Рішення № 81630820, 10.05.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/4578/18

Провадження № 2/636/344/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2019 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування за договором (полісом) добровільного страхування від нещасних випадків, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування за договором (полісом) добровільного страхування від нещасних випадків № HA YWNS-167DHS5 від 13.08.2016 у розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.08.2016 між ним та відповідачем укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків. 17.08.2017 сплив термін дії договору страхування, але в зв`язку із тим, що він здійснив наступні страхові платежі, які продовжує сплачувати дотепер, вказаний договір є пролонгованим та діє наразі. 05.10.2018 позивач отримав травматичне пошкодження у вигляді рваної рани правого плеча, що відповідно до умов договору визнається страховим випадком. Відповідач надав йому відповідь, згідно якого подія, яка сталася, кваліфікується як нестрахова подія, посилаючись на те, що згідно п. 4.2. умов страхування, не визнаються страховим випадком події, що відбулися до моменту набрання чинності даного договору або після закінчення терміну його дії, а згідно п. 11.5 договору страхування, у разі несплати або неповної сплати відповідної частини страхового платежу договір набуває чинності (або припиняє свою дію) і ніякі виплати страхового відшкодування по ньому не здійснюються. Таким чином, було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якій він посилався на те, що згідно пп. 15.1.7 п. 15.1 Правил страхування встановлено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також при достроковому припиненні дії договору за вимогою хоча б однієї з сторін - з дня, наступного за днем, що вказаний в письмовому повідомленні про факт припинення дії. Одностороння відмова від зобов`язання передбачена договором страхування, а саме: згідно п. 1.3.6. умов страхування до договору, страховик має право достроково припинити дію цього договору страхування в порядку, передбаченому цим договором страхування. В свою чергу, дію цього договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика. Про намір достроково припинити дію цього договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш, як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування. У зв`язку зі сплатою страхового відшкодування на підставі страхового акту від 22.02.2017 у розмірі 10000,00 грн. за отримані позивачем травми 09.02.2017 та на підставі страхового акту від 20.10.2017 у розмірі 5000,00 грн. за отримані позивачем травми 17.10.2017, відповідач вирішив скористатись своїм правом щодо зміни умов договору та його припинення, якщо такі зміни не будуть прийняті позивачем. Такі зміни є розумними та справедливими оскільки: по-перше, продиктовані віком позивача та вже отриманими ним травмами, що неодмінно підвищує страхові ризики, а також за умовами договору страхування право сторін на односторонню зміну умов договору є категоричним та не зобов`язує страхову компанію досліджувати інші додаткові обставини щодо страхових ризиків. На виконання вищевказаних норм договору відповідач направив на адресу позивача лист-вимогу, в якому зазначив про зміну страхового тарифу в розмірі 4,8 %, а страховий платіж визначив в розмірі 2400,00 грн. Якщо запропоновані зміни не будуть погоджені в тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, договір вважається припиненим. Позивач ухилився від підписання додаткової угоди, що призвело до припинення договору, у зв`язку з чим відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому він вказував, що він до цього часу не отримував від відповідача ніяких листів-вимог та додаткових угод щодо збільшення страхових платежів. Посилання відповідача на припинення з 26.11.2017 договору страхування в зв`язку з направленням на адресу позивача 07.11.2017 листа-вимоги від 30.10.2017 з копією додаткової угоди та ухиленням позивача від підписання такої угоди є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами. Щодо посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 продовжував сплачувати частки страхового платежу у розмірі 20,00 грн. після припинення дії договору, створюючи імітацію належного виконання умов договору страхування, позивач зазначає наступне.

Згідно ст. 28 Закону України «Про страхування», в разі дострокового припинення договору страхування, страховик повертає страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат. На час настання страхового випадку - 05.10.2018 страхові платежі, які сплачувались позивачем, відповідач не повертав, отже приймав їх в рахунок виконання договору. Жодних страхових сум, які сплачувались позивачем, відповідач з підставі дострокового припинення договору страхування не повернув, чим погодився із пролонгацією договору добровільного страхування від нещасних випадків, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, пояснивши суду, що договір на момент отримання травми діяв і відповідач зобов`язаний виплатити страхову суму.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків №НА YWNS-167DHS5 (а. с. 9).

Пунктом 4.5. договору страхування передбачена страхова сума у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.2. договору страхування, нещасним випадком за цим договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі застрахованої особи подію, що фактично відбулась, і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками, ботулізм, захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) застрахованої особи або її смерть.

Пунктом 7 договору страхування передбачено, що він діє 12 місяців з 18 серпня 2016 року по 17 серпня 2017 року включно (але не більше ніж сплачуваний період). Цей договір пролонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жоден з учасників договору не заявить про бажання його припинити. Сплачуваний період страхування один місяць. Згідно пункту 10 договору страхування встановлено загальний страховий платіж у розмірі 240,00 грн.

Пунктом 11.5 договору страхування передбачено, що у разі несплати або не повної сплати відповідної частки страхового платежу цей договір не набуває сили або припиняє свою дію і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються.

Даний договір підписано з боку страховика із використанням факсимільного відтворення підпису та печатки за допомогою засобів механічного чи іншого копіювання, а з боку страхувальника із використанням електронного підпису шляхом введення в програмні комплекси Площадки ОТП паролю, надісланого на мобільний телефон страхувальника провайдером.

З довідки про укладення договору страхування вбачається, що ОСОБА_1 13 серпня 2016 року уклав договір добровільного страхування від нещасних випадків №НА YWNS-167DHS5, за яким з вересня 2016 року по травень 2018 року здійснювались щомісячні страхові платежі у розмірі 20,00 грн. (а. с. 10).

07 листопада 2017 року відповідачем на адресу ОСОБА_1 за № Э.37.7.0.0/2604 направлено пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору страхування від 18 серпня 2016 року, якою страховий тариф визначено у розмірі 4,8%, а страховий платіж - 2400,00 грн., в якій зазначено щодо необхідності у випадку згоди в строк 30 календарних днів з дати отримання вимоги підписати додаткову угоду, яка є додатком до неї, один екземпляр направити страховику, та попереджено, що якщо запропоновані зміни не будуть погоджені у тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, договір вважається таким, що припинив свою дію з 26 листопада 2017 року за вимогою страховика (а. с. 48-49). ОСОБА_1 рекомендовано скасувати розпорядження банку щодо регулярного платежу в розмірі 20, 00 грн., якщо ним не будуть прийняті нові умови договору. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відомостей з сайту ДП «Укрпошта», поштове відправлення № 4900057238815 отримано ОСОБА_1 особисто 10 листопада 2017 року (а.с. 50, 51). Проте, ОСОБА_1 додаткову угоду до страховика не направляв, нові умови договору страхування ОСОБА_1 не визнав.

05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримав травматичне пошкодження у вигляді рваної рани правого плеча. 06 жовтня 2018 року від ОСОБА_1 надійшла заява до страхової компанії про страхову виплату у зв`язку з подією від 05 жовтня 2018 року. Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки подія відбулась після закінчення терміну дії договору.

Страхування - це вид цивільно правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Згідно статті 4 вказаного Закону, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Частинами 1, 6 статті 6 Закону передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов`язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи.

За змістом частини 1 статті 16 Закону, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1-3 ст. 28 цього Закону передбачено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії; виконання страховиком зобов`язань перед страхувальником у повному обсязі; несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки.

При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених ст. ст. 22, 23 і 24 цього Закону; ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

За змістом статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до пунктів 14.1.-14.4. змін та доповнень № 2 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків № П-02 від 27 лютого 2007 року «Особливі умови добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ» будь-які зміни умов договору страхування здійснюються за згодою страхувальника і страховика протягом п`яти робочих днів з моменту одержання письмової згоди.

Про намір внесення змін до умов договору страхування сторона ініціатор повинна письмово повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 30 календарних днів до запропонованого строку внесення змін, якщо інше не передбачено договором страхування.

Зміни до умов договору страхування оформлюються як додаткова угода до діючого договору страхування. Якщо будь-яка зі сторін не згодна на внесення змін в договір страхування, протягом п`яти робочих днів вирішується питання про дію договору страхування на попередніх умовах або про припинення його дії.

Аналогічні положення містяться у пункті 2.2 Умов страхування за договором добровільного страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2.1.6 Умов страхування за договором добровільного страхування від нещасних випадків передбачено, що договір страхування припиняється та втрачає чинність у разі припинення його за вимогою однієї зі сторін.

Дію цього договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика. Про намір достроково припинити дію цього договору будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніше як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування.

Матеріали справи свідчать про те, що 30 жовтня 2017 року відповідачем на адресу ОСОБА_1 направлено пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору страхування від 18 серпня 2016 року, якою страховий тариф визначено у розмірі 4,8%, а страховий платіж - 2400,00 грн., та зазначено щодо необхідності у випадку згоди в строк 30 календарних днів з дати отримання вимоги підписати додаткову угоду, яка є додатком до неї, один екземпляр направити страховику, а також попереджено, що якщо запропоновані зміни не будуть погоджені у тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, договір вважається таким, що припинив свою дію з 26 листопада 2017 року за вимогою страховика.

Посилання позивача на те, що відповідачем не надано належних доказів відправлення йому листа-вимоги з копією додаткової угоди до договору страхування, зокрема, опису вкладення та квитанції оператора поштового зв`язку, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як зазначено у частині 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Частиною 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Тобто, до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю, опис вкладення не передбачений.

Із системного аналізу зазначених норм Правил вбачається, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у Постанові Колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 20 червня 2018 року, справа №820/1186/17.

Матеріали справи свідчать про те, що вимога від 30 жовтня 2017 року направлена ОСОБА_1 саме рекомендованим листом, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю, а не рекомендовані, посилання позивача щодо ненадання відповідачем у якості належного доказу відправлення вимоги опису вкладення з підписом працівника відділення поштового зв`язку, є безпідставним.

Розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку, проте не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 березня 2018 року, справа №820/3003/17.

Враховуючи, що матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900057238815 від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» ОСОБА_1 особисто 10 листопада 2017 року та зазначене підтверджується відомостями з сайту ДП «Укрпошта», підстав вважати, що вимогу про внесення змін до договору та додаткову угоду позивач не отримував, не вбачається.

Доказів направлення відповідачем у цей період будь-якої іншої кореспонденції, окрім вказаної вимоги, на адресу ОСОБА_1 до суду не надано.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 продовжував сплачувати щомісячні платежі за договором страхування у попередньому розмірі без урахування запропонованих змін до договору, що не може свідчити про його згоду на внесення таких змін та чинність договору. Крім того, такі платежі повертались страховою компанією на адресу позивача.

Так, з довідки про укладення договору страхування вбачається, що за договором добровільного страхування від нещасних випадків № НА YWNS-167DHS5 від 13 серпня 2016 року з вересня 2016 року по травень 2018 року здійснювались щомісячні страхові платежі у розмірі 20,00 грн.

Сплачені страхові платежі повернуто ОСОБА_1 як помилкові, а саме: згідно платіжного доручення № І023VGTDZ від 23 квітня 2018 року повернуто 80,00 грн., платіжного доручення №I05238NYP7 від 23 травня 2018 року - 20,00 грн., платіжного доручення №I06139P593 від 13 червня 2018 року -20,00 грн. З відомості розподілу масових виплат страхової компанії від 22 червня 2018 року № 180622РВ000000432118 вбачається, що ОСОБА_1 вирішено повернути 490,00 грн. як помилково сплачених за договором страхування. Зазначену виплату проведено 22 червня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1. Згідно відомості розподілу масових виплат страхової компанії від 06 серпня 2018 року, ОСОБА_1 вирішено повернути 1020,00 грн. як помилково сплачених за договором страхування. Зазначену виплату проведено 06 серпня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1. Згідно відомості розподілу масових виплат страхової компанії від 19 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 вирішено повернути 950,00 грн. як помилково сплачених за договором страхування. Зазначену виплату проведено 19 жовтня 2018 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1.

Таким чином, укладений між сторонами договір страхування слід вважати припиненим з 11 грудня 2017 року, а саме через 30 днів після отримання ОСОБА_1 вимоги про внесення змін до договору та укладення додаткової угоди, у зв`язку з тим, що додаткову угоду між сторонами не було укладено.

Згідно пункту 4.2. Умов страхування за договором добровільного страхування від нещасних випадків, не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата застрахованою особою працездатності, смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, які відбулися після припинення дії цього договору страхування.

За таких умов, враховуючи припинення дії договору страхування станом на день отримання ОСОБА_1 травматичного ушкодження, відмова страхової компанії у здійсненні страхової виплати ОСОБА_1 є правомірною.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, його звільнено від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких умов, на підставі ч. 7 ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258, 259, 264, 265 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування за договором (полісом) добровільного страхування від нещасних випадків № HA YWNS-167DHS5 від 13.08.2016 року у розмірі 50000 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -