Ухвала суду № 81613488, 08.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 травня 2019 року м. Київ № 640/5179/19

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України,

Першого заступника Голови Національної поліції України - начальника кримінальної поліції Аброськіна В. В.

про визнання протиправними та скасування висновку та наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 30.11.2018 за результатами перевірки стану організації досудового розслідування злочинів у сфері транспорту в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Ценовим Д.М. відносно начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 та про визнання протиправним та скасування наказу Т.в.о. Голови Національної поліції України начальника кримінальної поліції, генерала поліції другого рангу Аброськіна В.В. від 31.01.2019 № 190 в частині звільнення з посади начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1

Ухвалою суду від 10.04.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження своєї позиції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 30.11.2018 за результатами перевірки стану організації досудового розслідування злочинів у сфері транспорту в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Ценовим Д.М. відносно начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1

На виконання ухвали суду представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено аналогічні причини пропуску строку звернення до суду, які були викладені в позовній заяві. Представник позивача вказав на те, що 26.02.2019 ОСОБА_1 неофіційно був вручений для ознайомлення висновок службового розслідування від 30 листопада 2018 року та офіційно наказ від 31.01.2019 №190 в частині звільнення його з посади. Одночасно представник позивача зазначив про відсутність підпису про ознайомлення ОСОБА_1 на висновку службового розслідування.

Разом з тим, в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху судом надана оцінка доводам позивача відносно того, що про висновок службового розслідування він дізнався 26.02.2019 та вказано, що суд критично ставиться до вказаних доводів, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що на підставі зазначеного висновку наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Ценовим Д.М. від 04.12.2018 № 2417 оголошено догану начальнику відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1, про що був обізнаний позивач.

Таким чином, після ознайомлення з наказом від 04.12.2018 позивач був обізнаний про висновки службового розслідування щодо незабезпечення організації та контролю при розслідуванні кримінальних проваджень за фактами дорожньо-транспортних пригод та мав можливість оскаржити їх до суду, проте своїм правом не скористався.

Той факт, що позивач отримав примірник висновку службового розслідування 26.02.2019 разом з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 31.01.2019 № 190 не спростовує обставин обізнаності позивача про проведення службового розслідування та складання за його результатами висновку від 30.11.2018.

Обставин неможливості з поважних причин звернутися до суду в грудні 2018 року позивачем не наведено.

За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 30.11.2018 за результатами перевірки стану організації досудового розслідування злочинів у сфері транспорту в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Ценовим Д.М. відносно начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1, позовна заява в цій частині підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 30.11.2018 за результатами перевірки стану організації досудового розслідування злочинів у сфері транспорту в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Ценовим Д.М. відносно начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 повернути.

Відповідно до частини сьомої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева