Вирок № 81627540, 26.04.2019, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/384/17

26 квітня 2019 року смт.Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого судді Битківського Л.М.,

секретаря Дякун М.В.

за участю: прокурора Мельника В.М.

захисника Кукушкіна І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження № 42017090780000010 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, працює різноробочим за договорами підряду, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.2 ст.357, ч.1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , вчинив зловживання впливом, зокрема одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Крім того, обвинувачений умисно знищив та приховав особливо важливий офіційний документ, а також вчинив службове підроблення - склав завідомо неправдивий офіційний документ.

Злочини вчинив при таких обставинах:

09 березня 2016 року ОСОБА_1 як старший слiдчий слiдчого вiддiлення Богородчанського відділення поліції розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016090120000055 за заявою ОСОБА_2 про спричинення йому тілесних ушкоджень поблизу кафе «Золота гора» у с. Старуня Богородчанського району, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановив, що близько 02 години 09.03.2016 поблизу приміщення кафе «Золота гора», розташованого у с. Старуня Богородчанського району, між відвідувачами даного закладу ОСОБА_3 та ОСОБА_2, якi перебували в стані алкогольного сп`яніння, виникла бійка, пiд час якої вони умисно спричинили один одному легкі тілесні ушкодження.

Встановивши фактичні обставини, ОСОБА_1 на початку січня 2017 року у приміщенні Богородчанського відділення поліції, що в селищі Богородчани по вул. Шевченка, 56, повідомив ОСОБА_3 про те, що прокурор має намір прийняти рішення про перекваліфікацію його дій зі ст.125 на ст.296 КК України, оскільки окремі обставини свідчать про хуліганський мотив у діях ОСОБА_3

При цьому, обвинувачений пообіцяв ОСОБА_3 , що у разі одержання неправомірної вигоди зможе вплинути на процесуального керівника - прокурора, який здiйснював нагляд за додержанням законів пiд час проведення досудового розслiдування, що є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою прийняття вигідного для ОСОБА_3 рішення щодо незмінності правової кваліфікації його дій.

17.01.2017 року ОСОБА_3 прибув до службового кабінету ОСОБА_5 . близько 13 години 45 хвилин і у присутності та з відома ОСОБА_1 залишив грошові кошти у сумі 200 доларiв США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України відповідало еквіваленту 5544 грн., а ОСОБА_6 прийняв їх, обіцяючи здійснити вплив на прокурора у кримінальному провадженні. Решту коштів ОСОБА_3 пообіцяв передати після судового розгляду.

23.01.2017 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України був скерований прокурором до Богородчанського районного суду. Ухвалою вiд 02.02.2017 кримінальне провадження №12016090120000055 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України було закрито в підготовчому судовому засіданні на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з вiдмовою потерпiлого ОСОБА_2 вiд підтримання обвинувачення.

06.02.2017 року о 17 години 39 хвилин у приміщенні службового кабінету ОСОБА_1 . ОСОБА_3 передав, а обвинувачений прийняв другу частину неправомірної вигоди в розмірі 5100 гривень ОСОБА_8

Таким чином, ОСОБА_1 у два прийоми отримав неправомірну вигоду на загальну суму 10644 гривень за вплив на прийняття рішення щодо кваліфікації дій ОСОБА_3 особою, уповноваженою на виконання функцій держави - прокурором ОСОБА_23, який здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016090120000055 внесеному до ЄРДР 09.03.2016.

Окрім цього, розслідуючи вказане кримінальне провадження №12016090120000055 за заявою ОСОБА_2, упродовж березня 2016 року старший слiдчий ОСОБА_1 допитав потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_10 . , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , за результатами чого склав відповідні протоколи допитів. У січні 2017 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_11, умисно приховав та знищив протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 16.03.2016, який є офіційним документом, що належать до особливо важливих офіційних документів.

Також, 17 сiчня 2017 року ОСОБА_1 розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017090120000022 за фактом спричинення ОСОБА_2 09.03.2016 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. 19-20 січня 2017 року старший слiдчий ОСОБА_1 викликав на допит ОСОБА_13 , яка разом зі ОСОБА_14 та іншими особами, була безпосереднім очевидцем конфлікту, що відбувався поблизу кафе «Золота Гора». Прибувши до Богородчанського вiддiлення поліцiї, ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_1 , що її чоловік ОСОБА_14 не зможе з`явитися на допит. Перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_1 за відсутності ОСОБА_14 склав протоколи його допиту як свідка від 16.03.2016 у кримінальному провадженні №12016090120000055 та від 17.01.2017 у кримінальному провадженні №12017090120000022, які надав для підписання дружині свiдка ОСОБА_13 і підроблені протокол допиту свідка долучив до матеріалів кримінального провадження.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів визнав. Заявив, що у вчиненому розкаюється. Від дачі показань по суті справи відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його винуватість у скоєнні злочину доводиться також такими доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні пояснив, що за фактом спричинення у березні 2016 року тілесних ушкоджень ОСОБА_2 стосовно нього було розпочате кримінальне провадження. Однак тривалий час він перебував на сезонних роботах і не з`являвся до слідчого. У 2016 році, у період, коли він повернувся на певний час із заробітків, він з`явився до слідчого ОСОБА_1 і разом з ним був на прийомі у прокурора, який опитував його і пригрозив, що кваліфікація дій може бути змінена на важчу. Потім він знову виїхав на роботу у Російську Федерацію і повернувся взимку перед новорічними святами. Телефоном був викликаний до слідчого ОСОБА_1 на 13.01.2017 року. Однак того дня до слідчого не поїхав, а дочекався повернення від слідчого своїх друзів ОСОБА_16 та ОСОБА_15, які були очевидцями події і також були викликані для дачі показань. Зі слів останніх зрозумів, що провадження у справі може бути закрито у випадку, якщо кваліфікація його дій не буде змінена. Будучи разом із слідчим у прокурора, і розуміючи, що процесуальні рішення у справі приймає останній, у розмові з ОСОБА_1 попросив вплинути на прокурора аби його дії не були перекваліфіковані. ОСОБА_1 погодився на це, але натякнув на винагороду. Не маючи коштів, він звернувся із заявою в Івано-Франківське управління СБУ де його проінструктували як діяти, . Під контролем працівників СБУ він передав ОСОБА_1 кошти у сумі 200 дол.США в січні 2017 року до направлення його справи до суду, а 06.02.2017 року вдруге передав кошти у сумі 5100 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_23 пояснив, що як прокурор Богородчанського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими Богородчанського відділення поліції. У 2016 році було розпочате кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у якому його було призначено процесуальним керівником. Фігуранти цього провадження виїхали на роботу закордон, тому слідство по справі затягнулось. В січні 2017 року слідчий приніс йому для вивчення матеріали провадження, він вивчив їх і викликав потенційних підозрюваних аби переконатись, що обставини кримінального провадження встановлені правильно і об`єктивно. У розмові з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з`ясувавши обставини, роз`яснив можливість примиритись. Однак у зв`язку із тим, що обоє поводились зухвало, заявив їм про те, що правова кваліфікація їх дій може бути змінена зі ст.125 на ст.296 КК України. Разом з тим, за результатами вивчення у матеріалах кримінального провадження не було встановлено підстав для того аби змінити кваліфікацію, а тому дав вказівку слідчому підготувати проект повідомлення про підозру і погодив кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України. Слідчий самостійно не мав права прийняти рішення про оголошення підозри чи її зміну без погодження цієї слідчої дії із прокурором. Про те, що слідчий отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_3 за обіцянку вплинути на нього довідався лише в ході даного кримінального провадження після затримання ОСОБА_1 Ніякого впливу на нього обвинувачений не здійснював і не міг вплинути на прийняті ним як прокурором рішення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 08.03.2016 року між ним та ОСОБА_3 біля приміщення кафе «Золота гора» в с.Старуня Богородчанського району виник конфлікт, який переріс у бійку, під час якої вони один одному завдали тілесних ушкоджень. Він звернувся з цього приводу у поліцію. Розслідування тривалий час не проводилось, оскільки був відсутній ОСОБА_3 Під час розслідування разом з слідчим ОСОБА_1 бував у прокурора, який опитував його та з`ясовував обставини події. У січні 2017 року дві справи були передані до суду і у підготовчому судовому засіданні і він і ОСОБА_3 відмовились підтримувати обвинувачення. Про обставини отримання слідчим неправомірної вигоди нічого не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що була очевидцем конфлікту, який мав місце 08.03.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 З цього приводу її викликали до слідчого ще в березні 2016 року де вона давала показання. Другий раз була у слідчого у січні 2017 року і давала такі ж свідчення, нічого не змінюючи. Її чоловіка ОСОБА_14 також викликав слідчий, але він перебував на роботі за межами України і не міг з`явитись. Про це вона повідомила ОСОБА_1 і той запропонував оформити протокол допиту від імені чоловіка, а її попросив його підписати. Попередньо поговоривши телефоном про це з чоловіком, вона погодилась і підписала протокол замість нього. Ніяких змін чи перекручень фактичних обставин, у даному протоколі не виявила.

Свідок ОСОБА_14 підтвердив, що допитувався як свідок слідчим ОСОБА_1 . відразу після порушення кримінального провадження, а у січні 2017 року перебував за межами України. Його дружина у телефонному порядку повідомила його про те, що підписала від його імені протокол повторного допиту.

Допитаний як свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердив, що був свідком конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_26 . Викликався слідчим ОСОБА_1 , для дачі показань. Крім того, був викликаний прокурором, який також з`ясовував обставини події.

Допитаний як свідок ОСОБА_27 пояснив, що у середині січня 2017 року на прохання працівників СБУ був понятим при врученні особі коштів з метою документування факту отримання неправомірної винагороди. В лютому 2017 року повторно був викликаний до СБУ де знову у його присутності були вручені грошові кошти особі для передачі. Того ж дня разом з оперативними працівниками прибув у Богородчани де брав участь у обшуку кабінету слідчого Богородчанського ВП в ході якого було вилучено мічені купюри.

Допитаний як свідок ОСОБА_28 пояснив, що 06.02.2017 року був запрошений в якості понятого працівниками СБУ. Разом з оперативними працівниками брав участь у слідчих діях в кабінеті слідчого Богородчанського ВП під час яких було виявлено мічені купюри у сумі близько 5 тис.грн.

Допитані як свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснили, що виконували окремі доручення слідчого у кримінальному провадженні та перевіряли обставини події.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 поданої до УСБУ в Івано-Франківській області 16.01.2017 року слідчий ОСОБА_1, посилаючись на начальника Богородчанського ВП ГУНП запропонував надати йому незаконну винагороду у розмірі 500 дол.США для того аби вплинути на прийняття рішення щодо кваліфікації його дій за легшою статтею обвинувачення, на що він погодився. Вказана заява внесена до ЄРДР 16.01.2017 року слідчим військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_18. за №42017090780000010 (а.с.115-118 т.2)

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.02.2017 року ОСОБА_3 заявив слідчому прокуратури Івано-Франківської області, що 14.01.2017 року у приміщенні службового кабінету Богородчанського відділення поліції слідчий ОСОБА_1 повідомив його про можливість посприяти у кваліфікації його дій у даному провадженні за ст.125 КК України за винагороду у сумі 400 дол.США. На дану пропозицію він погодився. (а.с.107-110 т.2)

Відповідно до постанови прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України Книша П.І. від 16.01.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину, співробітникам відділу БКОЗ УСБУ в Івано-Франківській області доручено проведення необхідних слідчих дій по контролю за вчиненням злочину. Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 17.01.2017 року, гроші в сумі 200 дол.США, як предмет неправомірної винагороди, перед врученням їх ОСОБА_3 були описані, з них зроблено світлокопії (а.с.137-141 т.2). Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів відвід 06.02.2017 року, гроші в сумі 5100 грн., як предмет неправомірної винагороди, перед врученням їх ОСОБА_3 були описані, з них зроблено світлокопії та оброблені аерозольним методом препаратом «Світлячок-М» (а.с.142-149 т.2).

У відповідності до протоколу огляду місця події від 06.02.2017 року, який проведено у службовому кабінеті №2 Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області по вул. Шевченка, 56 в селищі Богородчани, на валізах, що розміщені на підлозі з тильної сторони шафи, виявлено грошові кошти у сумі 5100 грн., які під люмінесцентним освітленням виявляють сліди світіння. (а.с.127-129 т.2)

Відповідно до протоколу огляду вилученого у ОСОБА_1 мобільного телефону марки «Iphone 4s» ІМЕІ НОМЕР_1 від 15.02.2017 р. у розділі «журнал дзвінків» містяться серед вхідних дзвінків контакт з ОСОБА_3 06.02.2017 року о 17.06, а також 02.02. о 13.36, а також з ОСОБА_2 02.02. о 14.02.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 22.03.2017 року підписи та рукописний текст від імені свідка ОСОБА_14 у протоколі його допиту від 16.03.2016 року, складеному слідчим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016090120000055, виконані ОСОБА_13 . Підписи та рукописний текс від імені свідка ОСОБА_14 у протоколі його допиту від 17.01.2017 року, складеному слідчим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017090120000022, виконані ОСОБА_13 . (а.с.113-126 т.3)

Даючи оцінку дослідженим доказам, суд вважає обґрунтованими доводи захисника щодо недопустимості окремих зібраних у справі та поданих в ході судового розгляду стороною обвинувачення доказів. Так, проведення негласних (розшукових) слідчих дій (НСРД) чітко регламентовано кримінально-процесуальним законом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів у результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД не можуть вважатись додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих чи розшукових дій, отриманих до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Сторона захисту, з метою забезпечення принципу змагальності і рівності зі стороною обвинувачення, вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати в суді. Оскільки ухвали слідчого судді, що стали підставою для проведення НСРД не були відкриті стороні захисту у порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також не подані під час судового розгляду, то суд не може допустити відомості, що містяться у цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд справи проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Виходячи з вимог ч.3 цієї ж статті, з метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду прокурором у порядку ст.338 КПК України обвинувачення змінено. Виходячи з наведеного, дії обвинуваченого суд кваліфікує у межах пред`явленого обвинувачення:

- за ст. 369-2 ч.2 КК України оскільки обвинувачений вчинив зловживання впливом, зокрема одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;

- за ст.357 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений умисно знищив та приховав особливо важливий офіційний документ;

- за ст.366 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений вчинив службове підроблення - склав завідомо неправдивий офіційний документ.

Відповідно до ст.50,65 КК України особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети, принципів справедливості, співмірності, індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності і даним про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику з місця роботи та проживання, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та дружини, яка потребує утримання.

Виходячи з наведеного, суд погоджується із позицією представника державного обвинувачення про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання в межах санкції ст.369-2 ч.2, 357 ч.2 та 366 ч.1 КК України у виді штрафу, а за ст.366 ч.1 КК України слід застосувати також додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, а також посади пов`язані із виконанням обов`язків державної служби.

Долю речових доказів вирішити в порядку визначеному ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України понесені органом досудового розслідування процесуальні витрати на залучення експертів, підтверджені документально, слід стягнути із обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити йому покарання:

-за ст. 369-2 ч.2 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 25500 грн.) ;

-за ст.357 ч.2 КК України у виді штраф у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1190 грн.;

-за ст.366 ч.1 КК України у виді штраф у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та посади пов`язані із виконанням обов`язків державної служби строком на 2 роки.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим основним покаранням та визначити у виді штрафу у розмір однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн. із позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та посади пов`язані із виконанням обов`язків державної служби строком на 2 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати пов`язані на залучення експертів у сумі 13742 грн.

Речові докази - грошові кошти в сумі 5100 грн. та 60 дол.США, які передані на відповідальне зберігання заступнику начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області повернути управлінню СБУ в Івано-Франківській області. Зразок спеціального препарату «Світлячок М», тампони зі змивами рук - знищити. Мобільні телефони марки Iphone 4s, два телефони марки Samsung, 702 грн. - повернути ОСОБА_1 Системний блок до персонального комп`ютера серійний №0018_2 та флеш-носій на 8Gb - повернути у розпорядження Богородчанського відділення поліції Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя