Ухвала суду № 81612965, 06.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1040/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 (вул. Олефіренка, 14-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, РНОКПП - НОМЕР_1) до Управління державного архітектурно – будівельного контролю міської ради м.Кропивницького (вул. В. Перспективна, 41, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214)провизнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- припис №68 від 29.11.2017 року, виданий головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради ОСОБА_2, про зупинення підготовчих та будівельних робіт АДРЕСА_1;

- припис №69 від 29.11.2017 року, виданий головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради ОСОБА_2, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким її зобов'язано привести квартиру АДРЕСА_2 в попередній стан, шляхом демонтажу добудови (балкону)

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою до позовної заяви подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з тим, що позивачка є одинокою матір'ю, перебуває на обліку в органах соціального захисту населення та отримує лише матеріальну допомогу, яка нараховується як одинокій матері. У зв'язку з чим просить звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частина друга вказаної статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, згідно статті 8 Закону №3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI є правом, а не обов'язком суду.

Позивачкою до клопотання додано копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, свідоцтва про народження ОСОБА_4 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану.

Проте, суд зазначає, що надані вищезазначені копії документів не є належеним доказом неможливості сплати судового збору на час подання позовної заяви, оскільки не доводить відсутності у позивачки коштів на сплату судового збору. Інших доказів в підтвердження майнового стану за якого позивачка на час звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір останньою не надано.

Суд звертає увагу, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривня (на момент звернення із позовом до суду).

Тобто, розмір судового збору становить 1536,80 грн. (1921 х 0,4 (768,40 х 2)).

Зважаючи на викладене, позивачці необхідно надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, відповідно вимог Закону України "Про судовий збір" або довідку Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області про розмір річного доходу - фізичної особи за попередній 2018 календарний рік.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.kr.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.

Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізнається або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з позовом до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що про оскаржувані приписи позивачка дізналась лише 31.01.2019 року при отриманні у Кіровському районному суді м. Кіровограда копії позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради до ОСОБА_1 про знесення балкону та доданих до неї матеріалів у справі №404/2722/18.

Суд зауважує, що під поважними причинами пропуску строку на оскарження слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась, та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України", Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, Верховний Суд України у своїй постанові від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16 зазначив, що позивач у справі повинен довести факт того, що він не міг дізнатись про порушення свої прав раніше.

Таким чином, умовою для поновлення строку звернення до суду особи є наявність доведеного факту неможливості такої особи дізнатись про порушення своїх прав та інтересів.

Судом встановлено, що оскаржувані приписи винесено 29.11.2017 року в яких зазначено, що від підпису про їх отримання відмовилися.

Крім того, в ухвалі Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2018 року зазначено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.06.2018 року по справі призначено підготовче засідання. Відповідач в підготовче засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, жодних заяв, відзиву на позовну заяву та зустрічного позову до суду не подавала.

З урахуванням наведеного, причини порушення строку звернення до суду визнані неповажними, а тому позивачці слід вказати інші підстави для поновлення строку та надати інші наявні докази в обґрунтування підстав такого пропуску.

Згідно з ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду документів на підтвердження обставин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань про поновлення строку звернення до суду та звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування приписів залишити без руху.

Позивачці усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_5