Ухвала суду № 81614116, 07.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2019 року м. Київ № 640/7707/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

ОСОБА_1доШевченківського районного управління Головного управління МВС України в м.Києвіпровизнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього грошового забезпечення,ВСТАНОВИВ:

Адвокат Коновал Олена Василівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про:

- визнати бездіяльність Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві щодо несвоєчасності виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 протиправною;

- стягнення з Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві на користь поліщук А.А. середнє грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 68925,50 грн.

Відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (частина перша). Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта).

Як убачається зі змісту позовної заяви та наданих доказів представником позивача наведених вимог не виконано: надано копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у адміністративній справі №826/2364/16 неналежної якості.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга). Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята). Аналогічні за змістом положення містились у статті 99 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Надаючи тлумачення частині першій статті 233, статям 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 №4-рп/2012 дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні <...> встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Як убачається з позовної заяви та наданих доказів, з позивачем здійснено розрахунок 26.06.2018, проте позовну заяву направлено до суду 27.04.2019. Адвокатом не подано заяви про поновлення строків звернення до суду, позовна заява не містить обґрунтувань звернення до суду в межах місячного строку про визнання протиправною бездіяльності Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві щодо несвоєчасності виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 та дотримання тримісячного строку в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 68925,50 грн.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається з позовної заяви представник позивача посилаючись на пункт 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що позивач звільнена від сплати судового збору.

На думку суду, такі доводи адвоката є помилковими. Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою в розумінні Закону України "Про оплату праці" 24.03.1995 №108/95-ВР, відповідно не поширюються на вказану вимогу положення пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (наприклад, постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16). Також не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору зазначене положення Закону щодо вимоги про визнання протиправної бездіяльності.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою <...> сплачується судовий збір: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIIІ з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві щодо несвоєчасної виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 та майнову вимогу про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 68925,50 грн. Отже, за одну майнову та одну немайнову вимогу позивачу необхідно сплатити 1536,80 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у адміністративній справі №826/2364/16 неналежної якості;

заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів з урахуванням висновків суду, викладених в цій ухвалі;

документ про сплату судового збору в розмірі 1536,80 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/7707/19), Окружний адміністративний суд міста Києва, код 34414689.

Докази суду потрібно подати в кількості примірників для суду та відповідача.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець