Рішення № 81612812, 08.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6493/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9811,32 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, дата народження 03.08.1963 року, суму з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачену фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі - 9811,32 грн., на рахунок - 31419512015019, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у Подільс.р-і/м.Подільськ/18010300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 21.12.2017 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість фізичної особи-платника податків ОСОБА_1, з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості перед бюджетом становить 9811 грн. 32 коп. Заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті: нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №10869-13 від 27.06.2017 року на суму 4603,31 грн.; нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №1300-13 від 22.05.2017 року на суму 5208,01 грн. В зв’язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №7131-17 від 26.12.2016 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу фізичної особи-платника податків ОСОБА_1

Ухвалою суду від 17.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року судом здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представником позивача 23.04.2019 року надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання 24.04.2019 року не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Одеського окружного адміністративного суду.

У зв’язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як вбачається з інформаційної довідки від 26.07.2017 року фізична особа-платник податків ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебував за основним місцем обліку як платник податків у Подільській об’єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області з 12.12.2000 року. З 10.07.2014 року припинено підприємницьку діяльність відповідача за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством (а.с.17-19).

Відповідно до відповіді на запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області для з’ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (66300, Одеська область, м.Подільськ, вул.Котовського, буд.74, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації по м.Одеса, та Одеській області не значиться.

Відповідно до відомостей з адресно-довідкового підрозділу Подільського РВ ГУДМС України в Одеській області платник податків ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Україна, Одеська обл., Балтський р-н, с. Ракулове.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про податкову заборгованість станом на 01.12.2017 року за позивачем числиться податкова заборгованість за несплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості перед бюджетом в розмірі 9811,32 грн. (а.с.10).

Вказаний борг нараховано позивачу згідно податкового повідомлення-рішення №10869-13 від 27.06.2017 року на суму 4603,31 грн., та податкового повідомлення-рішення №1300-13 від 22.05.2017 року на суму 5208,01 грн. (а.с.13-15).

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу позивача та як вбачається з наявних в матеріалах справи копій конвертів, податкове повідомлення-рішення №10869-13 від 27.06.2017 року повернуто на адресу податкового органу з підстав: «за зазначеною адресою не проживає», а податкове повідомлення-рішення №1300-13 від 22.05.2017 року з підстав: «за закінченням терміну зберігання».

З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу Подільською об’єднаною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №7131-17 від 26.12.2016 року (а.с.12) та направлено останню на адресу позивача поштовою кореспонденцією. Конверт з поштовим відправленням повернуто на адресу податкового органу із зазначенням: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).

Отже, сума податкового зобов’язання, що виникла в результаті несплати відповідачем заборгованості згідно податкових повідомлень-рішень, не погашена відповідачем та, як підтверджується матеріалами справи – у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 9811,32 грн.

Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (п.58.1 ст.58 ПК України).

Відповідно положень п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов’язання, які є узгодженими. Вказані грошові зобов’язання не сплачені відповідачем.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №7131-17 від 26.12.2016 року (а.с.12) та направлено останню на адресу позивача поштовою кореспонденцією. Конверт з поштовим відправленням повернуто на адресу податкового органу із зазначенням: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).

Відповідачем не виконано податкову вимогу "Ф" №7131-17 від 26.12.2016 року та станом на дату прийняття рішення доказів оскарження вищевказаної вимоги до суду також не надано.

Доказів, які б спростовували факт існування за позивачем заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 9811,32 грн., до суду також не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за "Ф" №7131-17 від 26.12.2016 року відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Доказів погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідачем не надано.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не надано.

За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд -, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 9811,32 грн., – задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, дата народження 03.08.1963 року, суму з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачену фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 9811,32 грн., на рахунок - 31419512015019, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у Подільському районі /м.Подільськ/18010300.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5);

Відповідач: фізична особа-платник податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, дата народження 03.08.1963 року, 66122, Одеська обл., Балтський р-н, с.Ракулове).

Суддя П.П.Марин

.