Рішення № 81612501, 07.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6063/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області,

Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУМВС України у Львівській області), Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Залізничний РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24.12.2015 року, просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 497 о/с від 15.07.2015 року в частині «Про звільнення» ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 15.06.2015 року на підставі п. 64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 654о/с від 16.09.2015 року в частині «Про звільнення» ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 15.07.2015 року на підставі п. 64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновити ОСОБА_2 з 15.07.2015 року на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; зобов'язати ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та час затримки видачі трудової книжки, починаючи з 15.07.2015 року; визнати протиправною бездіяльність ГУМВС України у Львівській області, що полягає у не ознайомленні ОСОБА_2 з наказом про звільнення та не видачі позивачу його копії, починаючи з 15.07.2015 року; визнати протиправною бездіяльність ГУМВС України у Львівській області, що полягає у не видачі ОСОБА_2 трудової книжки, починаючи з 15.07.2015 року по 05.11.2015 року; зобов'язати відповідача внести відповідні записи до трудової книжки про поновлення на посаді з 15.07.2015.

Свої вимоги позивач аргументував тим, що 15.07.2015 року його було протиправно звільнено із займаної посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Про факт звільнення позивача було повідомлено усно, з наказом про звільнення ознайомлено не було, також не було надано його копію. Зазначав, що на день звільнення жодних доведених фактів порушення з боку позивача законодавчих актів та трудової дисципліни доведено не було. Стверджує, що з 15.07.2015 року по 05.11.2015 року йому не було видано трудову книжку. Також зазначає, що під час звільнення відповідачем 1 не отримано згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення позивача та не вказано правової підстави звільнення позивача із займаної посади. Вважає, що відповідачем 1 без достатніх правових підстав прийнято рішення про звільнення позивача та винесено оскаржувані накази.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у письмових запереченнях на позов зазначало про те, що накладенню на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення з органів внутрішніх справ передував висновок службового розслідування. При службовому розслідуванні досліджувались факти та обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, а не доводилась його вина у вчиненні адміністративного правопорушення чи злочину. У процесі службового розслідування факт грубого порушення службової дисципліни та вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку доведена повністю. При службовому розслідуванні опитаний позивач відмовився від надання пояснення відповідно до ст.63 Конституції України. При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувалась тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. Вказує, що дії з боку позивача, який є працівником правоохоронних органів, є неприпустимими. Обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок позивачем, підірвали авторитет правоохоронних органів. Крім того, зазначає, що з наказом № 1922 від 03.07.2015 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ позивача було ознайомлено під розписку 13.07.2015 року. Стверджує, що перед зверненням із даним позовом до суду позивач був зобов'язаний оскаржити дії посадових осіб ГУМВС України у Львівській області до вищестоящих службових осіб чи органу у порядку, визначеному Законом України «Про міліцію» та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. Звертає увагу, що позивачем не оскаржуються висновки службового розслідування, яким було встановлено факт та обставини порушення ним трудової дисципліни, а також наказ № 1922 від 03.07.2015 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Також зазначив, що перед звільненням позивача з органів внутрішніх справ проведено його атестацію. Відповідно до атестаційного листа з липня 2014 року по липень 2015 року, атестаційна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС України за порушення дисципліни.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не ознайомлення ОСОБА_2 з наказом про звільнення № 497 о/с від 15.07.2015 року та не видачі його копії, а також не видачі трудової книжки з 15.07.2015 року. Зобов’язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на дату видачі йому трудової книжки. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки з 16.07.2015 року по 05.11.2015 року у розмірі 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн. 23 коп. В частині стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 46 коп. постанову суду зобов’язано виконати негайно. В решті позовних вимог відмовлено.

Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у справі № 876/3885/16 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі № 813/6063/15 без змін.

Постановою Верховного суду від 14.11.2018 у справі № 813/6063/15, адміністративне провадження № К/9901/10898/18, касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ухвали від 31.01.2019 прийнято до розгляду справу № 813/6063/15, призначено у справі підготовче засідання на 26.02.2019.

Відповідно до ухвали від 26.02.2019 поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з даним позовом, закрито підготовче провадження у справі і призначено судовий розгляд на 21.03.2019.

21.03.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.04.2019.

16.04.2019 у судовому засіданні позивач долучив до справи копію ухвали Апеляційного суду Львівської області від 15.03.2018 року у справі № 452/2855/15-к, провадження № 11-кп/783/213/17, позовні вимоги підтримав з підстав вказаних у позовній заяві.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились.

07.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

ОСОБА_2 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ 10.08.2011 року. З 28.07.2014 року призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС» від 03.07.2015 року № 1922, за грубе порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, Наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81 та наказу МВС України від 15.05.2007 року № 157, що виразилось у причетності до скоєння кримінального правопорушення, підриву авторитету правоохоронних органів, формуванні негативної думки громадськості про вседозволеність та безкарність працівників міліції, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України, на оперуповноваженого СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Відповідно до результатів атестування атестаційного листа від 13.07.2015 року ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС за порушення дисципліни.

Наказом ГУМВС у Львівській області № 497 о/с від 15.07.2015 року «По особовому складу» на підставі наказу ГУМВС № 1922 від 03.07.2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) з 15.06.2015 року.

Наказом ГУМВС у Львівській області № 654 о/с від 16.09.2015 року «По особовому складу» частково змінено пункт наказу ГУМВС № 497 о/с від 15.07.2015 року, зокрема, дата звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ з 15.07.2015 року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про міліцію» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього ж Закону.

Згідно зі ст.25 цього ж Закону, працівник міліції у межах повноважень, наданих цим же Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового i начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на ocіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом. Звільнення зi служби осіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ст.14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 (далі - Інструкція № 230), визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Пунктом 2.1. Інструкції № 230 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУМВС від 29.05.2015 № 1606 проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими службовими особами СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС та розпочатого кримінального провадження № 12015140060001404 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за результатами якого оформлено висновок від 30.06.2015.

Перевірці підлягала інформація, яка містилась у зверненні громадянина ОСОБА_3 від 29.05.2015 року про вжиття заходів до невідомих йому осіб, які 29.05.2015 року о 02:00 у м. Львові, по вул. Кульпарківській, 162, представившись працівниками міліції, вимагали та отримали від нього та його вітчима ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 грн.

30.05.2015 року за вказаним фактом Залізничним РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області було розпочато кримінальне провадження № 12015140060001404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке в подальшому було передане до СВ ЛМУ ГУМВС.

18.06.2015 року було проведено впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як осіб, які вимагали та отримали в нього вказані грошові кошти. Станом на 29.05.2015 року останні перебували на посадах оперуповноважених СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та були працівниками міліції.

Висновком службового розслідування від 30.06.2015 року встановлено, що оперуповноважені СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області лейтенант міліції ОСОБА_2 та лейтенант міліції ОСОБА_5 умисно, з корисливих спонукань, грубо порушили обов'язки рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ щодо дотримання дисципліни, неухильне виконання яких передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, положення Закону України «Про міліцію», вимоги наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81 та наказу МВС України від 15.05.2007 року № 157, що виразилось у причетності до вчинення кримінального правопорушення - шахрайства відносно громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Такі їх дії спричинили до підриву авторитету правоохоронних органів, що проявилось у формуванні негативної думки громадськості про вседозволеність та безкарність працівників міліції.

Обставини встановлені під час службового розслідування знайшли підтвердження при розгляді кримінальної справи № 452/2855/15-к, провадження № 11-кп/783/213/17, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 визнані винними в тому, що вони 29 травня 2015 року о 02 год. у м. Львові на вул. Кульпарківській, 162, працюючи на посадах оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, знаходячись разом, мотивуючи свою поведінку виконанням ст. 10 Закону України «Про міліцію» почувши шум із припаркованого неподалік автомобіля марки «ВАЗ 21063», вирішили з’ясувати причини та обставини даного крику. У подальшому ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_5 пересвідчившись, що в машині перебуває ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які святкують в автомобілі випускний вечір останньої, переконавшись, що не вчиняється жодного правопорушення, знаючи, що у функціональні обов’язки оперуповноваженого Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області не входить проведення перевірки наявності технічного паспорта на транспортний засіб, а також документів, що підтверджують особу, шляхом обману, а саме погрожуючи ОСОБА_3 притягненням до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія та документів на автомобіль, розуміючи, що підстав притягувати до адміністративної відповідальності вони не мають та складення відповідного протоколу не входить в їх компетенцію, використовуючи на свою користь незнання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 положень законів України, отримали від ОСОБА_4, який приїхав на місце події за викликом потерпілого ОСОБА_3 кошти у сумі 1000 грн. за не складення таких документів та відповідно не притягнення до відповідальності.

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2, зокрема визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та йому призначено покарання у виді двох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15.03.2018 у справі № 452/2855/15-к, провадження № 11-кп/783/213/17 вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року, щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Суд вважає, що з огляду на вище встановлені під час перевірки обставини розслідуваної події відповідач діяв правомірно, оскільки у володінні відповідача було достатньо доказів порушення позивачем правил поведінки, норм професійної та службової етики, які давали підстави для звільнення позивача з посади. Позивач не сприяв розслідуванню, не надав жодних пояснень, ухилявся від встановлення дійсних обставин справи. ОСОБА_2 не було звільнено за вчинення кримінального правопорушення, оскільки та час звільнення був відсутній вирок суду, однак, на думку суду, перебування позивача на посаді за даних обставин призвело б «до підриву авторитету правоохоронних органів, що проявилось у формуванні негативної думки громадськості про вседозволеність та безкарність працівників міліції», що зазначено у висновку службового розслідування.

Крім того, суд звертає увагу, що наказ від 03.07.2015 року № 1922 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким накладено на позивача дисциплінарне стягнення – звільнення з органів внутрішніх справ, який був підставою для видачі оскаржуваних наказів, у межах даної справи не оскаржувався і був чинним.

Поновлення позивача на посаді є неможливим і з огляду на наявність на час нового розгляду справи вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року, яким ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Суд дійшов висновку, що звільнення позивача проведено у відповідності до вставленого порядку, зокрема, службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни проведено у місячний строк, а обставини вчинення проступку підтвердженні письмовими доказами.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 497 о/с від 15.07.2015 року в частині «Про звільнення» ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 654о/с від 16.09.2015 року в частині «Про звільнення» ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області; поновлення ОСОБА_2 з 15.07.2015 року на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та зобов'язання ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням задоволенню не підлягають.

Зазначені накази були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

При вирішенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУМВС України у Львівській області, що полягає у не ознайомленні ОСОБА_2 з наказом про звільнення, не видачі позивачу його копії, починаючи з 15.07.2015 року, та у невидачі ОСОБА_2 трудової книжки, починаючи з 15.07.2015 року по 05.11.2015 року судом встановлено наступне.

З наказом ГУ МВС у Львівській області від 03.07.2015 року № 1922 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників РВ ЛМУ ГУМВС», згідно якого на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення – звільнення з органів внутрішніх справ позивача було ознайомлено 13.07.2015, що підтверджується розпискою позивача на наказі.

Що стосується ознайомлення позивача з наказом № 497 о/с від 15.07.2015 року «По особовому складу», який змінено наказом № 578 О\С від 12.08.2015, наказом № 654 о/с від 16.09.2015, у яких зазначається підстава для звільнення позивача - п.64 «є» /за порушення дисципліни/ Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справи, то докази належного ознайомлення позивача з вказаними наказами у день їх видачі відсутні.

Проте, копією розписки на а.с. 45 підтверджується, що позивач все ж був ознайомлений з наказом про звільнення та просив питання про його звільнення вирішувати без його участі. Однак, дата ознайомлення у вказаній розписці відсутня.

У трудовій книжці підставою для звільнення позивача зазначено наказ від 16.09.2015 № 645 о/с.

ОСОБА_2 звернувся до відповідача 1 із заявою від 21.10.2015 року про отримання копії наказу про звільнення та трудової книжки.

Згідно листа від 30.10.2015 року № 16/Оп-345/Рр Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області позивача повідомлено про необхідність прибути в управління для отримання трудової книжки та наказу про звільнення з органів внутрішніх справ.

Трудову книжку позивач отримав 05.11.2015 року, що підтверджується копією його розписки на а.с. 44.

Спеціальними нормами Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України не врегульовано порядок ознайомлення працівника з наказом про звільнення та видачі трудової книжки, відтак, суд застосовує загальні норми чинного законодавства

Відповідно до абз. 2 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до статті 48 КЗпП України основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993р. № 301, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція №58): <…> Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 4.2. Інструкції №58: якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

З огляду на встановлені обставини суд враховує.

З наказом від 03.07.2015 року № 1922, згідно якого на позивача накладено дисциплінарне стягнення – звільнення з органів внутрішніх справ він був ознайомлений своєчасно.

Підставою для звільнення позивача у трудовій книжці зазначено наказ від 16.09.2015 № 645 о/с., а наказ № 497 о/с від 15.07.2015 року «По особовому складу» було змінено наказом № 578 О\С від 12.08.2015 та наказом № 654 о/с від 16.09.2015.

Позивач на час розгляду справи ознайомлений з зазначеними наказами та строки на звернення до суду щодо їх оскарження поновлені.

Позивач погодився на вирішення питання про його звільнення без його участі, про що вказав у розписці.

Тому не отримання ОСОБА_2 наказу від 15.07.2015 у день його видачі та не ознайомлення позивача з ним 15.07.2015 не призвело до порушення його прав, а звільнення позивача проведено на підставі наказу від 16.09.2015, тому у задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не ознайомлення та невидачі наказу про звільнення ОСОБА_2 15.07.2015 року слід відмовити.

Що стосується вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ МВС у Львівській області, що виражена у несвоєчасній видачі трудової книжки ОСОБА_2 Івановича АФ № 663329, то несвоєчасне отримання трудової книжки підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. А саме ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою від 21.10.2015 про отримання копії наказу про звільнення та трудової книжки. Згідно листа від 30.10.2015 № 16/Оп-345/Рр Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області позивача повідомлено про необхідність прибути в управління для отримання трудової книжки. Трудову книжку позивач отримав 05.11.2015, що підтверджується копією його розписки на а.с. 44.

Отже, бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не видачі ОСОБА_2 трудової книжки з 15.07.2015 по 05.11.2015 слід визнати протиправною.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на дату видачі йому трудової книжки та стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», у випадку збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Судом встановлено, що позивача було звільнено із органів внутрішніх справ з 15.07.2015. В матеріалах справи міститься довідка № 198 від 07.12.2015 про доходи позивача станом на 01.11.2015, відповідно до якої грошове забезпечення з 01.05.2015 по 30.06.2015 становить 4374,93 грн. Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає - 109,37 грн. Період вимушеного прогулу позивача у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки з 16.07.2015 року по 05.11.2015 року (день отримання трудової книжки) складає 79 робочих днів. Загальний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки складає 8640,23 грн., а саме: 79 (днів) х 109,37 грн. (розмір середньоденної заробітної плати).

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, позовні вимоги слід задоволити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не видачі ОСОБА_2 трудової книжки з 15.07.2015 року по 05.11.2015. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на дату видачі йому трудової книжки.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки з 16.07.2015 по 05.11.2015 у розмірі 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн. 23 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягнути на корить позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень пропорційно до задоволених вимог, а саме, у розмірі 487,20 грн., оскільки задоволено одну вимогу немайнового характеру, а за вимогу про стягнення заробітної плати судовий збір не сплачується.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не видачі ОСОБА_2 трудової книжки з 15.07.2015 по 05.11.2015. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на дату видачі йому трудової книжки.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_2 (м. Рудки, вул. С.Бандери, 56) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки з 16.07.2015 по 05.11.2015 у розмірі 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн. 23 коп.

В частині стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 46 коп. постанова суду виконується негайно.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 (м. Рудки, вул. С.Бандери, 56) судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08.05.2019.

Суддя Крутько О.В.