Ухвала суду № 81628246, 08.05.2019, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про призначення експертизи

08 травня 2019 р. м. Кремінна Справа № 414/599/16-к

Провадження № 1-кп/414/10/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю прокурора: Ляшенка О.С.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

захисників: Василенка С.І., Гузьо І.М., Свистуна Г.В.

представників потерпілих: Козакевича С.В., Пугача Р.І., Шурхна А.А.

секретаря: Водолазської Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна, в режимі відеоконференції, кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за№12014130550000488 від 01 липня 2014 року та за №12016130550000324 від 10 квітня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томашгород Рокитневського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Хвощівка Славутського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 262, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 396 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження представники потерпілих заявили письмове клопотання про призначення військової експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, з наданим списком питань, які потрібно поставити на вирішення експерта.

У свою чергу, захисник Гузьо І.М. у судовому засіданні заявив письмове клопотання про призначення судової військово-статутної експертизи, проведення якої доручити Центральному науково-дослідницькому інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України або Київському НДІСЕ із залученням фахівців вказаного інституту озброєння.

Прокурор клопотання представників потерпілих підтримав, проти задоволення клопотання захисника Гузьо І.М. заперечував.

Представники потерпілих надали письмові заперечення на клопотання захисника Гузьо І.М.

Обвинувачені клопотання захисника Гузьо І.М. підтримали, проти клопотання представників потерпілого заперечували.

Захисники заперечували проти клопотання представників потерпілих, а клопотання захисника Гузьо І.М. підтримали.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно ч. 1 ст. 332 цього Кодексу, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

У судовому засіданні встановлено, що для з`ясування обставин, виниклих під час судового провадження, на які посилаються представники потерпілих та захисник Гузьо І.М., необхідні спеціальні знання, тому суд вважає за необхідне призначити по справі судову військову експертизу, на вирішення якої поставити вказані представниками потерпілих та захисником Гузьо І .М. питання, які також не протирічать п. 9.2 розділу 9 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 /далі - Інструкція/.

Але суд зауважує, що питання, на вирішенні яких наполягає сторона захисту, належать до завдань військової експертизи, а не військово-статутної, яка у зазначених в п. 1.2 Інструкції видах (підвидах) експертизи відсутня.

Пунктом 1.6. Інструкції встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

З огляду на вищевказане положення Інструкції, а також відсутність обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, суд погоджується з думкою представників потерпілих щодо доручення проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, у зоні регіонального обслуговування якого знаходиться Кремінський районний суд Луганської області. З тих же підстав суд не може доручити проведення експертизи Київському НДІСЕ.

Також суд не погоджується з думкою сторони захисту щодо доручення проведення експертизи Центральному науково-дослідницькому інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, оскільки на офіційній веб сторінці Міністерства Оборони України за посиланням http://www.mil.gov.ua/ministry/struktura-aparatu-ministerstva/czentralnij-naukovo-doslidnij-institut-ozbroennya-ta-vijskovoi-tehniki-zbrojnih-sil-ukraini.html не зазначено про те, що цей інститут є експертною установою та проводить судові експертизи.

Виходячи з тлумачення положень п. 1 ч. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судовий розгляд має здійснюватися незалежним і безстороннім судом відповідно до доказів, наданих сторонами кримінального провадження.

Тому, а також з метою дотримання принципів змагальності та диспозитивності, суд не бачить підстав змінювати або корегувати зміст питань, запропонованих учасниками судового провадження.

Керуючись ст. ст. 242, 332, 350 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представників потерпілих Козакевича С. В., Пугача Р.І., Шурхна А.А. задовольнити, клопотання захисника Гузьо І.М. задовольнити частково.

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 262, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 396 КК України, призначити судовувійськову експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1) Чи відповідають вимогам керівних документів висновки службового розслідування, проведеного на виконання наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 05.08.2016 №190 з метою встановлення причин та умов правопорушення, вчинених військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у червні - липні 2014 року у районі проведення Антитерористичної операції, встановлення вини посадових осіб?

2) Чи порушені ОСОБА_3 вимоги Законів, наказів, інструкцій та інших нормативних документів при вчиненні дій по затриманню, доставки до базового табору 51 бригади та подальшому утриманні ОСОБА_9 в базовому таборі 51 бригади, прикутим до діжки АЦ (автомобільна цистерна), та-подальшій передачі цивільної особи- ОСОБА_9 стороннім військовослужбовцям? Якщо так, то які саме та в чому ці порушення полягали та яким чином повинен був діяти ОСОБА_3 після затримання ОСОБА_9 .?

3) Чи порушені ОСОБА_1 вимоги Законів, наказів, інструкцій та інших нормативних документів при вчиненні дій по затриманню, доставки до базового табору 51 бригади та подальшому утриманні ОСОБА_9 .? Якщо так, то які саме та в чому ці порушення полягали та яким чином повинен був діяти ОСОБА_1 після затримання ОСОБА_9 ?

4) Чи порушені ОСОБА_3 вимоги керівних документів при вилученні, транспортуванні, розпорядженні, передачі автомобіля, особистого майна та документів затриманого ОСОБА_9 .? Якщо так, то які керівні документи порушені та яким чином повинен був діяти ОСОБА_3 по відношенню до майна затриманого ОСОБА_9 ?

5) Чи порушені ОСОБА_1 вимоги керівних документів при вилученні, транспортуванні, розпорядженні, передачі автомобіля, особистого майна та документів затриманого ОСОБА_9 .? Якщо так, то які нормативні документи порушені та яким чином повинен був діяти ОСОБА_1 по відношенню до майна затриманого ОСОБА_9 .?

6) Чи повинен був виконувати правоохоронні функції ОСОБА_3 , відповідно до вимог Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», перебуваючи у розпорядженні командира 51 бригади в районі проведення антитерористичної операції?

7) Чи повинен був виконувати правоохоронні функції ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», перебуваючи у розпорядженні командира 51 бригади в районі проведення антитерористичної операції?

8) Чи мав повноваження ОСОБА_3 відповідно до вимог нормативних документів, виконувати розпорядження командування 51 бригади та передавати затриманого ОСОБА_9 та належне йому майно військовослужбовцям не правоохоронного органу?

9) Відповідно до вимог керівних документів яким чином повинен був діяти ОСОБА_3 при отриманні інформації про нанесення тілесних ушкоджень військовослужбовцями затриманому ОСОБА_9 , чи повинен був запобігти нанесенню тілесних ушкоджень затриманій особі?

10) В разі вибуття у службове відрядження (розпорядження) військовослужбовців Рівненського зонального відділу ВСП у ЗС України до іншого військового підрозділу (військова частина А2331) чи підпорядковуватись вищевказані військовослужбовці відповідно до статуту ЗС України, наказів та інших керівних документів командиру вищевказаної частини?

11) Яким саме начальником станом на 29-30 червня 2014 року був для військовослужбовців Рівненського зонального відділу ВСП у ЗС України майора ОСОБА_3 та прапорщика ОСОБА_1 командир військової частини А2331 полковник ОСОБА_10 .?

12) Чи мав право командир військової частини А2331 давати накази та розпорядження військовослужбовцям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .?

13) Чи повинні були вищевказані військовослужбовці виконувати розпорядження та накази командування військової частини А2331?

14) Чи мав право ОСОБА_3 . порушити наказ (розпорядження) командира військової частини А2331 полковника ОСОБА_10 по доставці до базового табору затриманого ОСОБА_9 та подальшого здійснення його охорони?

15) Чи мали право військовослужбовці Рівненського зонального відділу ВСП у ЗС України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в умовах бойової обстановки залишити розташування табірного збору військової частини А2331 без дозволу командира полковника ОСОБА_11 (не маючи відповідної техніки та військового супроводу) та в порушення його наказу самостійно вирішити питання про доправлення затриманого до визначеного ними правоохоронного органу?

16) Чи могли військовослужбовці Рівненського зонального відділу ВСП у ЗС України передати затриману особу працівникам міліції або іншим правоохоронним підрозділам без дозволу військового командування?

Для проведення експертизи експерту надати матеріали кримінального провадження.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта, відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у суді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М. Ковальов