
Справа № 559/383/19
номер провадження 1-кп/558/40/19
У Х В А Л А
08 травня 2019 рокусмт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області
у складі:
одноособово суддя Олексюк А.О.
секретар судових засідань Свереп`юк А.М.,
з участю:
прокурора Ярощука А.Ю.,
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 . - адвоката Лавренчука О.В.,
захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Лопухович А.О.,
обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
представника потерпілого АТ "Укртранснафта" - Войціховського Р.Є.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018180040001028 від 13 жовтня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.292 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
До Демидівського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018180040001028 ЄРДР від 13.10.2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.292 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор Ярощук А.Ю. та представник потерпілого АТ "Укртранснафта" - Войціховський Р.Є. просять призначити вказаний обвинувальний акт до судового розгляду.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їхні захисники адвокати Лавренчук О.В. та Лопухович А.О. звернулись до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту у зв`язку з тим , що він не відповідає вимогам п. 5 ч.2 ст.291 КПК України, в ньому прокурором викладено не конкретне обвинувачення, нічим не підтверджується розмір майнової шкоди, вчиненої злочином, не зазначено з чого вона складається і кому конкретно спричинена та в результаті чиїх дій.
Прокурор Ярощук А.Ю. заперечив проти вказаного клопотання і суду пояснив, що обвинувальний акт, який надісланий до суду, відповідає повністю вимогам ст. 291 КПК України та просить його призначити до судового розгляду.
Представник потерпілого Войціховський Р.Є. не підтримав клопотання обвинувачених та їхніх захисників і вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону та він підлягає призначенню до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.
Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключений перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.
Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені у ч.2 ст. 291 КПК України, зокрема в п.5 ч.2 даної статті має бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Крім того, слідчим (прокурором) мають бути дотримані вимоги ч.3,ч.4 ст. 291 КПК України.
Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
За таких обставин, вивчаючи обвинувальний акт з відповідними додатками, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню.
Разом з тим, під час підготовчого судового засідання прокурор Ярощук А.Ю. звернувся до суду з клопотаннями про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та утримуватися від спілкування із свідками строком на два місяці. Також прокурор звернувся з клопотанням про обрання строком на два місяці запобіжного заходу - застави в частині покладення обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_2 , передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 прокурор вважає забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та недопущення вчинення ним ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.
Метою обрання запобіжного заходу - застави в частині покладених обов`язків відносно ОСОБА_2 , прокурор вважає наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор вважає, що ОСОБА_2 , перебуваючи без запобіжного заходу, може переховуватись від суду, так як проживає у Волинській області. На території Рівненської області ОСОБА_2 соціальних зв`язків не має, що також є підставою для обгрунтування даного ризику. Останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена міра покарання у виді позбавлення волі, а тому існує ризик, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно вплинути на свідків, іншого обвинуваченого. Наявність даного ризику полягає в тому, що деякі із свідків проживають в межах однієї територіальної одиниці з ОСОБА_2 та знайомі між собою. Відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор вказує на те, що ОСОБА_2 неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, повторно вчиний новий, умисний, корисливий злочин проти власності, а тому прокурор вважає, що ОСОБА_2 може вчинити новий злочин.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Лавренчук О.В. заперечили проти вказаного клопотання з наступних підстав. Захисник Лавренчук О.В. вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який діє і на сьогодні, та на нього було покладено обов`язки, які діяли до 13.01.2019 року. Протягом всього часу дії особистого зобов`язання обвинувачений ОСОБА_1 не вчинив жодного порушення. Крім того, з 14.01.2019 року, коли припинена дія обов`язків він вчасно з`являвся на всі виклики до суду, жодних заяв, що він впливає на свідків не було Намірів переховуватися від суду немає, вчасно з`являється на всі судові засідання. Крім того, на час розгляду справи в суді на обвинуваченого покладаються обов`язки передбачені ч.7 ст.42 КК України, які він добросовісно виконує. Вважає, що прокурором не доведено ризиків, які дають підстави суду обрати запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 Тому з цих підстав обвинувачений та його захисник просять в задоволенні даного клопотання відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Лопухович А.О. заперечили проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в частині покладення обов`язків на обвинуваченого, просять в задоволенні його відмовити у зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою суду обрано запобіжни й захід у вигляді застави, який діє на весь період розгляду справи в суді. Обмеження, які були покладені на обвинуваченого, втратили свою дію ще 13.01.2019 року, оскільки були покладені на строк два місяці. Прокурор в силу ч.6 ст. 194 КПК України мав право звернутися з клопотанням про продовження даного строку в порядку ст. 199 КПК України, чого ним зроблено не було. Протягом всього часу дії застави та покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_2 та після припинення їх дії ним не було вчинено жодного порушення, до суду він з`являється вчасно за всіма викликами, жодних заяв, що він впливає на свідків немає. Під час виконання вироку Маневицького районного суду Волинської області, яким він засуджений до позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку 2 роки, він перебуває на обліку в органах пробації та виконує покладені на нього обов`язки в силу ст. 76 КК України. Тобто ризик вчинення нового злочину відсутній. Крім того захисник Лопухович А.О. зазначила, що в клопотанні прокурора ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в частині покладення обов`язків. Однак застава на сьогодні діє, а такий запбіжний захід, як покладення обов`язків нормами КПК не передбачений. Вважає, що прокурором не доведено ризики, що дають підстави покладати обов`язки на обвинуваченого ОСОБА_2 , а він якщо вбачає такі ризики мав би звернутися до суду з таким клопотання відповідно до ст.ст. 194, 199 КПК України ще 13.01.2019 року.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, щодо заявлених клопотань прокурора про обрання запобіжних заходів щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приходить до висновку про відмову в задоволенні даних клопотань з слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого,експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчиняти інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотань, суд врахував те, що з часу надходження до суду даного кримінального провадження обвинувачені виконували покладені на них процесуальні обов`язки, передбачені ч.7 ст. 42 КПК України, тобто вчасно з`являлися на всі виклики до суду. Будь-які ризики впливу на свідків прокурором не доведено, жодних скарг щодо впливу на свідків не було. Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду від 12.12.2018 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було змінено на особисте зобов`язання терміном до 13.01.2019 року з покладенням відповідних обов`язків до 13.01.2019 року. З того часу до 10.04.2019 року прокурор не звертався у встановленому законом порядку про обрання чи продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , що говорить про те, що ризики , які існували на час обрання даного запобіжного заходу відпали. На сьогодні обвинувачений ОСОБА_1 в силу закону користується не лише процесуальними правами визначеним ст. 42 КК України, а і процесуальними обов`язками.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , то судом встановлено, що відповідно до ухвали Рівненського апеляційного суду від 07.11.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 03.01.2019 року із визначенням застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень. Згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду від 27.12.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді застави в частині покладених обов`язків терміном до 13.01.2019 року. На даний час запобіжний захід у вигляді застави діє. Покладені судом обов`язки при встановленні застави втратили свою дію 13.01.2019 року. З того часу прокурор не звертався відповідно до закону з клопотанням про продовження строку, на який були покладені обов`язки на обвинуваченого. З часу надходження обвинувального акту до суду обвинувачений ОСОБА_2 не порушує своїх процесуальних обов`язків визначених ст. 42 КК України. Доказів того, що обвинувачений якимось чином впливає на свідків до суду не подано.
Крім того , прокурором під час подачі до суду відповідних клопотань не долучено жодних доказів, що підтверджують ризики зазначені в даних клопотаннях.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого - ОСОБА_2 - адвокат Лопухович А.О. подала скаргу на бездіяльність слідчого (в порядку ч.2 ст. 303 КПК України), в якій просить визнати бездіяльність слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області Воронка В.П. у кримінальному провадженні № 12018180040001028 від 13 жовтня 2018 року, яка полягає у невиконанні вимог ч.2 ст. 50, ч.1 ст.236, ч.3 ст.236 КПК України, що виразилося у недопуску захисника ОСОБА_2 . адвоката Лопухович А.О. до участі у проведені 13 жовтня 2018 року обшуку автомобіля марки "КІА SЕРНІА", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та знаходився у користуванні ОСОБА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Дубенського міськрайонного суду від 13 жовтня 2018 року та просить визнати його дії протиправними.
В підготовчому судовому засіданні захисник Лопухович А.О. під час розгляду даної скарги звернулась до суду з клопотанням про припинення розгляду даної скарги та просить суд не приймати рішення по даній скарзі під час підготовчого судового засідання, оскільки такий розгляд скарги буде передчасним, просить приєднати її до обвинувального акту та розглянути її під час судового розгляду даної справи після дослідження всіх доказів по справі.
Прокурор Ярощук А.Ю. заперечив щодо задоволення даної скарги, так як вважає, що скарга безпідставна, не підлягає розгляду в підготовчому судовому засіданні, оскільки відповідно до ч.3 ст. 303 КПК України, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої даної статті, зокрема: щодо рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою та рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом. Інші скарги на дії слідчого та прокурора не можуть бути предметом розгляду саме в підготовчому засіданні. Тому просить в задоволенні скарги відмовити.
Представник потерпілого Войціховський Р.Є. вважає, що скаргу на бездіяльність слідчого може бути подано в підготочому судовому засіданні, однак розгляд даної скарги в підготовчому судовому засіданні є передчасним, оскільки для її розгляду необхідно дослідити необхідні матеріали кримінального провадження, дослідити всі докази по справі, щоб прийняти об`єктивне рішення. Тому просить суд розглядати дану скаргу під час судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника Лопухович А.О.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 . - адвокат Лавренчук заперечив щодо розгляду даної скарги під час підготовчого судового засідання, вважає що дана скарга має бути розглянута виключно під час судового розгляду даної справи, коли будуть досліджені всі докази по справі.
Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо розгляду скарги на бездіяльність слідчого, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 303 КПК України передбачено, які рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та які скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Кримінально процесуальним законодавством не передбачено розгляду скарг на дії чи бездіяльність слідчого під час судового розгляду кримінального провадження. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність залишення даної скарги без розгляду.
При цьому суд приходить до висновку, що залишаючи дану скаргу без розгляду, суд не порушує права захисника Лопухович А.О., оскільки під час здійснення судового розгляду підлягають дослідженню всі докази сторін судового провадження, суд зобов`язаний буде надати їм правову оцінку з точки зору належності та допустимості доказів, з урахуванням думки щодо таких доказів кожного учасника судового провадження та щодо законності отримання їх під час досудового розслідування.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Лопухович А.О., що звернулась до суду з відповідною скаргою не позбавлена буде можливості свої доводи, викладені у скарзі, щодо законності дій слідчого під час досудового розслідування висловити під час судового розгляду.
По даному кримінальному провадженню до суду надійшов цивільний позов АТ "Укртранснафта" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з них на користь АТ "Укртранснафта" збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сумі 43084,34 грн. та процесуальних витрат по справі. Представник АТ "Укртранснафта" Войціховський Р.Є. просить прийняти даний цивільний позов та просить визнати АТ "Укртранснафта" цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні головуючим на обговорення поставлено питання щодо прийняття цивільного позову до розгляду.
Учасники підготовчого судового засідання не заперечували щодо задоволення даного клопотання.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вважає, що клопотання представника АТ "Укртранснафта" Войціховського Р.Є. про прийняття до розгляду цивільного позову та про визнання цивільним позивачем АТ "Укртранснафта" підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.
Згідно з ч.1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Оскільки потерпілим АТ "Укртранснафта" подано цивільний позов про стягнення з обвинувачених шкоди останній підлягає визнанню його цивільним позивачем, а обвинувачені цивільними відповідачами.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 23, 61, 62, 303, 314-316 КПК України -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхніх захисників Лавренчука Олександра Володимировича та Лопухович Алли Олександрівни про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.292 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Демидівського районного суду Рівненської області о 15:00 год 17 травня 2019 року.
У задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків - відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави в частині покладення обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.
Скаргу Лопухович Алли Олександрівни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області Воронка В.П. та про визнання його дій протиправними - залишити без розгляду.
Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків.
Прийняти цивільний позов АТ "Укртранснафта" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з них на користь АТ "Укртранснафта" збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сумі 43084,34 грн. та процесуальних витрат.
Визнати цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12018180040001028 АТ "Укртранснафта".
Визнати цивільними відповідачами у кримінальному провадженні № 12018180040001028 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право у строк п`ятнадцяти днів з дня оголошення даної ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОлексюк А.О.
Судове рішення № 81629171, Демидівський районний суд Рівненської області було прийнято 08.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/383/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: