Ухвала суду № 81623314, 10.05.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/9640/18

1-кс/310/1052/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі слідчого судді - Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,

слідчого - Хорішка Д.В., прокурора- Букала І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську Запорізької області клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішка Д.В. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2018 за №12018080130003368, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 року до суду звернувся слідчий СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В. з клопотанням, погодженим прокурором Бердянської місцевої прокуратури Букало І.С. про арешт майна, а саме: на газовий модуль для заправки автомобілів зрідженим газом (заводський № 2359) та колонку для відпуску скрапленого газу, які розміщені на земельній ділянці АДРЕСА_1 які належать та знаходяться у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а також заборонити ФОП ОСОБА_1 користуватися, відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися зазначеним майном; вищезазначене майно залишити на зберігання на території авто-газозаправного пункту по АДРЕСА_1.

Слідчий - Хорішко Д.В. в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав суд його задовольнити.

Представник власника майна ФОП ОСОБА_1 - Дігтяренко В.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання у повному обсязі.

Заслухавши слідчого, представника ФОП - ОСОБА_1 ., вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання, перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання з огляду на таке.

Як вбачається з клопотання, в провадженні слідчого відділу Бердянського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування за №12018080130003368 від 09 жовтня 2018 року, відомості про яке було внесено до ЄРДР за матеріалами Бердянської місцевої прокуратури щодо самовільного (за відсутності належних дозвільних документів) розміщення невстановленими особами на території міста Бердянська та Бердянського району автозаправних та авто-газозаправних пунктів, що створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.275 КК України.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовано авто-газозаправний пункт під брендом «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Проведеним оглядом встановлено, що господарська діяльність з торгівлі газом по АДРЕСА_1 здійснюється за допомогою розміщеного на відповідній земельній ділянці заправного (газового) модуля для заправки автомобілів та колонки для

відпуску скрапленого газу.

З наданої Бердянським міськрайонним управлінням ГУ ДСНС України у Запорізькій області і інформації вбачається, що вказаний вище авто-газозаправний пункт мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 функціонує за відсутності дозвільних документів, а саме декларації відповідності матеріально технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Крім того, встановлено, що авто-газозаправний пункт мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1» працює за відсутності дозволу ГУ Держпраці у Запорізькій області на виконання робіт з підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки.

Крім того, з`ясовано, що авто-газозаправний пункт мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 розташовано на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,239 га ( НОМЕР_1 ), яка будь-яким особам в оренду або власність не передавалась. Вказане свідчить про те, що авто-газозаправних пункт встановлено самовільно, на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної форми власності.

Разом з тим, слідчий СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В. вказав, що газовий модуль для заправки автомобілів зрідженим газом (заводський № 2359) та колонка для відпуску скрапленого газу належить ФОП ОСОБА_1 та, нібито, була придбана ним 23.04.2018 р. у ОСОБА_3 , але згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 , як ФОП не зареэстрований.

Виходячи з вищевикладеного, вказаний заправний (газовий) модуль, який розміщено на авто-газозаправному пункті мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1» - має доказове значення по кримінальному провадженню.

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є - арешт майна.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 1 ч.2 ст.131 КПК України, передбачено - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою, внаслідок кримінального

правопорушення.

Слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В. в судовому засіданні не доведеного факт того, що вищевказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, тобто є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. А відтак, що накладення арешту на майно має на меті запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тобто забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, в клопотанні відсутнє переконливе обгрунтування зв`язку майна ОСОБА_1 із злочином, за яким проводиться досудове розслідування та наявність критеріїв, за якими вищевказане майно може бути визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, посилання слідчого у клопотанні на те, що зазначене майно є речовим доказом не підтверджено будь-яким належним доказом, як то постанова про визнання речовим доказом.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Пунктом 3 частини 2 статті 171 КПК України визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, звинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак, слідчим не надано доказів того, що власник заправного (газового) модуля, який розташований за адресою АДРЕСА_1 причетний до вчинення розслідуваного в рамках даного кримінального провадження злочину, також слідством не надано доказів того, що зазначений вище заправний (газовий) модуль зберіг на собі такі сліди злочину, які можуть бути знищені, втрачені або пошкоджені, внаслідок використання.

Таким чином, клопотання органу досудового слідства з підстав викладених у ньому, є не обґрунтованим, доводи слідчого не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, у зв`язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 98, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізької області Хорішка Д.В. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2018 за №12018080130003368, за ознаками кримінального

правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України, - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду:

- особами, які були присутніми при розгляді клопотання протягом п`яти днів з дня її оголошення;

- особами, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна протягом п`яти днів з дня відмови їм в їх клопотанні про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя Бердянського

міськрайонного суду Н.І. Черткова