Рішення № 81612471, 02.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 травня 2019 рокум. Ужгород№ 260/473/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Гулай М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (надалі – позивач, ОСОБА_3Л.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (надалі – відповідач, Виноградівське ОУПФ), в якій просить: визнати відмову Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в призначенні пенсії за віком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді виписки з протоколу №161 від 27.12.2018 незаконною та зобов'язати Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області включити до страхового стажу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) період роботи в комерційно-виробничому підприємстві "Кант" з 01.08.1992 по 26.09.1995, а також призначити належну за ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсію за віком починаючи з моменту подання заяви, тобто з 12 листопада 2018 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що листом Виноградівського ОУПФ №10236/05 від 27.12.2018 позивачу надано виписку з протоколу №161 від 27.12.2018 "Про відмову в призначенні пенсії". Причиною відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», слугує те, що період роботи з 17.05.1983 по 29.04.1987 не зараховано, так як в архівній довідці №С-239/07-08 від 26.11.2018 виявлені розбіжності з паспортними даними, а також не зараховано період роботи з 01.08.1992 по 26.09.1995, оскільки дата наказу за записом трудової книжки №18 не відповідає даті прийняття.

Позивач зазначив, що інспектор кадрів при заповненні трудових книжок (тобі заміщала касир ОСОБА_4Я.) із-за відсутності навиків роботи допустила помилку в записах, а саме при посиланні на дату наказу №1-К від 01.08.1992 (першого серпня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто другого року) неправильно внесла запис в трудову книжку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву.

25 квітня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній повідомив суд, що відповідач не визнає позов, оскільки відповідачем на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх документів було прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Стаж роботи, обчислений за матеріалами справи становив 19 років 3 місяці 18 днів, при необхідному 25 років, що оформлено протоколом №161 від 27.12.2018. Крім того, відповідач зазначив, що позивачу повідомлено про неможливість зарахування до трудового стажу періоду роботи з 17.05.1983 року по 29.04.1987 року, оскільки в архівній довідці №С-239/07-08 від 26.11.2018 виявлені розбіжності з паспортними даними. А також не зараховано до трудового стажу період роботи з 01.08.1992 року по 26.09.1995 року в Комерційно-виробничому підприємстві «КАНТ», оскільки у трудовій книжці б/н від 09.07.1976 року під номером №18 міститься запис від 01.08.1992 про прийняття ОСОБА_3 столяром 4 розряду в комерційно-виробниче підприємство «КАНТ» на підставі наказу №1К від 08.01.1992 року. Управління не могло визначити чи 01.08.1992 року чи 08.01.1992 року буде правильною датою винесення наказу про прийняття Позивача на роботу у вищезазначене підприємство.

21.02.2019 року на адресу управління надійшло рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.02.2019 по справі №297/105/19 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яким заяву ОСОБА_3 - задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: архівна довідка №С-239/07-08 від 26.11.2018, яка заповнена на ім'я "Салаи Бейло Людвигович" та "ОСОБА_5Л.".

Відповідач зазначив, що навіть після зарахування періоду роботи з 17.05.1983 року по 29.04.1987 року стаж роботи склав 23 роки 2 місяці 17 днів, при необхідному 25 років.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти заявлених позовних вимог з мотивів наведений у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України 12.11.2018 року звернувся до Виноградівського ОУПФ для призначення пенсії. Згідно виписки з протоколу №161 від 27 грудня 2018 року Виноградівським ОУПФ відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (редакція від 31.08.2018), оскільки розрахований страховий стаж на дату звернення за призначенням пенсії – 12.11.2018 складає 19 років 3 місяці 5 днів, при необхідному 25 років.

Та додатково вказано, що період роботи з 17.05.1983 по 29.04.1987 не зараховано, оскільки архівній довідці №С-239/07-08 від 26.11.2018 виявлені розбіжності з паспортними даними, а також не зараховано період роботи з 01.08.1992 по 26.09.1995, оскільки дата наказу за записом трудової книжки №18 не відповідає даті прийняття.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2019 року по справі №297/105/19 встановлено факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: архівна довідка №С-239/07-08 від 26.11.2018, яка заповнена на ім'я "Салаи Бейло Людвигович" та "ОСОБА_5Л.".

На виконання зазначеного рішення працівниками управління було переглянуто матеріали пенсійної справи позивача та здійснено розрахунок стажу з урахуванням спірного періоду, про що його було повідомлено листом. Відповідно після зарахування періоду роботи з 17.05.1983 року по 29.04.1987 року стаж роботи позивача склав 23 роки 2 місяці 17 днів.

На підставі викладеного, суд зазначає, що предметом розгляду в даній адміністративній справи є правомірність дій відповідача щодо не зарахування до стажу позивачу періоду роботи 01.08.1992 по 26.09.1995.

Судом встановлено, що згідно записів наявних у трудовій книжці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 б/н від 09 липня 1976 року за записом №17 від 01.08.1992 року звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства (Наказ №56-к від 01.08.92), за записом № 18 від 01.08.1992 прийнятий на роботу столяром 4 розряду в комерційно-виробниче підприємство "КАНТ" (Наказ №1.К дата вказано:" від 08.01.1992) (а.с.10) та згідно запису №19 від 26.09.1995 звільнений з займаної посади за власним бажанням (Наказ №3-5 від 26.09.1995) (а.с.35).

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_6 надала письмові пояснення від 04.03.2019 року, де вказала, що при внесенні запису в трудову книжку ОСОБА_3 за №18 дату наказу №1.К від 01.08.1992 за звичкою вказала навпаки, замість дня, спочатку вказала місяць тобто помилково зазначила "08.01.1992"

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Відносини, що виникли у даній справі регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон або Закон №1058-IV), Порядком підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637, тут і надалі нормативно-правові акти в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058 (далі Закон №1058) визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 26 Закон №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У поданому відзиві відповідач зазначив, що працівниками управління був наданий запит від 06.12.2018 року за №9699/03 до Берегівської міської ради про надання довідки про підтвердження стажу роботи ОСОБА_3 за період 1992-1995рр.. у комерційно-виробничому підприємстві «КАНТ». Проте, листом від 17.12.2018 року за №2751/03-21 Берегівська міська рада повідомила управління про те, що документи з особового складу (кадрових питань) комерційно-виробничого підприємства «КАНТ» на державне зберігання в архівний відділ Берегівської міської ради не передавалися. Інформація щодо місцезнаходження документів вищевказаної установи відсутня.

Отже, суд бере до уваги записи наявні у трудовій книжці позивача. Як слідує з записів № 17 та № 18 позивача було звільнено 01.08.1992 року у зв'язку з ліквідацією підприємства, цього ж дня - 01.08.1992 року позивач прийнятий на роботу у новостворене комерційно-виробниче підприємство "Кант", тобто до цього часу позивач працював та не міг бути призначений наказом від 08.01.1992 року "на майбутнє" передбачаючи ліквідацію підприємства. Підтвердженням помилки при записі дати наказу про прийняття на роботу також є особисті письмові пояснення особи яка здійснювала запис до трудової книжки позивача – ОСОБА_6Я (а.с.11).

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості визначення дати винесення наказу про прийняття позивача на роботу та оскільки позивач, згідно запису у трудовій книжці №18 прийнятий на роботу 01.08.1992, а згідно запису у трудовій книжці №19 звільнений 26.09.1995 за власним бажанням, то вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_3. Відповідно суд вважає за необхідне зобов'язати Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області вирішити питання щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_3 відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний ОСОБА_3 (90253, Закарпатська область, Берегівський район, с.Бадалово, вул.Мартірок, буд.133, РНОКПП НОМЕР_1) до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Миру, буд.43, код ЄДРПОУ 41246253) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в призначенні пенсії за віком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді виписки з протоколу №161 від 27.12.2018.

Зобов'язати Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області включити до страхового стажу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) період роботи в комерційно-виробничому підприємстві "Кант" з 01.08.1992 по 26.09.1995.

Зобов'язати Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області вирішити питання щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ 41246253) на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 07.05.2019 року.

СуддяОСОБА_7