. При цьому, відповідач зазначає, що згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. При цьому відповідачем зазначено, що згідно договорів, укладених з покупцями комбікорму, останні приймали товар згідно з даними зважування на вагах покупця. Однак, всупереч вимог посадової інструкції та п. 15.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні документально не оформлював вказані вище розбіжності у вазі доставленого вантажу та відповідно не повідомляв про це роботодавця про розбіжності . Додатково відповідач зауважив, що після проведення службової перевірки і до часу звільнення позивача, перевезення вантажу здійснювалися останнім без нестач.

Наведені вище обставини за твердженням відповідача стали підставою для втрати довір`я з боку відповідача як роботодавця та мали наслідком звільнення позивача за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП.

Щодо незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани відповідачем зазначено, що позивач був ознайомлений з наказом від 11.10.2016 року № 232 і дані обставини підтверджуються його особистим розписом. Отже, відповідач стверджує, що на час звернення позивача до суду, закінчився визначений законом строк для оскарження.

Щодо виплати середнього заробітку за вимушений прогул, затримку видачі трудової книжки та невиплати надбавки за класність зазначив, що у день звільнення позивача, останньому було проведено виплату усіх розрахункових сум у загальному розмірі 7392,88 грн.. Затримку видачі трудової книжки пояснив тим, що позивачем було подано письмову заяву про направлення трудової книжки за місцем його проживання. Однак, в подальшому позивач зателефонував до відділу кадрів відповідача та повідомив про те, що забере трудову книжку особисто. З огляду на це відповідач не направив трудову книжку позивачу поштовим відправленням. Отже, відповідач вважає, що позивач свідомо вів в оману працівників відповідача, оскільки фактично прибув для отримання трудової книжки лише 02.11.2017 року. Невиплату надбавки за класність пояснив тим, що на підприємстві відсутня профспілкова організація, тому дія Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні,укладеної між Кабінетом Міністрів України та Федерацією професійних спілок України 23.08.2016 року не поширюється на працівників підприємства. Крім того, укладений у 2014 році на підприємстві колективний договір не містить визначення надбавки за класність і відповідно будь-якими іншими розпорядчими документами така надбавка як позивачу, так і іншим водіям не встановлювалася. При цьому відповідачем зауважено, що крім основної заробітної плати, позивач отримував і додаткову, яка складалася з премії, а також включала у себе компенсаційні виплати за роботу у нічний та надурочний час. На підставі викладеного, відповідач стверджує, що правові підстави для виплати позивачу надбавки за класність відсутні. Додатково зазначає, що через відсутність на підприємстві профспілкової організації звільнення позивача проведено без погодження з профспілковими органами. З огляду на викладене відповідач вважає, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, тому позов останнього не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 , зокрема пояснив, що є непричетним до крадіжок комбікорму. Зокрема, на запитання представника відповідача пояснив, що 06.09.2017 року дійсно спілкувався телефоном зі ОСОБА_6 (особою причетною до розкрадання комбікорму), але мав з останнім приватну ромову, оскільки ОСОБА_6 є чоловіком його двоюрідної сестри. Також пояснив, що кожного разу доставляв за місцем призначення опломбований вантаж з неушкодженими пломбами, що свідчить про відсутність будь-яких винних дій з його боку. Після огляду в судовому засіданні, наданого представником відповідача наказу відповідача від 11.10.2016 року № 232 підтвердив належність йому підпису про ознайомлення з вказаним наказом. Щодо часу отримання трудової книжки пояснив, що дійсно мав намір особисто забрати трудову книжку, але відмовився від нього, коли довідався, що місце знаходження трудової книжки перебуває на відстані близько 150 км. від місця його колишньої роботи. В обґрунтування моральної шкоди надав пояснення аналогічні тим, що виклав у позовній заяві.

Також в обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 ., зокрема, зазначив, що, незважаючи на підписи позивача про отримання вантажу у товарно-транспортних накладних на останнього не було покладено як обов`язків щодо здавання вантажу, так і обов`язків експедитора. Крім того, представник зазначає, що у вказаних вище товарно-транспортних накладних відсутні підписи вантажоодержувача, що, як на його думку, свідчить про те, що вантаж ніким не приймався і дана обставина унеможливлює встановлення ваги вантажу. За твердженням представника саме ці обставини призвели до відсутності відповідальної особи, яка мала б здійснювати контроль за доставкою вантажу та ініціювати складання актів про виявлені недостачі. Щодо наявності договору від 16.04.2014 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність позивача представник зазначив, що вказаний договір, як на думку, представника є нікчемним, оскільки суперечить чинному, на час його укладення Переліку посад і робіт працівників, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 28.12.1977 року № 447/24.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі. В обґрунтування заперечень послався на обставини наведені у відзивах на позов та уточненні позовні вимоги. Згідно яких, зокрема, зазначив, що підставою для звільнення позивача стала втрата довір`я до останнього внаслідок неналежного виконання останнім, покладених на нього трудових обов`язків. Уточнив, що згідно висновку за результатами службової перевірки від 28.09.2017 року, складеного заступником директора з питань безпеки ТОВ «Катеринопільський елеватор» Рибієм С.В . проаналізовано нестачу комбікорму, доставленого з ТОВ «Катеринопільський елеватор» на ПРАТ «Оріль-Лідер» рядом водіїв, в тому числі водієм ОСОБА_1 .. При цьому встановлено, що сумарна нестача комбікорму, доставленого водієм ОСОБА_1 за червень, липень, серпень 2017 року склала 880 кг.. Також представник пояснив, що під час досудового розслідування кримінальної справи за фактом викрадення комбікорму 06.09.2017 року водієм ТОВ «Катеринопільський елеватор» ОСОБА_9 ., останній пояснив про існування можливості викрадення комбікорму без пошкодження пломб у випадку їх неналежного опломбування охоронником за попередньою домовленістю з останнім. Аналогічні відомості були отримані за результатами службової перевірки від 28.09.2017 року. Щодо процесу обліку доставлених вантажів представник відповідача зазначив, що між постачальником - ТОВ «Катеринопільський елеватор» та покупцями: ПРАТ «Оріль-Лідер»; ПРАТ «Миронівська птахофабрика» були укладені договори поставки комбікорму на 2017 рік. Згідно вказаних договорів приймання товару по кількості проводиться на складі покупця згідно даними зважування на вагах покупця. При цьому зауважив, що згідно посадової інструкції позивач як водій, зокрема, був зобов`язаний здійснювати охорону вантажу під час руху автомобіля та стоянки на кінцевих, і проміжних пунктах, оформлювати дорожню документацію, дотримуватися правил, порядку і умов організації перевезень автомобільним транспортом. З посиланням на відомості, що містяться у товарно-транспортних накладних згідно яких здійснювалося перевезення комбікорму вказаним вище покупцям, представник відповідача зазначив, що позивач приймав для перевезення та передавав перевезений комбікорм представникам покупця без належного оформлення документації щодо чисельних нестач комбікорму, які міг і повинен був виявити. При цьому зауважив, що після виявлення факту крадіжок на підприємстві, перевезення комбікорму здійснювалось позивачем без нестач, що на думку представника побічно підтверджує причетність позивача до вказаних вище нестач. Щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани пояснив, що підставою для цього стали неодноразові порушення позивачем встановленого маршруту руху автомобіля, зокрема, неповідомлення останнім про зупинку тривалістю більше 5 хвилин. При цьому зазначив, що позивач був обізнаний про застосування до нього дисциплінарного стягнення, що підтверджується особистим підписом позивача. Також зазначив, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення роботодавцем відповідно до вимог ст. 149 КЗпП враховувалася ступінь тяжкості вчинених позивачем порушень та надані наданні останнім пояснення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився письмовою заявою повідомив суд про відсутність законних підстав для задоволення позову, просить суд розглянути справу за його відсутності.(т.1 а.с.158).

В судовому засіданні встановленні наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З наказу ТОВ «Катеринопільський елеватор» від 15.04.2014 року № 87 вбачається, що з 18.04.2014 року ОСОБА_1 прийнято на посаду водія автотранспортних засобів 1 категорії у структурний підрозділ ТОВ «Катеринопільський елеватор» - гараж автомобільний.(т.1. а.с.15)

З посадової інструкції водія автотранспортного засобу, затвердженої 30.05.2013 року, доведення змісту якої до водія ОСОБА_1 підтверджується підписом останнього у підписному листі за № 21 вбачається, що в обов`язки водія автотранспортного засобу, зокрема, входить здійснення охорони вантажу під час перевезення (п.п.2.13); оформлення дорожньої документації (п.п.2.17); дотримання правил порядку і умов організації перевезень автомобільним транспортом.(т.2 а.с.32-35)

З колективного договору укладеного між адміністрацією ТОВ «Катеринопільський елеватор» та уповноваженим представником трудового колективу на 2011-2013 роки, зареєстрованого у Катеринопільський РДА 04.03.2011 року, який діяв на час прийняття позивача на роботу зокрема, вбачається, що він діє до укладення нового трудового договору (п.1.6). При цьому вбачається, що, як сам договір, так і додатки до нього не містять положень про здійснення доплати за класність водіям.(т.1 а.с.28-50)

З колективного договору укладеного між адміністрацією ТОВ «Катеринопільський елеватор» та уповноваженим представником трудового колективу, зареєстрованого у органі місцевого самоврядування 10.11.2014 року, зокрема, вбачається, що він діє до укладення нового трудового договору (п.8.1). При цьому вбачається, що договір не містять положень про здійснення доплати за класність водіям. Відповідно до п. 3.1. договору структура заробітної плати складається з основної та додаткової зарплати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які можуть бути встановлені на підприємстві. Також вбачається, що договором визначено поняття додаткової заробітної плати під якою розуміється винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, за особливі умови праці.(т.1 а.с.51-58)

З службової записки на ім`я директора ТОВ «Катеринопільський елеватор» від 10.10.2016 року вбачається, що за наслідками аналізу даних GPS-навігації встановлено, що 19.09.2016 року водій ОСОБА_1 здійснив зупинку тривалістю близько 13 хвилин. Також вбачається, що згідно пояснень ОСОБА_1 останній стверджував причини зупинки необхідністю допомоги у заміні колеса водію ОСОБА_8 .. При цьому опитаний раніше водій ОСОБА_8 не підтвердив надання йому допомоги водієм ОСОБА_1 .. (т.2 а.с.28-29)

З наказу ТОВ «Катеринопільський елеватор» від 11.10.2016 року № 232 вбачається, що водію ОСОБА_1 оголошено догану за систематичні порушення затвердженого маршруту. (т.2. а.с.26-27)

З наказу ТОВ «Катеринопільський елеватор» від 08.09.2017 року № 248 вбачається, що у зв`язку із виявленням факту крадіжки комбікорму водієм ОСОБА_9 з метою виявлення ймовірної причетності до крадіжок комбікорму інших водії, заступнику директора з питань безпеки Рибію С.В. доручено провести службову перевірку.(т.2 а.с.37)

З висновку за результатами службової перевірки, складеного 28.09.2017 року заступником директора з питань безпеки Рибієм С.В ., зокрема, вбачається, що 06.09.2017 року за фактом викрадення комбікорму Шполянським відділом поліції затримано водія ТОВ «Катеринопільський елеватор» Кутового Ю.А .. Щодо водія ОСОБА_1 встановлено, що останній мав нестачі комбікорму за кожен рейс на ПРАТ «Оріль-Лідер» протягом червня-серпня 2017 року. При цьому сумарна розбіжність у вазі отриманого та доставленого комбікорму складає - 880 кг, тобто в середньому нестача комбікорму за рейс складає 49 кг. Також вбачається, що під час службової перевірки встановлена причетність охоронників фірми ПП Вимпел, які здійснювали неналежне опломбування вантажів, що дало змогу викрадати комбікорм без пошкодження контрольних пломб.(т.2 а.с.38-42)

З договору поставки від 30.12.2016 року № 6834-г укладеного між ТОВ «Катеринопільський елеватор» та ПРАТ «Оріль-Лідер», зокрема вбачається, що приймання товару по кількості проводиться на складі покупця - згідно даними зважування на вагах покупця (п.3.3).(т.2 а.с.99-101)

З договору поставки від 30.12.2016 року № 6833-г укладеного між ТОВ «Катеринопільський елеватор» та ПрАТ «Миронівська птахофабрика», зокрема вбачається, що приймання товару по кількості проводиться на складі покупця - згідно даними зважування на вагах покупця (п.3.3).(т.2 а.с.102-104)

З товарно-транспортних накладних, складених у період з 02.01.2017 року по 20.03.2017 року вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення та здачу

комбікорму покупцю ПРАТ «Оріль-Лідер». (т.2 а.с.44-74)

З товарно-транспортних накладних, складених у період з 07.01.2017 року по 16.10.2017 року вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення та здачу

комбікорму покупцю ПрАТ «Миронівська птахофабрика».(т.2 а.с.75-97)

З довідки виданої 24.01.2019 року за № 347 ПрАТ «Миронівська птахофабрика» вбачається, що згідно даних бухгалтерського обліку по поставках комбікорму, здійснених водієм ОСОБА_1 у період з 07.01.2017 року по 24.08.2017 року виявлено нестачу комбікорму у розмірі 920 кг. Також вбачається, що поставки, здійснені тим же водієм у період з 05.09.2017 року по 16.10.2017 року здійснено без нестач.(т.2 а.с.105-106)

З свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого 19.07.2017 року структурним підрозділом ДП «Київоблстандартметрологія» за № 244/39 на ваги автомобільні вбачається, що за наслідками повірки встановлена відповідність вказаного вимірювального засобу власником якого є ПрАТ «Миронівська птахофабрика» вимогам ДСТУ. Також вбачається, що вказане свідоцтво є чинним до 19.07.2018 року.(т.2 а.с.111)

З довідки виданої 22.01.2019 року за № 02/01/69 ПРАТ «Оріль-Лідер» вбачається, що згідно даних бухгалтерського обліку по поставках комбікорму, здійснених водієм ОСОБА_1 у період з 02.01.2017 року по 19.08.2017 року виявлено нестачу комбікорму у розмірі 1420 кг. Також вбачається, що поставки, здійснені тим же водієм у період з 20.08.2017 року по 12.10.2017 року здійснено без нестач.(т.2 а.с.107)

З паспорта на ваги автомобільні, складеного 24.04.2017 року вбачається, що ваги автомобільні власником яких є ПРАТ «Оріль-Лідер» пройшли повірку 26.04.2017 року.(т.2 а.с.122)

З наказу ТОВ «Катеринопільський елеватор» від 19.10.2017 року № 130 вбачається, що з 19.10.2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади водія автотранспортних засобів 1 категорії на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП внаслідок втрати довір`я. Також вбачається, що підставою для видання наказу стали обставини встановлені за результатами службової перевірки, що викладені у висновку від 28.09.2017 року.(т.2 а.с.30)

З заяви ОСОБА_1 від 19.10.2017 року адресованої адміністрації ТОВ «Катеринопільський елеватор» вбачається, що останній повідомляє про неможливість отримання трудової книжки при звільненні та просить переслати його трудову книжку за адресою АДРЕСА_1 .(т.2 а.с.31)

Із запису за № 86 з книги обліку трудових книжок ТОВ «Катеринопільський елеватор» вбачається, що ОСОБА_1 , будучи звільненим 19.10.2017 року, отримав трудову книжку лише 02.11.2017 року, що стверджується підписом останнього. При цьому судом встановлено, що час затримки видачі позивачу трудової книжки складає 11 робочих днів. Отже, виходячи з середньоденного заробітку позивача (529,11 грн.), визначеного згідно постанови КМ України від 08.02.1995 року № 100 з відповідача належить стягнути 5820,21 грн. середнього заробітку за вимушений прогул пов`язаний із затримкою видачі трудової книжки ( 529,11 грн. х 11 днів = 5820,21 грн.) (т.2 а.с. 137-139)

З довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, виданої 28.12.2017 року ТОВ «Катеринопільський елеватор» вбачається, що ОСОБА_1 виплачено заробітну плату у повному нарахованому обсязі за весь період роботи. (т.1 а.с.116)

Відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до термінів, визначених Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України

від 14.10.97 № 363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до п.п. 13.1, 13.2вказаних вище Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Відповідно до преамбули Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні,укладеної 23.08.2016 року між всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців в особі Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, всеукраїнськими об`єднаннями професійних спілок в особі Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні (та Кабінетом Міністрів України вбачається, що Положення Угоди є обов`язковими для врахування суб`єктами, що перебувають у сфері дії Сторін, у тому числі під час розроблення та укладення галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Відповідно до ч. 1. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч .2 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, оскільки судом встановлено, що відповідачем не виконано законних вимог позивача про направлення трудової книжки за місцем проживання останнього. Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Застосовуючи дисциплінарне стягнення у виді догани згідно наказу від 11.10.2016 року № 232, відповідач дотримався, передбачених законом вимог щодо з`ясування обставин порушення трудової дисципліни, перевірки наданих позивачем пояснень та застосував до останнього дисциплінарне стягнення у межах, визначеного законом строку. При цьому позивач, будучи обізнаним про застосування до нього вказаного дисциплінарного стягнення не оскаржив останнє у межах визначеного законом строку, а також не заявив клопотання про поновлення строку на оскарження під час даного судового розгляду.

Застосовуючи дисциплінарне стягнення у виді звільнення згідно наказу від 19.10.2017 року № 130, відповідач дотримався, передбачених законом вимог щодо з`ясування обставин, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення, перевірки наданих позивачем пояснень, та застосував до останнього дисциплінарне стягнення у межах, визначеного законом строку. При цьому суд визнає, що відповідач мав підстави для втрати довір`я та звільнення позивача за п. 2 ст. 41 КЗпП України, оскільки останній, будучи особою, яка безпосередньо обслуговувала матеріальні цінності, здійснюючи їх перевезення, в порушення, визначених посадовою інструкцією обов`язків не здійснювала оформлення дорожньої документації та відповідно не дотримувалася Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Всупереч вказаним правилам, отримавши вантаж для перевезення, не здійснювала належної передачі доставленого вантажу покупцю з оформленням актів про нестачу, що призвело до виникнення у відповідача нестачі комбікорму у загальному розмірі 2340 кг.. На підставі викладеного, суд визнає, що звільнення позивача було проведено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі, суд враховує, що її виникнення було мотивоване позивачем саме обставинами незаконного звільнення, які не пов`язані із затримкою видачі трудової книжки.

Відмовляючи у стягненні надбавки за класність, суд визнає, що розмір надбавки за класність, зазначений у додатку № 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016 року є підставою для врахування його відповідачем за умови входження останнього до кола осіб, визначених у додатку № 1 до вказаної Генеральної угоди. Однак, суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що: відповідач входить до кола осіб, визначених у додатку № 1 до вказаної Генеральної угоди; вимоги вказаної угоди були враховані відповідачем при укладенні колективного договору; на виконання колективного договору відповідачем було видане відповідне розпорядження про здійснення нарахування вказаної надбавки позивачу. При цьому суд також враховує, що колективний договір, який діяв на час прийняття позивача на роботу не передбачав виплату надбавки за класність водіям.

З огляду на наведене вище, суд відкидає твердження позивача про порушення його трудових прав, крім, затримки у видачі трудової книжки, оскільки такі твердження спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України судові витрати підлягають віднесенню за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,12,263-265,352,354,430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення надбавки за класність, та стягнення моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (ЄДРПОУ 32580463) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5820 гривень 21 копійку середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (ЄДРПОУ 32580463) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати, що пов`язані з наданням професійної правничої допомоги пропорційно задоволеним вимогам, всього у розмірі 751 гривня 98 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

В частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 5820 гривень 21 копійку рішення допустити до негайного виконання.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, які підлягають стягненню з відповідача компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Баранов О.І.