Ухвала суду № 81613342, 08.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2019 року справа № 580/1510/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/1510/19

за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22800735)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109)

про визнання протиправним та скасування рішення, прийнято ухвалу.

07.05.2019 ПАТ «Черкасиобленерго», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.03.2019 № Ю-5728-17;

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.02.2019 № Ю-5708-17.

- стягнути з ГУ ДФС у Черкаській області на користь ПАТ «Черкасиобленерго» судові витрати із сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем у обґрунтування позовної заяви зазначено, зокрема, що вимогами Головного управлінням ДФС у Черкаській області від 06.03.2019 № Ю-5728-17 та від 06.02.2019 № Ю-5708-17 застосовано щодо відокремлених структурних підрозділів ПАТ «Черкасиобленерго» штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (надалі також - Вимога). Позивач вважає, що нарахування відповідачем пені та штрафних санкцій ПАТ «Черкасиобленерго», яке перебуває в банкрутстві на стадії розпорядження майном є протиправним, а отже прийняті вимоги є такими, що належать скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до частини 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, що протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Позивач просить про скасування вимог, що є виконавчими документами, не зазначивши і не надавши докази про скасування рішень, якими було нараховано пеню та/або застосовано штрафи та ототожнює вимогу з актом ненормативного характеру щодо нарахування санкцій та пені.

Позивач просить скасувати вимоги повністю, а не виокремлюючи і не зазначаючи суми у частині сплати штафів і пені, не зазначаючи про правомірність/неправомірність визначення у таких вимогах сум недоїмки із сплати ЄСВ та не обґрунтовує позовні вимоги конкретними сумами з огляду на майновий характер і ціну позову.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

У тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування пов’язаності заявлених вимог щодо кожної оскаржуваної вимоги.

У позовній заяві зазначено про статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проте не зазначено які саме пункти, частини відповідачем не було дотримано під час реалізації яких саме повноважень щодо прийняття кожної із оскаржуваних вимог про сплату боргу та у чому виражається порушення частини 2 статті 19 Конституції України та про який саме критерій частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться.

Також позивачем не зазначено суми щодо кожної з оскаржуваних вимог, у якій мірі позивач просить їх скасувати у контексті спору.

Згідно пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Позивачем у позовній заяві не зазначено обґрунтування щодо порушення оскаржуваними вимогами прав, свобод, інтересів позивача у контексті відсутності спору та/або інформації щодо правомірності рішень відповідача про нарахування штрафів і пені.

У позові не йдеться про мотиви визначення суми сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання нової редакції позовної заяви: із приведенням позовних вимог у відповідність до частини 1 статті 5 та частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України; із приведенням у відповідність описової та мотивувальної частини позовної заяви до змісту прохальної частини; із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваними вимогами про сплату боргу інтересів позивача у контексті відсутності доказів скасування рішень про нарахування штрафі та пені; підтвердження розрахунку судового збору.

- наданням доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п’ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова