Ухвала суду № 81616041, 08.05.2019, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Рівне

"08" травня 2019 р. Справа № 918/278/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до відповідача Фізичної особи - підприємця Слободіна Антона Сергійовича

про стягнення заборгованості та повернення майна з оренди,

за участю представників сторін:

від позивача: Гутнік М.А., дов. № 1099 від 26.11.2018 року,

від відповідача: не з'явився,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Кузнецовське міське комунальне підприємство (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Слободіна Антона Сергійовича (відповідач) про стягнення 18 930,55 грн, з яких: 10 151,33 грн - заборгованість по орендній платі, 1 145, 62 грн - заборгованість за житлово - комунальні послуги, 7 633,60 грн - неустойка, а також про повернення об'єкта оренди.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.05.2019 року.

03.05.2019 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просив суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, так як відповідач з 08.11.2012 року не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

07.05.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що договір оренди укладався з відповідачем як фізичною особою-підприємцем, орендар використовував майно для розміщення суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку та оподаткування. Крім того, просив суд звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові № 910/8729/18 від 13.02.2019 року, в якій, зокрема зазначено, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, установив таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Стаття 231 ГПК України містить вичерпний перелік підстав, з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України.

Так, за ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Тобто до юрисдикції господарського суду не віднесені спори, що виникають при виконанні правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

За ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Окрім того, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

У свою чергу, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 50 ЦК України унормовано, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Слободіна Антона Сергійовича 18.04.2019 року, про що свідчить відтиск реєстраційного штампу.

Договір, який є фактично-правовою підставою звернення до суду, укладений між сторонами 26.11.2012 року.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 08.11.2012 року внесено запис за №26060060004002083 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Слободіна Антона Сергійовича.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній станом на дату припинення відповідачем підприємницької діяльності) фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Тобто як на день укладення договору оренди, так і на день звернення позивача з відповідним позовом до суду, відповідач не мав статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Заразом для вирішення питання про те, чи підлягає розгляду спір у порядку господарського судочинства, зокрема з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, необхідно з'ясувати статус фізичної особи, у даному випадку відповідача у справі, станом на дату укладення правочину, щодо виконання якого виник спір.

Як установлено судом, на момент укладення договору відповідач діяв як фізична особа, тобто не був суб'єктом господарювання у розумінні ГК України та ЦК України, що виключає підсудність цієї справи господарському суду в силу прямої вказівки п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

За таких обставин, оскільки стороною (відповідачем) у справі № 918/278/19 є фізична особа, яка не є підприємцем, з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а відтак господарський суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та закрити провадження у справі.

Щодо позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові № 910/8729/18 від 13.02.2019 року, то фактичні обставини у цій справі та у справі № 910/8729/18 не є однаковими, оскільки у цій справі відповідач не був фізичною особою-підприємцем станом на дату укладення договору, а в іншій справі відповідач за договором мав відповідний статус суб'єкта господарювання, однак припинив підприємницьку діяльність станом на дату звернення до суду.

Так само суд визнає доводи позивача, про те, що відповідач не повідомив його про припинення своєї підприємницької діяльності, безпідставними з огляду на приписи ч. 1 ст. 18 (якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін) та ч. 1 ст. 20 (відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно) Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній станом на дату припинення відповідачем підприємницької діяльності та укладення договору оренди).

На виконання вимоги ч. 2 ст. 231 ГПК України господарський суд роз'яснює позивачу, що спір між сторонами підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, отже позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом за правилами ЦПК України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Як убачається з матеріалів справи, Кузнецовським міським комунальним підприємством сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн згідно з платіжним дорученням № 427 від 15.04.2019 року, повернення якого буде здійснено на підставі ухвали суду за клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 20, 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 918/278/19 за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства до Фізичної особи - підприємця Слободіна Антона Сергійовича про стягнення заборгованості та повернення майна з оренди закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 08.05.2019 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 08.05.2019 року.

Суддя О.Андрійчук