Рішення № 81612887, 07.05.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1378/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області /далі - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 /далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2А./ про стягнення податкового боргу у загальній сумі 96783,61 грн, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 89338,72 грн та військового збору у сумі 7444,89 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивачем зазначено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 обліковується податковий борг у загальній сумі 96783,61 грн. Вказана сума боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 89338,72 грн та військового збору у сумі 7444,89 грн, самостійно визначених платником податків в податкових деклараціях про майновий стан і доходи № 30260 від 09 лютого 2018 року та № НОМЕР_1 від 07 лютого 2019 року /а.с.5-8/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи /а.с. 2-3/.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну вимогу, посилаючись на обставини та норми, викладені у позовній заяві.

Поштовий конверт із судовою повісткою, що направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, 36000, повернувся до суду з відміткою відділення поштового зв’язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 28/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та про причини не повідомив, суд визнав за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36000) зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 липня 2017 року та перебуває на обліку як платник податків і зборів в ДПІ м. Полтави ГУ ДФС у Полтавській області з 12 липня 2017 року /а.с. 29-31/.

09 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_2 подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік № 30260 від 09 лютого 2018 року, в якій ФОП ОСОБА_2 самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 58500,00 грн та з військового збору у сумі 4875,00 грн /а.с. 13/.

07 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_2 подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік № НОМЕР_1 від 07 лютого 2019 року, в якій ФОП ОСОБА_2 самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 30838,72 грн та з військового збору у сумі 2569,89 грн /а.с. 14/.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /далі – ПК України/.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 вказаного Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пункт 57.1 статті 57 ПК України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У встановлений Податковим кодексом України строк податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у загальній сумі 96783,61 грн не сплачено /а.с. 15-18/.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №8382-50 від 22 грудня 2018 року, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте податкова вимога повернута до контролюючого органу відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 12/.

З огляду на приписи пункту 42.2 статті 42, пункту 58.3 статті 58, пункту 59.1 статті 59 ПК України, податкова вимога форми "Ф" №8382-50 від 22 грудня 2018 року вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження цієї вимоги матеріали справи не містять.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи також відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи копії інтегрованих карток особового рахунку відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору свідчать про наявність у відповідача податкового боргу з вказаних видів платежів у загальній сумі 96783,61 грн /а.с. 15-18/.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позовна вимога до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у загальній сумі 96783,61 грн заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про стягнення податкового боргу у загальній сумі 96783,61 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти за податковим боргом з:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 89338,72 грн (вісімдесят дев’ять тисяч триста тридцять вісім гривень сімдесят дві копійки) на розрахунковий рахунок 33111341016002, код класифікації доходів бюджету 11010500, отримувач: УК у м. Полтаві/ м.Полтава/11010500, код отримувача: 38019510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998;

- військового збору у сумі 7444,89 грн (сім тисяч чотириста сорок чотири гривні вісімдесят дев’ять копійок) на розрахунковий рахунок 31112063016002, код класифікації доходів бюджету 11011000, отримувач: УК у м. Полтаві/ м.Полтава/11011000, код отримувача: 38019510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_3