Рішення № 81619341, 06.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2019

Справа № 910/7715/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

до Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” та Київська міська рада

про стягнення боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов’язання в розмірі 43 414 444,69 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Литвин П.В., довіреність № 14-161 від 30.08.2018;

від відповідача: Халимон С.В., довіреність № 19010901 від 09.01.2019;

від третьої особи – 1: Комісар С.П., довіреність № 27/03/19-01 від 27.03.2019;

від третьої особи – 2: Богданець М.А., довіреність № 225-КМР-1464 від 11.04.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов’язання в розмірі 43 414 444,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов’язань за Договором постачання природного газу № 1925/1617-КП-41 від 17.01.2017, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2018.

09.07.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

16.07.2018 представником відповідача подано клопотання про залучення третіх осіб.

У судове засідання 16.07.2018 представники сторін з’явились.

У судовому засіданні 16.07.2018 представник відповідача подане клопотання про залучення третіх осіб підтримав та просив задовольнити його.

Представник позивача проти заявленого клопотання не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 залучено Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Київську міську раду в якості третіх, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, підготовче засідання відкладено на 06.08.2018.

У судове засідання 06.08.2018 представники учасників справи з’явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів, яку занесено до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 10.09.2018.

09.08.2018 представником третьої особи-2 подано письмові пояснення.

14.08.2018 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

04.09.2018 представником третьої особи-2 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

10.09.2018 представником відповідача подано клопотання про заміну сторони по справі правонаступником.

У судове засідання 10.09.2018 представники учасників справи з’явились.

У судовому засіданні 10.09.2018 судом оголошено перерву до 17.09.2018.

17.09.2018 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 17.09.2018 представник третьої особи-1 не з’явився, інші учасники справи з’явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.10.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.09.2018 представником третьої особи-1 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

25.09.2018 представником третьої особи-1 подано заперечення на клопотання про заміну сторони правонаступником.

28.09.2018 представником третьої особи-1 подано письмові доповнення до пояснень.

Судове засідання 01.10.2018 не відбулось.

02.10.2018 представником відповідача подано письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 підготовче судове засідання призначено на 29.10.2018.

29.10.2018 представником позивача подано клопотання про заміну сторони по справі правонаступником.

29.10.2018 представником третьої особи-1 подано заперечення.

29.10.2018 представником третьої особи-2 подано заперечення.

У судове засідання представники учасників справи з’явились, представник відповідача подано письмові пояснення.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 02.11.2018.

У судове засідання 02.11.2018 представники учасників справи з’явились, представник третьої особи-1 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 поновлено позивачу пропущений процесуальний строк для подачі клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства “Київнерго” на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго”, поновлено позивачу пропущений процесуальний строк для подачі доказів, копії яких додані до зазначеного вище клопотання, в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та заміну Публічного акціонерного товариства “Київенерго” його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк для подачі клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства “Київнерго” на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго”, поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк для подачі доказів, копії яких додані до зазначеного вище клопотання, в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та заміну Публічного акціонерного товариства “Київенерго” його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 провадження у справі в частині стягнення 8 444 694,76 грн. закрито.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та позивачем і відповідачем та третіми особами було заявлено про дання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, то відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.11.2018.

Листом від 05.11.2018 Господарський суд міста Києва звернувся до Верховного суду про вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" в частині їх поширення на суб’єктів господарювання, яким надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, кінцевий власник яких є відмінним від кінцевого власника суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 про відмову в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та заміну Публічного акціонерного товариства «Київенерго» його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 провадження у справі № 910/7715/18 зупинено до закінчення перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 про відмову задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та заміну Публічного акціонерного товариства «Київенерго» його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/7715/18 - без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/7715/18 - без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 про зупинення провадження у справі №910/7715/18 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 про зупинення провадження у справі №910/7715/18 скасовано, справу №910/7715/18 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 касаційні скарги Акціонерного товариства «Київенерго» та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/7715/18 залишено без змін.

09.04.2019 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/7715/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 розгляд справи по суті призначено на 06.05.2019.

У судове засідання 06.05.2019 представники учасників справи з’явились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Представники третіх осіб надали усні пояснення.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі – споживач, відповідач) укладено Договір постачання природного газу № 1925/1617-КП-41 (далі – Договір), за умовами якого постачальник зобов’язується поставити споживачеві у 2017 році природний газ, а споживач зобов’язується оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій).

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу для СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» з 01 січня 2017 по 31 березня 2017 (включно) природний газ обсягом до 34 400 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями:

Для ТЕЦ-5 СВП «Київські ТЕЦ»: у січні 2017 у обсязі 8500 тис. куб. м.; у лютому 2017 у обсязі 6000 тис. куб. м.; у березні 2017 у обсязі 4800 тис. куб. м.. Всього у І кв. 2017 у обсязі 19300 тис. куб. м.

Для ТЕЦ-6 СВП «Київські ТЕЦ»: у січні 2017 у обсязі 6500 тис. куб. м.; у лютому 2017 у обсязі 4600 тис. куб. м.; у березні 2017 у обсязі 4000 тис. куб. м. Всього у І кв. 2017 у обсязі 15100 тис. куб. м.

Пунктом 2.9 Договору визначено, що фізико-хімічні показники природного газу, який передається постачальником споживачеві у пунктах приймання-передачі, зазначених у п. 3.1 цього Договору, повинні відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия».

Відповідно до п. 3.1 Договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу в ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов’язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.4 Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлі обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

Згідно з п. 5.1 Договору ціна на природний газ визначається відповідно до п. 5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підстав ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов’язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

Пунктом 5.2 Договору узгоджено, що ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором становить 6 979 грн., крім того ПДВ (20%) – 1 395,80 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ – 8 374,80 грн.

За умовами п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 6.3 Договору платежі за Договором здійснюється на поточний рахунок постачальника з урахуванням вимог чинного законодавства щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання підприємствами, що виробляють теплову енергію.

В будь-якому випадку споживач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору.

В платіжних дорученнях споживач повинен обов’язково зазначити номер Договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.

За наявності заборгованості у споживача за цим Договором, постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 та 6.6 цього Договору він зобов’язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2017 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).

Додатковою угодою № 2 від 24.01.2017 до Договору сторонами викладено п. 5.2 Договору в новій редакції, а саме: ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.02.2017 становить 8 451 грн., крім того ПДВ (20%) – 1 690,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ – 10 141,20 грн.

Додатковою угодою № 3 від 24.02.2017 до Договору сторонами викладено п. 5.2 Договору в новій редакції, а саме: ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.03.2017 становить 7 866 грн., крім того ПДВ (20%) – 1 573,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ – 9 439,20грн.

Додатковою угодою № 4 від 31.03.2017 до Договору сторонами внесено зміни до Договору, зокрема виключено п. 6.3 Договору

Згідно з п. 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями).

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) постачальник передає споживачу для СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» в період з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) газ обсягом до 9 600 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях:

Для ТЕЦ-5 СВП «Київські ТЕЦ»: у квітні 2017 у обсязі 2000 тис. куб. м.; у травні 2017 у обсязі 1000 тис. куб. м.; у червні 2017 у обсязі 400 тис. куб. м. Всього у ІІ кв. 2017 у обсязі 3400 тис. куб. м. У липні 2017 у обсязі 450 тис. куб. м.; у серпні 2017 у обсязі 450 тис. куб. м.; у вересні 2017 у обсязі 500 тис. куб. м. Всього у ІІІ кв. 2017 у обсязі 1400 тис. куб. м.

Для ТЕЦ-6 СВП «Київські ТЕЦ»: у квітні 2017 у обсязі 2000 тис. куб. м.; у травні 2017 у обсязі 1000 тис. куб. м.; у червні 2017 у обсязі 300 тис. куб. м. Всього у ІІ кв. 2017 у обсязі 3300 тис. куб. м. У липні 2017 у обсязі 500 тис. куб. м.; у серпні 2017 у обсязі 450 тис. куб. м.; у вересні 2017 у обсязі 550 тис. куб. м. Всього у ІІІ кв. 2017 у обсязі 1500 тис. куб. м.

Пунктом 2.9 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) визначено, що фізико-хімічні показники природного газу, який передається постачальником споживачеві у пунктах приймання-передачі, зазначених у п. 3.1 цього Договору, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та Кодексом газорозподільчих систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Згідно з п. 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 станом на 01.04.2017 ціна на природний газ становить 4 942 грн. за 1000 куб.м. (без урахуванням тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України. До визначеної ціни застосується коефіцієнт 1,6.

Пунктом 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) узгоджено, що ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.04.2017 становить 7 907,20 грн., крім того ПДВ (20%). Усього до сплати з ПДВ – 9 488,64 грн.

У відповідності до п. 6.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов’язковим.

Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - уразі коли на споживача поширюється дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання»;

2) в будь-якому випадку, споживач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору – в разі коли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання» в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ поставлений в минулі періоди згідно з цим Договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості – за наявності заборгованості у споживача за цим Договором.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафі, судових зборів, інфляційних нарахувань, тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору, він зобов’язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2017 до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 280 617 683,42 грн.:

- у січні 2017 року – 7 092,258 тис.куб.м. на суму 59 396 242,30 грн. для ТЕЦ-5 та 5 134,239 тис.куб.м. на суму 42 998 224,78 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.01.2017;

- у лютому 2017 року – 6 433,074 тис.куб.м. на суму 65 239 090,04 грн. для ТЕЦ-5 та 4 797,954 тис.куб.м. на суму 48 657 011,10 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 28.02.2017;

- у квітні 2017 року – 594,974 тис.куб.м. на суму 5 645 494,09 грн. для ТЕЦ-5 та 606,176 тис.куб.м. на суму 5 751 785,84 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 30.04.2017;

- у травні 2017 року – 453,746 тис.куб.м. на суму 4 305 432,44 грн. для ТЕЦ-5 та 572,627 тис.куб.м. на суму 5 433 451,45 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.05.2017;

- у червні 2017 року – 12,545 тис.куб.м. на суму 119 034,98 грн. для ТЕЦ-5 та 3,941 тис.куб.м. на суму 37 394,74 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 30.06.2017;

- у липні 2017 року – 8,980 тис.куб.м. на суму 85 207,99 грн. для ТЕЦ-5 та 14,145 тис.куб.м. на суму 132 216,81 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.07.2017;

- у серпні 2017 року – 316,527 тис.куб.м. на суму 3 003 410,75 грн. для ТЕЦ-5 та 288,061 тис.куб.м. на суму 2 733 307,13 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.08.2017;

- у вересні 2017 року – 1 724,583 тис.куб.м. на суму 16 363 947,24 грн. для ТЕЦ-5 та 2 183,077 тис.куб.м. на суму 20 714 431,74 грн. для ТЕЦ-6, що підтверджується Актом приймання-передачі від 30.09.2017;

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зазначає, що грошове зобов’язання за Договором було виконано ПАТ «Київенерго»з порушенням строків, обумовлених у Договорі, а відтак у позивача наявне право вимоги сплати на його користь інфляційних втрат, 3% річних та пені, в зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання умов Договору інфляційні втрати в розмірі 11 858 123,88 грн., 3% річних в розмірі 2 977 376,93 грн. та пеню в розмірі 20 134 249,12 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що сторони змінили порядок та строки розрахунків за Договором в частині проведення оплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов’язки № 217 від 18.06.2014.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала доданий до позовної заяви розрахунок.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не додано до матеріалів справи сертифікати якості проданого газу, а тому не можливо встановити якість переданого товару та його відповідність вимогам нормативно-правових актів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме банківських виписок, вартість отриманого відповідачем газу за Договором по Актам приймання-передачі природного газу від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 30.04.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017 та від 30.09.2017 була оплачена відповідачем з пропуском строку оплати, обумовленого сторонами у Договорі.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо зміни порядку та строків оплати, оскільки відповідно до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217, цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них.

Також, доводи відповідача щодо відсутності у матеріалах справи сертифікатів якості проданого газу, що унеможливлює встановлення якості переданого товару та його відповідність вимогам нормативно-правових актів судом до уваги справи не приймаються, оскільки не входять в предмет доказування та жодним чином не впливають на порядок розрахунків між сторонами.

Відтак, як встановлено судом, відповідачем не дотримано строків оплати отриманого за Договором газу, прийнятого за Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 30.04.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017 та від 30.09.2017, що відповідачем не спростовано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 та 6.6 цього Договору він зобов’язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В свою чергу, згідно з п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору, він зобов’язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 20 134 249,12 грн. судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи та є арифметично вірним, а відтак судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 20 134 249,12 грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі №6-38цс11).

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 2 977 376,93 грн. та 11 858 123,88 грн. інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання грошового зобов’язання за Договором у строк та відповідно відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Київенерго” (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код: 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код: 20077720) 3 % річних в розмірі 2 977 376 (два мільйони дев’ятсот сімдесят сім тисяч триста сімдесят шість) грн. 93 коп., інфляційні втрати в розмірі 11 858 123 (одинадцять мільйонів вісімсот п’ятдесят вісім тисяч сто двадцять три) грн. 88 коп., пеню в розмірі 20 134 249 (двадцять мільйонів сто тридцять чотири тисячі двісті сорок дев’ять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 524 546 (п’ятсот двадцять чотири тисячі п’ятсот сорок шість) грн. 25 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.05.2019

Суддя О.А. Грєхова