Ухвала суду № 81620377, 07.05.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4808/19

1-кс/219/1470/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., з участю секретаря судового засідання Дубаніної О.В., прокурорів Савватеєва М.В., Магери В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Поліщука Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті Донецької області клопотання прокурора Військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям.Бердичів Житомирської області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, військовослужбовця ВЧ А0139, має статус учасника бойових дій, не судимого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування 01.05.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42019051100000137 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

06 травня 2019 року прокурор Військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді командира 9-ї роти охорони 3 батальйону охорони 101 - ї бригади Охорони Генерального штабу Збройних Сил України (військова частина А0139).

Згідно функціональних обов`язків за вказаною посадою, ОСОБА_1 зобов`язаний, серед іншого: підтримувати особовий склад роти, озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності; організовувати в роті бойову підготовку, перевіряти знання і практичні навички солдатів, сержантів (старшин), прапорщиків (мічманів) та офіцерів роти; постійно вдосконалювати свої знання за спеціальністю і методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку; з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання солдатів, сержантів (старшин) і згуртування військового колективу; піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань; доповідати командирові батальйону про потреби підлеглих, а також, про застосовані заохочення і накладені стягнення на особовий склад роти (корабля); підтримувати в належному стані та вдосконалювати навчальну матеріально-технічну базу роти; своєчасно забезпечувати належне постачання особового складу роти (корабля), дбати про побут своїх підлеглих, їх здоров`я; організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік; один раз на місяць звіряти дані ротного (корабельного) обліку особового складу, а також, матеріальних засобів з обліковими даними військової частини тощо.

Відповідно до ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

Військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з положеннями Примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України лейтенант ОСОБА_1 є службовою особою, а у відповідності до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Свої службові повноваження лейтенант ОСОБА_1 використовував у злочинних цілях за наступних обставин.

Відповідно до наказу командира військової частини А0139 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків частини та призначено на посаду стрільця 9-ї роти охорони батальйону охорони цієї ж частини.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених їм за посадою, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ст. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України лейтенант ОСОБА_1 є начальником для особового складу 9-ї роти охорони батальйону охорони 101 - ї бригади Охорони Генерального штабу Збройних Сил України вказаної військової частини , в тому числі і для солдата ОСОБА_3

29.12.2018р. солдат ОСОБА_5 вибув з постійного місця дислокації військової частини АО 139 (м. Київ) у короткострокову відпустку, у зв`язку із сімейними обставинами, за місцем проживання у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Перед тим, як покинути військову частину солдат ОСОБА_4 залишив своє військове майно, що було ввірене йому для службового користування, а саме, бронежилет, каску, спальний мішок та карімат до каптьорки (сховища) своєї роти, після чого, ОСОБА_4 убув із розташування військової частини.

В подальшому, 04.01.2019р. солдат ОСОБА_4 прибув до розташування військової частини, де виявив нестачу свого військового майна, а саме: бронежилету, каски, спального мішку та карімату, які останній перед відпусткою здав у каптьорку (сховище) своєї роти, про що дізнався командир 9 роти охорони батальйону охорони військової частини А0139 ОСОБА_1 .

Як наслідок, лейтенант ОСОБА_1 запропонував солдату ОСОБА_4 вибрати в каптьорці (сховищі) будь-який бронежилет, каску, спальний мішок та карімат для службового користування, що останній і зробив. Після чого, лейтенант ОСОБА_1 висунув ОСОБА_4 вимогу на надання йому 4500 грн. за видачу вказаного майна, а також, за не проведення службового розслідування по факту втрати ОСОБА_4 вказаного вище військового майна та не ініціювання питання про притягнення останнього встановленим порядком до матеріальної відповідальності за нібито втрачене ним військове майно.

В подальшому, 24.01.2019р. солдат ОСОБА_4 вибув у ротацію до м.Часів-Яр Донецької області для виконання завдань за призначенням. При цьому, лейтенант ОСОБА_1 залишився проходити військову службу у м.Київ. Разом з тим, ОСОБА_1 у січні, лютому та березні 2019 року телефонував солдату ОСОБА_4 та вимагав надати йому, ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 4500 грн. за не проведення службового розслідування по факту втрати ОСОБА_4 військового майна та не ініціювання питання про притягнення останнього встановленим порядком до матеріальної відповідальності за нібито втрачене ним військове майно.

Не бажаючи настання для себе негативних наслідків у виді притягнення до дисциплінарної відповідальності за втрату військового майна, солдат ОСОБА_4 був вимушений погодитись на вказану вимогу лейтенанта ОСОБА_1 щодо надання йому неправомірної вигоди. Разом з цим, солдат ОСОБА_4 повідомив лейтенанту ОСОБА_1 , що на той час у нього не було грошових коштів, у зв`язку із чим вказану суму грошових коштів надасть пізніше, на що ОСОБА_1 погодився.

В свою чергу, усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_1 , 01.05.2019 р. ОСОБА_4 звернувся до працівників правоохоронного органу з відповідною завою про вчинення злочину.

З цього часу, ОСОБА_4 діяв підконтрольно на викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , спрямованої на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за не притягнення солдата ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та не ініціювання питання про притягнення останнього встановленим порядком до матеріальної відповідальності за нібито втрачене ним військове майно, що мало місце у період з 29.12.2018р. по 04.01.2019р.

В подальшому, 05.05.2019р., близько 06 год. ранку, на територію базового табору «Світязь», що розташований в м. Часів- Яр Донецької області, прибули військовослужбовці з військової частини А0139, які мали змінити тих військовослужбовців з цієї ж частини, які проходили службу у вказаному таборі на ротації. Серед військовослужбовців, які прибули на ротацію, перебував, також , лейтенант ОСОБА_1

Близько о 10 год. 00 хвил., 05.05.2019р. солдат ОСОБА_4 зустрівся із лейтенантом ОСОБА_1 на території базового табору «Світязь», під час вказаної зустрічі останній знову висунув ОСОБА_4 незаконну вимогу щодо надання йому, ОСОБА_1 ,. неправомірної вигоди у сумі 4500 грн., за не проведення службового розслідування по факту втрати ОСОБА_4 вказаного вище військового майна та не ініціювання питання про притягнення останнього встановленим порядком до матеріальної відповідальності за нібито втрачене ним військове майно, проте, у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 довгий час не надавав йому грошові кошти, останній винен передати вже 5500 грн. Разом з цим, ОСОБА_1 вказав ОСОБА_4 на необхідність передати йому, ОСОБА_1 , готівковими грошовими коштами 3000 грн., а решту - 2500 грн. перерахувати на його картковий рахунок, після отримання грошового забезпечення ОСОБА_4

В подальшому, близько о 12 год. 20 хв., 05.05.2019р. ОСОБА_4 , перебуваючи на території базового табору «Світязь» штабу Операції об`єднаних сил, що знаходиться на території колишньої дитячої оздоровчої установи «Часівоярець» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів- Яр, вулиця Довга Балка, будинок 1, діючи на виконання вимоги старшого лейтенанта ОСОБА_1 , передав останньому неправомірну вигоду, у виді грошових коштів на загальну суму 3000 (три тисячі) гривень за не притягнення солдата ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та не ініціювання питання про притягнення останнього встановленим порядком до матеріальної відповідальності за нібито втрачене ним військове майно.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи командиром 9-ї роти охорони 3 батальйону охорони військової частини А0139, тобто, службовою особою, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, близько о 12 год. 20 хв. 05.05.2019р., перебуваючи на території базового табору «Світязь» штабу Операції об`єднаних сил, що знаходиться на території колишньої дитячої оздоровчої установи «Часівоярець» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів- Яр, вулиця Довга Балка, будинок 1, вимагав та одержав від підлеглого військовослужбовця, солдата вказаної роти охорони ОСОБА_4 неправомірну вигоду, у виді грошових коштів на загальну суму 3000 (три тисячі) гривень для себе за не вчинення дій в інтересах ОСОБА_4 , з використанням його, ОСОБА_1 службового становища щодо не притягнення солдата ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та не ініціювання питання про притягнення останнього встановленим порядком до матеріальної відповідальності за нібито втрачене ним військове майно.

В цей же день, після одержання наведеної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_1 були виявлені співробітниками військової прокуратури та правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто, в одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та прохання надати таку вигоду для себе за не вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії, з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Санкція частини 3 статті 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких.

05.05.2019 р. ОСОБА_1 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України та 06.05.2019р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: показаннями свідків, протоколами оглядів, матеріалами, що отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також, іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яким останньому пред`явлено підозру.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Зокрема, у випадку обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, останній повернеться до військової частина А0139 на території базового табору «Світязь» штабу Операції об`єднаних сил, що знаходиться на території колишньої дитячої оздоровчої установи «Часівоярець» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів- Яр, вулиця Довга Балка, будинок 1, де проходить службу, та отримає можливість незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з цим, у вказаному випадку ОСОБА_1 отримає доступ до службових документів та матиме можливість їх знищити, змінити чи приховати.

Сам ОСОБА_1 за специфікою своєї діяльності, якою займався досить тривалий час, є спеціалістом зі складання та оформлення адміністративних та інших матеріалів, пов`язаних із проходженням військової служби, отже підозрюваний достовірно знає, яким чином можливо приховати свої злочинні дії, як вплинути на свідків чи потерпілих, що може допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за вчинення службового корупційного злочину.

Водночас, існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється. Разом з тим, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на свідків, як благаючи або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин за допомогою яких може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді. Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та судового слідства.

Враховуючи викладене, спроби ОСОБА_1 будь-яким чином ухилитися від слідства та перешкодити досудовому розслідуванню є дуже ймовірними.

У наведені способи підозрюваний ОСОБА_1 матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування, а також, може негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Також, зазначив, що ОСОБА_1 досить тривалий час проходить військову службу на території базового табору «Світязь» штабу Операції об`єднаних сил, отже має стійкі та широкі зв`язки в органах різних гілок влади та може негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Так, перебування ОСОБА_1 навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості спілкування чи надання співслужбовцям чи іншим особам вказівок або прохань на знищення, приховування чи спотворення службових документів, які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, а також надавати вказівки (прохання) щодо незаконного здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні, які в переважній більшості є його підлеглими чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також зазначив, що практика застосування цілодобового домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є досить не ефективною, у зв`язку із відсутністю в підрозділах ГУ НП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів контролю є малоефективним (службова завантаженість поліції, відсутність можливості цілодобового нагляду за особами).

З огляду на викладене застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 буде неефективним та залишатиме наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також, просить врахувати, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище незаконно збагачувався за рахунок третіх осіб, застава має бути не меншою ніж 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Менший розмір застави буде неефективним та не зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 , передбачених КПК України обов`язків, з огляду на викладені вище обставини та наявність реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги, що лейтенант ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, враховуючи те, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на осіб, які допитані як свідки та осіб, які можуть бути допитані як свідки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, та свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, в клопотанні ставиться питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу військової служби правопорядку та визначення застави від 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Поліщук Д.П. копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу військової служби правопорядку та визначення застави від 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та додатки до нього отримали 06 травня 2019 року, о 16 год. 10 хвил.

Прокурори в судовому засіданні підтримали клопотання з наведених в ньому підстав, просили його задовольнити. Заперечували проти клопотань офіцерів в/ч про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м,якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки, у зв,язку з тим, що в/ч, яка перебуває в зоні проведення ООС , може змінити дислокацію, тому, такі особи не зможуть забезпечити зобов`язання по контролю за виконанням ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Крім того, досудове слідство триває і зазначені особи, також, можуть бути допитані у якості свідків, та в подальшому будуть проведені інші необхідні слідчі дії .

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти пред,явленої йому підозри та пояснив, що ОСОБА_4 05.05.2019 р. повернув йому частину коштів, які він раніше надав йому у борг.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи відсутністю ризиків , на які посилається прокурор, а також, на необґрунтованість підозри, яка не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Підтримали заявлені клопотання про особисту поруку.

Дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які обумовлюють застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по відношенню до ОСОБА_1

Слідчий суддя зазначає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас слідчий суддя не вбачає підстав для застосування більш м,якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки більш м,які запобіжні заходи , на переконання слідчого судді, не зможуть достатньою мірою забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов,язків на стадії збирання доказів та запобігти наявним ризикам.

Так, частиною 1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з тим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії», вказано, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 Кримінального кодексу України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, зокрема: заявою ОСОБА_4 від 01.05.2019р., протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 01.05.2019р., заявою ОСОБА_4 від 05.05.2019р., протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.05.2019р., протокол огляду місця події від 05.05.2019р., протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.05.2019р., протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.05.2019р., протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.05.2019р., протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 06.05.2019р. , протоколом проведення слідчого експерименту від 05.05.2019р. за участю свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11

При цьому, слідчий суддя бере до уваги і тлумачення поняття, «обґрунтованості підозри», надане Європейським судом з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об,єднаного Королівства» від 28.10.1994 р. Так, суд зазначив, що стосується ступеня «підозри», то суд перш за все хоче відмітити, що як вказано в його рішенні по справі Броуган та ін.., «стаття 5 п.1 «С» не передбачає, що слідчі органи повинні мати докази, достатні для предявлення обвинувачення або в момент арешту, або в період тримання під вартою. Метою допиту під час затримання є подальше просування кримінального переслідування шляхом підтвердження, або усунення конкретної підозри, яка обґрунтовує арешт: факти, які викликали підозру ще не досягли того рівня, який є необхідним для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, яке відбувається на наступній стадії кримінального процесу.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2019р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий 05.05.2019р., о 12 год. 22 хвил., відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 КПК України.

06 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Поліщук Д.П. копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу військової служби правопорядку та визначення застави від 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та додатки до нього отримали 06 травня 2019 року, о 16 год. 10 хвил.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, не одружений, не судимий, тому, усвідомлюючи протиправність і соціально - небезпечний характер своїх дій та настання наслідків за вчинення вказаних дій, може незаконно впливати на осіб, які допитані як свідки та осіб, які можуть бути допитані як свідки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя оцінює в сукупності усі наведені обставини, в тому числі обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , які свідчать про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При цьому, як вбачається із письмових клопотань командування військової частини А 0139 від 05.05.2019 р. офіцери зведеного батальйону військової частини та особисто перший заступник командира в/ч А0139 ОСОБА_13 . та командир зведеного батальйону в/ч А 0139 ОСОБА_14 . виявили бажання про взяття підозрюваного ОСОБА_1 на поруки. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримали заявлені клопотання.

За змістом ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Розглянувши подані клопотання про взяття підозрюваного ОСОБА_1 на особисту поруку, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки , запобіжний захід у виді особистої поруки в межах вказаного кримінального провадження не буде достатнім для запобігання ризикам, які були встановлені судом, і вказаними вище особами не подано письмових зобов,язань в розумінні ч.1 ст.180 КПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Ураховуючи викладене, а також, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 Кримінального кодексу України, а також, наявність ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, обставини підозри слідчим суддею з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, відтак приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу військової служби правопорядку підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України).

Нормою ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя враховує матеріальний та сімейний стан підозрюваного, який не одружений, неповнолітніх дітей не має, приймаючи до уваги дані про особу, який раніше не судимий, за місцем служби характеризується позитивно, є учасником бойових дій, і вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а такий розмір не є завідомо непомірним для нього, і що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов,язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182- 184, 193-196, 309,310,395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В.про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , задовольнити .

Обрати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Донецького зонального відділу військової служби правопорядку строком на 60 ( шістдесят ) днів з 05.05.2019р. по 03.07.2019р.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 76840 ( сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн., які вносяться на спеціальний рахунок отримувача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області , розрахунковий рахунок: 37311047011792 у ГУДКСУ в Донецькій області, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

У разі внесення застави підозрюваним або іншою особою за згодою підозрюваного ОСОБА_1 останній підлягає негайному звільненню з-під варти з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків: прибувати до прокурора, слідчого та/або суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Строк дії ухвали - по 03 липня 2019 року (включно).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також, буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення та направити до гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку для виконання в частині тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

слідчий суддя Л.А.Радченко