Ухвала суду № 81612304, 08.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 травня 2019 року справа № 340/977/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1,25006

до відповідача: Управління соціального захисту населення Подільської районної у м.Кропивницькому ради, вул. А. Паученка,53/39, м. Кропивницький,25006

про визнання дій протиправними зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1)звільнити від сплати судового збору позивача;

2)визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради від 13.07.2018 року про дострокову відміну з 01.05.2018 року житлової субсидії ОСОБА_1 “з інших причин”;

3) визнати протиправним і скасувати рішення управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради від 26.12.2018 року про не призначення субсидії ОСОБА_1 на підставі “неповного набору документів” прийняте за результатом розгляду його заяви про призначення житлової субсидії;

4) зобов’язати управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради відновити розрахунки автоматичного нарахування ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.05.2018 року та повторно розглянути подану заяву ОСОБА_1 від 22.11.2018 року про призначення житлової субсидії, з урахуванням правових оцінок, наданих судом у прийнятому судом рішенні.

Ухвалою судді від 19 квітня 2019 року дану позовну заяву залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.

Зокрема, в даній ухвалі запропоновано надати докази звільнення від сплати судового збору та клопотання (з відповідними доказами) щодо поважності пропуску строку звернення до суду.

07 травня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 19.04.2019 року.

Зокрема, позивачем надано довідку про відсутність доходу в 2018 році.

Щодо заяви про поновлення строку для звернення до суду, позивачем зазначено, що строк пропущено з поважних причин. Так позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання питання щодо відмови в призначені субсидії він звертався до різних інстанцій. Крім того, зазначив, що вчасному зверненню до суду перешкоджало, в тому числі, перебування на стаціонарному лікуванні.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з рішенням Управління соціального захисту населення Поділської районної у м. Кропивницькому ради від 13.07.2018 року про дострокову відміну з 01.05.2018 р. субсидії ОСОБА_1 "з інших причин".

Слід звернути увагу, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно копії заяви від 30.11.2018 року за вх. №Л-1290/06, встановлено, що 31.07.2018 року позивач отримав “Дублікат повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №7272042”. Тобто, про порушення своїх прав позивач був обізнаний починаючи з 31.07.2018року, проте з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 17.04.2019, в той час як граничним строком звернення до суду з зазначеними позовними вимогами є 31.01.2019 (у випадку відрахування шестимісячного строку звернення до суду від дати отримання оскаржуваного рішення).

Посилання позивача на те, що він був позбавлений фізичної можливості звернутись до суду у визначений строк внаслідок хвороби та необхідність тривалого лікування, судом відхиляються, адже в матеріалах справи відсутні докази безперервного перебування позивача на лікарняному в період з 31.07.2018 по 31.01.2019 року.

Одночасно, процесуальним законом не встановлено можливості переривання строку звернення до суду у випадку перебування особи на лікарняному в окремі періоди протягом шестимісячного строку.

А отже, у задоволенні клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України ( в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII) , позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Крім того, вважаю за необхідне роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2