Рішення № 81615884, 07.05.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/81/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (юридична адреса: вул Міцкевича, 12, м Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000; адреса для листування: вул Винниченка, 8, м Тернопіль, 46018)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід" (вул Митрополита Шептицького, буд 6, поверх 3, м Тернопіль, 46008)

про стягнення 648730,87 грн - інфляційних нарахувань та 157637,92 грн - 3% річних

За участю від:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

Суть справи.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід" про стягнення 648730,87 грн - інфляційних нарахувань та 157637, 92 грн – 3% річних.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що йому відповідачем завдано збитків в розмірі 2465520 грн. Вказана сума збитків являється сплаченою ТОВ "Мрія Сервіс" орендною платою власнику (орендодавцю/ТОВ "Глобал Фід") об'єкту оренди авансом за період, в якому орендар/ТОВ "Мрія Сервіс" був протиправно (внаслідок дій відповідача/орендодавця) позбавлений можливості користуватись об'єктом оренди. Обставини, на які посилається позивач були предметом судового розгляду у справі №921/404/17-г/5, за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.06.2018 з ТОВ "Глобал Фід" на користь ТОВ "Мрія Сервіс" стягнено 2465520 грн збитків (за період з липня 2016 року по квітень 2017 року). З врахуванням наведеного, посилаючись на ст 625 ЦК України, позивачем нараховано за період 01.08.2016 – 01.02.2019 інфляційні втрати в сумі 648730,87 грн та 3% річних в сумі 157637,92 грн, стягнення яких є предметом спору у справі №921/81/19.

Ухвалою суду від 14.02.2019 відкрито провадження у справі №921/81/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у даній справі призначено на 14.03.2019, яке відкладалось до 11.04.2019.

Ухвалою суду від 11.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/81/19 до розгляду по суті на 07.05.2019.

Представник позивача в судове засідання 07.05.2019 не з’явився. 07.05.2019 від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання б/н від 07.05.2019 (вх №7861 від 07.05.2019), в якому він просив суд розгляд справи проводити без його участі та зазначив що підтримує позовні вимоги.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 07.05.2019 не забезпечив, у встановлені ухвалами суду від 14.02.2019 та 14.03.2019 строки відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Згідно ч 4 ст 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, сформованого судом за запитом №1004997164, станом на 13.02.2019, місцезнаходженням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід" зазначена вулиця Митрополита Шептицького, будинок 6, поверх 3, місто Тернопіль, 46008.

Рекомендоване повідомлення від 14.02.2019 зі штрихкодовим ідентифікатором 4602508095877, яким надсилалась на зазначену у позовній заяві та витягу адресу відповідача (у відповідності до вимог ст 120 ГПК України) копія ухвали від 14.02.2019 (про відкриття провадження у справі) повернулось на адресу суду 21.03.2019 без вручення адресату із відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання" (датованою 19.03.2019).

В подальшому, рекомендовані повідомлення від 15.03.2019 та від 12.04.2019 зі штрихкодовими ідентифікаторами 4602508158801 та 4602508221490, якими надсилалась на юридичну адресу відповідача відповідно копії ухвал від 14.03.2019 (про відкладення підготовчого судового засідання) та від 11.04.2019 (про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті) повернулись на адресу суду із відмітками про вручення адресату – 16.04.2019.

Окрім того, про час, місце і дату слухання справи відповідач повідомлявся за адресою вул Медова, 18, м Тернопіль (попередня адреса ТОВ "Глобал Фід").

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

З огляду на наведене, адресат – ТОВ "Глобал Фід" вважається належно повідомленим про розгляд судом даної справи.

Судом враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи в підготовчих судових засіданнях 14.03.2019 та 11.04.2019 здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер ТО 26 МД 28 В 8212334 С 1.

В порядку ч 3 ст 222 ГПК України, внаслідок неявки всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу в судовому засіданні 07.05.2019 не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.05.2015 між ТОВ "Буд М" (Орендодавець) та ТОВ "МТП-Городенка" (Орендар) було укладено договір оренди №01/04/15-ХАТП (надалі – Договір оренди від 01.05.2015 року), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування на умовах оренди приміщення "Гараж (цистерни-2шт)", літера А, "Майстерня", літера Г, (Ремонтний цех під шиномонтаж вантажних автомобілів); "Мехмайстерня (гараж для ремонту тракторів, арт свердловина №1)", літера В, "Контора", літера Б, Адміністративний офіс (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до Договору оренди 01.07.2015), що знаходяться по вул Заводська, 1а у м Хоростків Гусятинського району Тернопільської області (надалі – Об’єкт оренди).

Об’єкт оренди передається Орендарю з метою його використання Орендарем для виробничо-господарської діяльності (п 1.3. Договору оренди).

Пунктом 2.1. Договору оренди визначено, що вступ Орендаря у володіння та користування об’єктом оренди настає одночасно з підписанням Сторонами акту прийому-передачі.

На виконання умов вищенаведеного Договору оренди від 01.05.2015, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння та користування на умовах оренди нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м Хоростків, вул Заводська, 1а, що підтверджується актом прийому-передачі об’єкта оренди від 01.05.2015.

Термін дії договору сторонами визначено до 31 грудня 2017 року (п 7.1. Договору оренди).

Умовами розділу 4 Договору оренди визначено сплату Орендарем орендної плати протягом 180 банківських днів з моменту виставлення рахунку Орендодавцем в розмірі здійснених Орендодавцем нарахувань щомісячно в сумі 246 552 грн (п 4.1. Договору оренди).

Згідно з п 4.2. Договору оренди з ініціативи однієї з Сторін та за взаємною згодою розмір орендної плати, періодичність платежів та їх форми можуть бути змінені у будь-який час.

Пунктом 1 додаткової угоди від 14.05.2015 про зміну умов розрахунків до договору оренди від 01.05.2015 внесено зміни до п 4.1. Договору оренди та викладено даний пункт в новій редакції, згідно з якою розмір плати за користування об’єктом оренди за кожен календарний місяць оренди визначається за угодою Сторін та складає 246552 грн.

Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця авансом за перші 2 роки користування об’єктом оренди в розмірі 5917248 грн одним платежем не пізніше 30.06.2015.

Починаючи з третього року користування об’єктом оренди, а саме з 01.05.2017 орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.

Виплата орендної плати за даним Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або в іншій формі, не забороненій законодавством. За договором може використовуватися інша форма та спосіб розрахунків, у тому числі шляхом зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06.2015, укладеної між ТОВ "Буд М" (Сторона-1) та ТОВ "МТП-Городенка" (Сторона-2) Сторонами здійснено зарахування зустрічних грошових вимог, що виникли в ТОВ "Буд-М" до ТОВ "МТП-Городенка" за договором оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 в розмірі 5 917 248,00 грн та в ТОВ "МТП-Городенка" до ТОВ "Буд М" на підставі договорів відступлення права вимоги № ГІ-МТП-БМ від 23.06.2015 та №ММ-МТП-БМ від 29.05.2015 – частково, в розмірі 5917248 грн (п 2.1. Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06.2015).

Згідно з п 2.2. Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06.2015 з моменту підписання Сторонами цієї угоди Сторони вважаються такими, що виконали свої зобов’язання за зазначеними вище договорами в розмірі 5917248 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "МТП-Городенка" від 24.06.2015 найменування товариства змінено на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс", і 25.06.2015 зареєстровано нову редакцію статуту товариства.

Орендарем – ТОВ "МТП-Городенка" (перейменованим в ТОВ "Мрія Сервіс") виконано умови договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 щодо сплати орендної плати авансом за перші 2 роки користування об’єктом оренди, тобто до 01.05.2017, в розмірі 5917248 грн.

Надалі, за договором купівлі-продажу від 23.10.2015, укладеного між ТОВ "Буд М", як Продавцем, та ТОВ "Глобал Фід", як Покупцем, Продавець передає, а Покупець приймає у власність нерухоме майно – будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м Хоростків, вул Заводська, 1-а, а саме: А - гараж (цистерни для бензину в автогаражі - 2 шт) загальною площею 837,5 кв м; Б - контора загальною площею 196,2 кв м; В - мехмайстерня (гараж для ремонту тракторів, автосвердловина № 1 для питної води) загальною площею 1384,4 кв м; Г - майстерня загальною площею 392,5 кв м. Договір укладено з моменту його нотаріального посвідчення (п 8). Договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 3355.

Передача будівель та споруд здійснюється продавцем покупцеві протягом одного дня з моменту нотаріального посвідчення договору. Передача будівель та споруд продавцем і прийняття покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п 9).

Відповідно до п 10 договору купівлі-продажу право власності на будівлі та споруди за цим договором виникає у покупця з моменту реєстрації права власності в Державному реєстр речових прав на нерухоме майно, що за домовленістю сторін здійснюється в день нотаріального посвідчення цього договору.

Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46226648 підтверджується, що з 23.10.2015 за ТОВ "Глобал Фід" зареєстровано право власності на будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м Хоростків, вул Заводська, 1-а.

За договором купівлі-продажу від 23.10.2015 ТОВ "Глобал Фід" стало власником нерухомого майна, яке орендувалося позивачем на підставі договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015.

Умовами договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 не визначено припинення дії договору у разі відчуження наймодавцем об’єкту оренди, а отже з 23.10.2015 до ТОВ "Глобал Фід" перейшли права та обов’язки орендодавця за зазначеним договором оренди.

ТОВ "Мрія Сервіс" 23.05.2017 зверталось до ТОВ "Глобал Фід" з претензією №17/05-12/4 від 12.05.2017 з вимогою передати в користування майно, орендоване ТОВ "Мрія Сервіс" за договором оренди від 01.05.2015 та відшкодувати вартість сплаченої ним орендної плати за період з 01.07.2016 по 01.05.2017.

Відповідачем претензія №17/05-12/4 від 12.05.2017 залишена без відповіді та реагування.

Вищенаведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.06.2018 у справі №921/404/17-г/5 (залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у даній справі) за позовом ТОВ "Мрія Сервіс" до ТОВ "Глобал Фід", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ТОВ "Буд М" про стягнення 2465520 грн збитків.

Також, судовими рішеннями у справі №921/404/17-г/5, яке набрало законної сили, встановлено:

- ТОВ "Глобал Фід", починаючи з 01.07.2016, вважаючи себе власником нерухомого майна – будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м Хоростків, вул Заводська, 1-а, та стверджуючи про відсутність у будь-яких інших осіб жодних прав на володіння та користування зазначеними вище об’єктами нерухомого майна, самостійно їх використовувало у власних цілях до закінчення строку дії договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015, тобто до 31.12.2017;

- розмір завданої ТОВ "Мрія Сервіс" шкоди становить суму сплаченої останнім орендної плати власнику об’єкту оренди (ТОВ "Буд М") відповідно до п 4.1 договору оренди №01/04/15 ХАТП від 01.05.2015 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 14.05.2015), авансом за період, в якому орендар був протиправно (внаслідок дій відповідача) позбавлений можливості користуватися об’єктом оренди (з 01.07.2016 по 01.05.2017) та становить 2465520 грн (246552 грн *10 місяців з липня 2016 року по квітень 2017 року);

- відповідачем під час розгляду справи належними та допустимими у розумінні ст ст 76,77 ГПК України доказами, вини у спричиненні матеріальної шкоди позивачу не спростовано, навпаки, матеріалами справи підтверджуються, що відповідач знаючи про договір оренди та про права орендаря, що виникають з даного правочину, свідомо не допустив орендаря до користування об’єктом оренди, що і призвело до завдання останньому шкоди.

Усі вищевказані обставини встановлені рішеннями судів у справі №921/404/17-г/5, за участю тих же сторін, що і в справі, котра розглядається.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином обставини, які встановлені судовими рішеннями у справі №921/404/17-г/5 не потребують доказуванню.

17 січня 2019 року на виконання вищевказаних судових рішень видано наказ.

Беручи до уваги встановлений судами під час розгляду справи №921/404/17-г/5 факт заподіяння відповідачем позивачу збитків в загальній сумі 2465520 грн, з врахуванням приписів ч 2 ст 625 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за інший період, а саме з 01.08.2016 по 01.02.2019.

З'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 1 серпня 2016 року по 1 лютого 2019 року за невиконання грошового зобов'язання щодо відшкодування збитків, підтверджених рішенням суду.

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу ст 22 ЦК України.

Згідно ст 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Аналогічні приписи містяться у ч ч 1-5 ст 216 ГК України, якою визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч 1 ст 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків можливе за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв’язку між порушенням права й збитками.

Як вже зазначалось, судовим рішенням у справі №921/404/17-г/5 встановлено факт заподіяння ТОВ "Глобал Фід" збитків в розмірі сплаченої ТОВ "Мрія Сервіс" орендної плати авансом за період, в якому орендар був протиправно позбавлений можливості користуватися об’єктом оренди (з 01.07.2016 по 01.05.2017) в загальній сумі 2465520 грн (помісячно - 246552 грн * 10 місяців з липня 2016 року по квітень 2017 року).

У постанові "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 пленум Вищого господарського суду України роз’яснив, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відповідно до ст 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч 4 ст 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч 1 ст 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч 2 ст 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч 2 ст 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статтей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією ОСОБА_3 Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ч 2 ст 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тому у разі прострочення виконання зобов’язання, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч 2 ст 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, від 01.10.2014 №6-113цс14, постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №908/2552/17 та постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі №14-16цс18.

Відповідно до ч 4 ст 236 ГПК України, ч 6 ст 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджено судовими рішеннями у справі №921/404/17-г/5, які набрали законної сили 17 грудня 2018 року, про стягнення з відповідача на користь позивача 2465520 грн збитків.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивачем враховуючи приписи ст 625 ЦК України, заявлено до стягнення з відповідача 648730,87 грн – інфляційних нарахувань та 157637,92 грн – 3% річних, нарахованих починаючи з першого дня наступного місяця по кожному з десяти місяців, за які позивачем було сплачено орендну плату.

Останньою датою заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних у відповідних розрахунках зазначено 01.02.2019.

Вказані розрахунки 648730,87 грн – інфляційних нарахувань та 157637,92 грн – 3% річних наведені заявником серед додатків до позовної заяви.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань").

Зважаючи на наведене, приписи згаданих норм закону, встановлення факту заподіяння збитків, вказані в розрахунку позивача суми зобов'язання, період нарахування, судом здійснено перерахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних, заявлених до стягнення.

Згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, суми на яку здійснювалось нарахування, встановлено, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 648730,87 грн та 157612,52 грн - 3% річних (проведений судом перерахунок в матеріалах справи).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 25,40 грн – 3% річних є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст 13, ч 1 ст 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Мрія Сервіс" підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення із ТОВ "Глобал Фід" 648730,87 грн – інфляційних нарахувань та 157612,52 грн – 3% річних.

В задоволені вимог про стягнення 25,04 грн – 3% річних, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

В порядку ст ст 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст ст 2, 3, 4, 5, 11, 13, 20, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід" (вул Митрополита Шептицького, буд 6, поверх 3, м Тернопіль, код 39994244) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (вул Міцкевича, 12, м Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, код 38554271) – 648730 (шістсот сорок вісім тисяч сімсот тридцять) грн 87 коп – інфляційних нарахувань, 157612 (сто п’ятдесят сім тисяч шістсот дванадцять) грн 52 коп - 3% річних та 12095 (дванадцять тисяч дев’яносто п’ять) грн 15 коп сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2. В решті позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 травня 2019 року.

Суддя І.П. Шумський