Рішення № 81613898, 08.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/61/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №722 від 10.12.2018 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ №203 о/с Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 20.12.2018 р. відносно звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 21.12.2018 р.;

- поновити його, ОСОБА_1, з 22.12.2018 р. на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області;

- стягнути з Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.2018 р. до дня фактичного поновлення на роботі.

В обґрунтування позову позивач вказував, що його звільнено зі служби в поліції незаконно, оскільки в його функціональні обов'язки не входило виявлення перебування на території України транспортних засобів на іноземній реєстрації. Жодної технічної можливості здійснити перевірку щодо ймовірного використання транспортних засобів з порушенням вимог ст. 308 Митного кодексу України у нього не було.

Позивач стверджував, що під час зупинки транспортного засобу марки “Альфа Ромео” в нього не було жодних доказів вважати, що громадянин ОСОБА_2 є порушником та порушує вимоги ст. 308 Митного кодексу України. Відтак, на думку позивача, у нього не було правових підстав для вчинення будь-яких заходів відносно ОСОБА_2 за керування транспортним засобом на іноземній реєстрації та/або інформувати Чернівецьку митницю ДФС України про вказаний випадок.

З огляду на наведене, позивач вважає, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, а він має бути поновлений на роботі в поліції з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому заперечувало проти позову та просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що службовим розслідуванням підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у невиконанні ним вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію” та п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за що він заслуговував на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Зокрема, відповідач вказував, що під час несення служби у селі Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області, позивач виявив та зупинив транспортний засіб марки “Альфа Ромео” номерний знак FTE473 (іноземна реєстрація) під керуванням водія ОСОБА_2 та встановив, що останній використовував вказаний транспортний засіб з порушенням вимог ст. 308 Митного кодексу України. Однак, позивач не припинив даного правопорушення та не проінформував Чернівецьку митницю ДФС України про цей факт, що дало порушнику змогу уникнути відповідальності за порушення митного законодавства.

Дані обставини стали підставою для застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Таким чином, звільнення позивача, на переконання відповідача, здійснено у відповідності до чинного законодавства, якому передувало об`єктивне та всебічне службове розслідування і при визначенні міри покарання враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його вчинено, та особу самого порушника, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку позивача, його ставлення до служби.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.02.2019 р. відкрито провадження у адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2019 р. витребувано письмові докази з Чернівецької митниці ДФС.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.03.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, за письмовою згодою усіх учасників справи закінчено підготовче судове засідання та в цей же день розпочато розгляд справи по суті.

Позивач скористався правом передбаченим ст. 163 КАС України та подав до суду відповідь на відзив.

Під час розгляду справи по суті позивач і його представник позов підтримали повністю та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в ході розгляду справи по суті позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Після виступу із вступним словом, надання додаткових пояснень та дослідження судом письмових доказів по справі, учасниками справи подано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Вислухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації вулиця Алма-Атинська, 3-А гуртожиток, місто Чернівці, РНОКПП НОМЕР_1) з 13.10.2008 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується трудовою книжною серії БТ-І № 9118940 (а.с. 17, 18, 21 - 24).

Згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області від 07.11.2015 р. № 34 о/с, позивач призначений старшим інспектором Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням звання капітан поліції в порядку переатестування (а.с. 123).

Дослідженням Послужного списку встановлено, що з 23.03.2017 р. по день звільнення позивач проходив службу в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 28 - 33).

05.12.2018 р. начальником ГУПН в Чернівецькій області видано наказ №2009 “Про призначення та проведення службового розслідування”, яким призначено службове розслідування за фактом, виявленим у засобах масової інформації щодо можливих неправомірних дій начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1 та начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, під час несення служби в селі Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області (а.с. 59).

Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голови комісії - полковника поліції ОСОБА_4, заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області - начальник відділу ІОС; члени комісії: майора поліції ОСОБА_5, інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, заступника начальника УПД - начальника ВОД ГР ГУНП в Чернівецькій області; підполковника поліції ОСОБА_7, оперуповноваженого Чернівецького управління ДВБ НПУ.

Дослідженням вказаного наказу встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стала публікація 05.12.2018 р. на інтернет-сторінці “Facebook” блогера “Жека Карандаш” під назвою “Хоч ДАІ реформували Відтепер я Поліцай! А щоб руки не забували - я частенько кажу ДАЙ!”.

За результатами проведеного службового розслідування, 10.12.2018 р. комісією складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області 10.12.2018 р. (а.с. 38-45).

У висновку службового розслідування зафіксовано, що за результатами моніторингу соціальних мереж загальнодержавних та регіональних засобів масової інформації, 05.12.2018 р. на інтернет-сторінці “Fасеbоок» блогера “Жека Карандаш”, було виявлено публікацію під назвою “Хоч ДАІ реформували Відтепер я Поліцай! А щоб руки не забували - я частенько кажу ДАЙ!”, в якій вказується на те, що 04.12.2018 р., близько 21 год. 00 хв., екіпаж СРПП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області в складі: ОСОБА_1 та ОСОБА_3, під час несення служби в селі Великий Кучерів Сторожинецького району Чернівецької області, зупинили автомобіль на іноземній реєстрації та вимагали у водія неправомірну вигоду за нібито порушення водієм митних правил щодо перебування його автомобіля на території України.

У ході службового розслідування комісією встановлено, що відомості викладені у засобах масової інформації щодо нібито вимагання від громадянина ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 200 доларів США поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не вдалося підтвердити чи спростувати, у зв'язку з чим копію висновку та матеріалів службового розслідування необхідно скерувати до прокуратури Чернівецької області для прийняття відповідного рішення.

Водночас, у висновку службового розслідування зазначено, що під час проведення службового розслідування встановлено, що 04.12.2018 р., близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час несення служби, у селі Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області, виявили та зупинили автомобіль марки “Альфа Ромео”, н.з. FТЕ473 (іноземна реєстрація), під керуванням водія ОСОБА_2 та встановили, що останній використовував даний транспортний засіб у порушення вимог ст. 380 Митного кодексу України. Однак, при цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, будучи поліцейськими, які за своєю службовою діяльністю покликані виявляти та припиняти правопорушення, свідомо ігноруючи свої службові повноваження, жодних заходів щодо припинення даного правопорушення та інформування Чернівецької митниці ДФС України про цей факт не вжили, що дало порушнику змогу уникнути відповідальності та в цілому суперечить захисту державних митних інтересів.

На думку комісії, яка проводила службове розслідування, своєю бездіяльністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, допустили порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні ними вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію” та п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за що вони, згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У висновку також зазначено, що обставинами, які обтяжують ступінь дисциплінарного проступку є умисні дії порушників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не встановлено.

Пропонуючи вид дисциплінарного стягнення, враховуючи характер проступку, за яких він був вчинений, особи порушників, ступінь їх вини, обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їх ставлення до служби, комісії, яка проводила службове розслідування, прийшла до висновку, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, є такими, що підтвердились.

У зв'язку з вищенаведеним, комісія, яка проводила службове розслідування, запропонувала за порушення службової дисципліни, до начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1 та до начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування, 10.12.2018 р. начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 722 “Про застосування дисциплінарного стягнення”, пунктом 1 якого наказано за порушення службової дисципліни, до начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 19, 46).

Пунктом 2 вказаного наказу також наказано за порушення службової дисципліни, до начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

20.12.2018 р. наказом ГУНП в Чернівецькій області № 203 о/с “По особовому складу”, відповідно до ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 (у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1, начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з 21.12.2018 р. (а.с. 20).

У позовній заяві та в судовому засіданні позивач стверджував, що з оскаржуваними наказами він ознайомився 21.12.2018 р., що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Вважаючи звільнення протиправним, 21.01.2019 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Судом також встановлено, що за результатами службового розслідування, 11.12.2018 р. відповідач направив на адресу керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області копію висновку та матеріали службового розслідування щодо неправомірних дій начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1 та начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, вчинених відносно громадянина ОСОБА_2, для відповідного реагування (а.с. 105).

Згідно інформації Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області від 18.03.2019 р., за результатами вивчення матеріалів службового розслідування рішення в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України не приймалося з огляду на відсутність обставин, що свідчили б про вчинення поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення (а.с. 192).

Крім того, судом встановлено, що на підставі рапорту ОСОБА_3 від 17.12.2018 р. та наказу ГУНП в Чернівецькій області від 18.12.2018 р. №2063, дисциплінарною комісією проведено службове розслідування по відомостям, викладеним у рапорті начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо перегляду раніше прийнятого рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності (наказ ГУНП від 10.12.2018 р. №722), за результатами якого складено висновок від 16.01.2019 р., який затверджено начальником ГУНП в Чернівецькій області 16.01.2019 р. (а.с. 181-183).

У висновку службового розслідування зазначено, що в ході службового розслідування в діях ОСОБА_3 дисциплінарною комісією встановлено, що запропонований вид стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, що не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією запропоновано унести зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 10.12.2018 р. №722 про застосування дисциплінарного стягнення в частині обрання порушнику виду дисциплінарного стягнення, а саме до начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, замість дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

На підставі висновку службового розслідування, 18.01.2019 р. ГУНП в Чернівецькій області видано наказ “Про внесення змін” №49, яким внесено зміни до резолютивної частини наказу ГУНП в Чернівецькій області від 10.12.2018 р. №722 “Про застосування дисциплінарного стягнення”, а саме в п. 2 слова “звільнити зі служби в поліції” замінено словами “попередження про неповну службову відповідність” (а.с. 184).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 - VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15.03.2018 р. № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Так, відповідно до ст. 1 та 2 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування проводиться.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №541/23073 (далі - Інструкція, в редакції чинній на час проведення службового розслідування відносно позивача).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (п. 5.4. Інструкції).

Положеннями п. 8.3 Інструкції встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, суд зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його вчинено, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

З матеріалів справи видно, що під час проведення службового розслідування відповідач дійшов до висновку про допущення позивачем порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні ним вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" та п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за що він, згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, відповідач вказував як обставину, що обтяжує ступінь дисциплінарного проступку позивача, умисні дії порушника, які призвели до уникнення громадянина ОСОБА_2 від відповідальності за використання транспортного засобу на іноземній реєстрації з порушення вимог ст. 380 Митного кодексу України.

Суд вважає, що висновки службового розслідування є передчасними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач в період часу з 13.10.2008 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 р. по 21.12.2018 р. перебував на службі в поліції.

На час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів діючих дисциплінарних стягнень відносно позивача не було.

Як зазначалося вище, ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення із служби в поліції можуть передувати такі дисциплінарні стягнення як, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Із змісту оскаржуваного наказу №722 від 10.12.2018 р. видно, що у ході службового розслідування встановлено, що 04.12.2018 р. близько 21 год. 00 хв., позивач та ОСОБА_3 під час несення служби, в селі Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області, виявили та зупинили автомобіль марки “Альфа Ромео”, д.н.з. FТЕ473 (іноземної реєстрації) під керуванням гр. ОСОБА_2 та встановили, що останній використовував даний транспортний засіб у порушення вимог ст. 380 Митного кодексу України.

Однак, при цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, будучи поліцейськими, які за своєю службовою діяльністю покликані виявляти та припиняти правопорушення, свідомо ігноруючи свої службові повноваження, жодних заходів щодо припинення даного правопорушення та інформування Чернівецької митниці ДФС України про цей факт не вжили, що дало порушнику змогу уникнути відповідальності та в цілому суперечить захисту державних митних інтересів.

Своєю бездіяльністю, на думку відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, допустили порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні ними вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію” та п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за що вони, згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заслуговують на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи видно, що 03.12.2018 р. начальником Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області видано наказ №89 “Про створення мобільної групи по проведенню оперативно-профілактичних заходів “Розшук”. Вказаним наказом до мобільних груп залучено, в т.ч. начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1 та начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 (а.с. 83).

Судом встановлено, що в період часу з 08 год. 00 хв. 03.12.2018 р. по 08 год. 00 хв. 04.12.2018 р. позивач знаходився в наряді на добовому чергуванні в якості відповідального по Сторожинецькому ВП ГУНП в Чернівецькій області, що підтверджується графіком несення служби нарядів від 03.12.2018 р. (а.с. 79 на звороті).

У позовній заяві та в ході розгляду справи по суті позивач стверджував, що наступне його чергування у відповідності до графіку чергувань було призначено на 07.12.2018 р. Однак, на підставі наказу Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області від 03.12.2018 р. №89 "Про створення мобільної групи по проведенню оперативно-профілактичних заходів "Розшук" та за погодженням начальника Сторожинецького ВП підполковника поліції, він за рахунок власного часу, о 18 год. 00 хв. 04.12.2018 р., додатково заступив на чергування у складі мобільної групи.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що 04.12.2018 р. позивач разом із начальником СРП № 1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 о 20 год. на службовому автомобілі марки “Фольксваген Пассат”, виїхали в село Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області для перевірки якості несення служби екіпажем ГРПП “Панка 239”.

Після перевірки вказаного екіпажу, позивач разом із поліцейським ОСОБА_3 на службовому автомобілі рухались з села В. Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області у напрямку до міста Чернівці. Під час руху ними було виявлено автомобіль марки "Альфа Ромео", д.н.з. FТЕ473 (іноземної реєстрації), який був зупинений позивачем за допомогою катафоту.

У позовній заяві та під час розгляду справи по суті позивач стверджував, що після зупинки автомобіля було встановлено, що номерний знак на автомобілі знаходиться ліворуч, оскільки на автомобілях марки "Альфа Ромео" заводом-виробником передбачено встановлення кріплення для номерного знаку в лівій частині бамперу. Позивач перевірив документи водія, яким виявився гр. ОСОБА_2, після чого відразу повернув документи водію та продовжили рух у напрямку міста Чернівці.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 580 - VIII передбачено що поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Як зазначалося вище, згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

Дослідженням посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1, затвердженої начальником Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області 20.05.2018 р. та функціональних обов'язків начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1, затверджених начальником Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області 27.10.2018 р. встановлено, що в обов'язки позивача не входить виявлення перебування на території України транспортних засобів на іноземній реєстрації та притягнення винних осіб до відповідальності за порушення митних правил (а.с. 25-26, 27).

В ході судового розгляду справи по суті відповідач не обґрунтував та не надав до суду докази на підтвердження того, що позивачем проводилися будь-які спеціалізовані відпрацювання по виявленню автомобілів із іноземною реєстрацією, і він мав технічну можливості здійснювати перевірку щодо ймовірного використовування громадянином ОСОБА_2 транспортного засобу на іноземній реєстрації з порушенням вимог ст. 380 Митного кодексу України.

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України врегульовано ст. 380 Митного кодексу України.

Наведеною нормою Митного кодексу України, в редакції, яка діяла станом на 04.12.2018 р., передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів, а також переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем встановлена ст. ст. 481 та 482 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу, що на дату зупинки позивачем транспортного засобу (04.12.2018 р.) марки "Альфа Ромео", н.з. FТЕ473 (іноземної реєстрації) діяли Закон України від 08.11.2018 р. №2611-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів" (далі - Закон № 2611-VIII) та Закон України від 08.11.2018 р. №2612-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" (далі - Закон №612-VIII), які офіційно опубліковано у газеті Верховної Ради України "Голос України" №223 (6978) від 24.11.2018 р. та набули чинності 25.11.2018 р., крім п. 7 і 8 розділу I та п.п. 1 п. 2 розд. II Закону №2612-VIII, які набирають чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Законом №2611-VIII доповнено підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п. 49 такого змісту:

"Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених пунктом 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від відповідальності, передбаченої пунктом 206.16 ст. 206 та п. 218.3 ст. 218 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту".

Пунктом 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, в редакції Закону № 2612-VIII установлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. ст. 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Крім того, Законом № 2612-VIII внести зміни до ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме після частини сьомої доповнено двома новими частинами такого змісту:

"Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною восьмою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого".

Враховуючи наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що використання особою в період 25.11.2018 р. до 24.05.2019 р. з порушенням митних правил транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, звільняє її від відповідальності, передбаченою чинним законодавством.

З огляду на вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що в позивача не було жодних правових підстав вважати, що гр. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом на іноземній реєстрації порушував вимоги ст. 380 Митного кодексу України, відтак він не мав вчиняти будь-які заходи щодо припинення правопорушення та/або інформувати Чернівецьку митницю ДФС України про вказане правопорушення.

Суд констатує, що ні під час проведення службового розслідування, ні під час розгляду справи по суті, відповідач не обґрунтував та не надав докази на підтвердження того, що 04.12.2018 р. громадянин ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки "Альфа Ромео", н.з. FТЕ473 допустив порушення вимоги ст. 380 Митного кодексу України.

В ході судового розгляду справи відповідач не конкретизував, в чому полягає порушення громадянином ОСОБА_2 вимог ст. 380 Митного кодексу України під час керування транспортним засобом марки "Альфа Ромео", н.з. FТЕ473.

З інформації Чернівецької митниці ДФС від 26.03.2019 р., наданої на виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2019 р. про витребування доказів видно, що на адресу митниці з 04.12.2018 р. не надходили заяви від посадових осіб ГУНП в Чернівецькій області чи інших осіб відносно громадянина ОСОБА_2 власника транспортного засобу марки "Альфа Ромео", д.н. FТЕ473, у зв'язку з його ймовірним порушенням вимог ст. 380 Митного кодексу України (а.с. 186).

Під час розгляду справи по суті відповідач не обґрунтував причини неповідомлення Чернівецької митниці ДФС України комісією, яка проводила службове розслідування, або ГУНП в Чернівецькій області про виявлений за результатами проведеного службового розслідування факт можливого порушення ОСОБА_2 вимог ст. 380 Митного кодексу України.

Крім того, дослідженням матеріалів справи встановлено, що під час проведення службового розслідування стосовно позивача та прийняття оскаржуваних наказів відповідачем не було враховано обставин, які пом`якшують відповідальність, а саме: попередню поведінку позивача, його характеристику, відсутність діючих у нього дисциплінарних стягнень.

При визначенні міри дисциплінарного стягнення та при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем також, не вказано мотивів надання переваги обраного виду дисциплінарного стягнення (звільнення з посади) і не можливості застосування більш м`якого виду дисциплінарної відповідальності враховуючи обставини справи, а також застосування більш м`якшого дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_3

Як видно матеріалів справи, що за один і той же дисциплінарний проступок до позивача та до начальника СРПП №1 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 застосовано різні види дисциплінарних стягнень. Так, до позивача застосовано крайній вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, а до начальника СРПП №1 ОСОБА_3, застосовано м`якший вид дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Отже, з огляду на вищезазначені обставини справи, суд приходить до висновку, що службове розслідування було проведене без дотримання засад неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Дослідженням характеристики на колишнього поліцейського Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 встановлено, що позивач працював в органах внутрішніх справ України з жовтня 2008 р. по листопад 2015 р., в Національній поліції - з листопада 2015 р. по грудень 2018 р. За час служби та перебування в займаних посадах позивач зарекомендував себе як дисциплінований, ініціативний, старанний та грамотний працівник. До виконання службових обов`язків відносився добросовісно, з почуттям відповідальності. Постійно вивчав нову нормативну базу, що стосується роботи МВС України та поліції. За характером вольовий, з колегами по службі та громадянами тактовний, ввічливий. Впевнено володіє вогнепальною зброєю та прийомами самозахисту. Неодноразово заохочувався керівництвом.

Багато уваги та зусиль позивач приділяв вихованню особистого складу, зміцненню дисципліни та законності. Вимогливий до себе, в роботів не рахувався з особистим часом. На критику в свою адресу реагував правильно. Користувався заслуженою повагою та авторитетом у співробітників. Морально стійкий, в побуті веде себе правильно, спиртними напоями не зловживає. Має хороші організаторські здібності. У спілкуванні з громадянами проявляє ввічливість та культуру. З товаришами по службі підтримував рівні ділові стосунки, користувався в них авторитетом та повагою. Держану і службову таємниці зберігає (а.с. 107).

Враховуючи вищевстановлені обставини справи та положення ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, суд приходить до висновку, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків та рівень його кваліфікації.

Отже, при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини, які мають значення по справі, що призвело до неправильного та передчасного висновку і, як наслідок, до незаконного звільнення позивача зі служби в поліції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, які стали підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення та його звільнення не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та не вказують у достовірний спосіб на протиправну поведінку позивача, яка може мати своїм наслідком звільнення зі служби в поліції у порядку дисциплінарного стягнення.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваних наказів прийнятих відносно позивача, тому оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Враховуючи, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання поновлення на службі, суд застосовує в даному випадку норми Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи висновок суду про протиправність та скасування оскаржуваних наказів, а також беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 КЗпП України, позивача необхідно поновити на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 22.12.2018 р., допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 22.12.2018 р. по 08.05.2019 р., (91 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оплату праці” порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно довідки ГУНП в Чернівецькій області №35 від 31.01.2019 р. середньоденний заробіток позивача на день звільнення становив 191,53 грн (а.с. 124).

Пунктом 6 розділу III "Окремі питання виплати грошового забезпечення" Порядку та умову виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 р. №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799 встановлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з ГУНП в Чернівецькій області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.12.2018 р. по 08.05.2019 р. у сумі 17429,23 грн (91 робочих днів Х 191,53 грн).

Враховуючи наведене, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №722 від 10.12.2018 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №203 о/с від 20.12.2018 р. “По особовому складу” в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1 начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 21.12.2018 р.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 22.12.2018 р.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, буд. 24, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.2018 р. по 08.05.2019 р. у сумі 17429,23 грн.

6. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя В.К. Левицький