Рішення № 81613865, 08.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року справа № 580/870/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача – ОСОБА_1М.(за Законом),

представника позивача – ОСОБА_2 (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна агенція “Лоррі” до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ “ТА “Лоррі” (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір’я, пр. Менделєєва, 36А, далі – позивач) з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2, далі – відповідач), в якому з урахуванням уточнень,просить:

-визнати протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в частині ненадання відповіді про прийняте рішення за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна Агенція “ЛОРРІ” від 14.01.2019;

-зобов’язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України прийняти рішення за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна Агенція “ЛОРРІ” від 14.01.2019 про скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України.

03.05.2019 перейдено до розгляду справи у письмове провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем в супереч вимог п. 4.14 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» протягом тридцяти днів не прийнято рішення по клопотанню Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна Агенція “ЛОРРІ” від 14.01.2019 щодо скасування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що до Мінекономрозвитку надійшло клопотання від 14.01.2019 про скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, однак, в супереч ч. 12 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» клопотання не містило необхідних документів. В наслідок чого Мінекономрозвитку звернулось листом від 23.01.2019 № 4102-12/2828-05 до Служби безпеки України щодо можливості скасування спеціальної санкції, застосованої до ТОВ «Транспортна Агенція «ЛОРРІ». Крім того, зазначено, що питання про скасування, зміни виду чи тимчасового зупинення дії санкції, застосованої до позивача буде вирішено після отримання відповідної інформації від Служби безпеки України.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна агенція “Лоррі” проведено 14.07.2011. До виду діяльності товариства належить зокрема «Вантажний автомобільний транспорт».

10.05.2017 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ №681 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України» на підставі якого до ТОВ «Транспортна Агенція «ЛОРРІ» з 19.06.2017 року застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування здійснення зовнішньоекономічної діяльності за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних з ним законів України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

14.01.2019 товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортна агенція “Лоррі” до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України направлено клопотання про скасування спеціальної санкції.

Клопотання містило: копію постанови Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2016 по справі №461/3585/16-п; копію наказу ТОВ «ТА «Лорі» № 17 від 30.05.2016 про розірвання договору оренди; копія договору оренди автомобіля № 6 від 05.01.2016.

Листом від 23.01.2019 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило ТОВ «ТА «Лорі» щодо направлення запиту до Служби безпеки України про можливості скасування спеціальної санкції, застосованої до ТОВ «Транспортна Агенція «ЛОРРІ».

Не погоджуючися з бездіяльністю відповідача в частині не прийняття рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", визначає порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій (далі - санкції), передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" затверджене наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. N 52 «Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"».

Статтю 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» виключено відповідно до Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 р. N 2473-VIII зі змінами введеними в дію з 07.02.2019.

Згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Позивач звернувся до Мінекономрозвитку з клопотанням від 14.01.2019 про скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України.

Частиною дванадцятою статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (чиною на час звернення) визначено, що якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України. (ч. 15 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Згідно ч. 16 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Судом встановлено, що в січні 2019 року до Мінекономрозвитку від ТОВ «ТА «Лорі» надійшло клопотання від 14.01.2019 про скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України застосованої на підставі наказу № 681 10.05.2017, однак в порушення ч. 16 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», станом на лютий 2019 року Мінекономрозвитку не прийнято жодного рішення.

Частиною 17 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що з метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Так, Мінекономрозвитку листом від 23.01.2019 № 4102-12/2828-05 звернулося до ініціатора застосування спеціальної санкції - Служби безпеки України щодо можливості її скасування.

При цьому, суд наголошує, що Мінекономрозвитку не дотримано вимог Закону, щодо терміну розгляду клопотання не зважаючи на обставини, які зумовлювали звернення до СБУ.

З огляду на обставини справи, суд зазначає, що відповідачем протиправно не здійснено розгляд клопотання позивача із вищевказаної підстави.

У зв’язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При цьому вирішення питань щодо скасування дій спеціальних санкцій належить виключно до повноважень Мінекономрозвитку, відповідно до п. 4.17 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Реалізація Мінекономрозвитку владних функцій виходить за межі предмету доказування у даній справі і може мати своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб’єкта владних повноважень, покладених на нього законом.

Отже, позовні вимоги в частині прийняття рішення про скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до чвсткового задоволення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у не прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна Агенція “ЛОРРІ” від 14.01.2019.

Зобов’язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України прийняти рішення за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна Агенція “ЛОРРІ” від 14.01.2019.

Стягнути з бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна агенція “Лоррі” (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір’я, пр. Менделєєва, 36А; код ЄДРПОУ 37798128) судовий збір в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар