Ухвала суду № 81612009, 07.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 травня 2019 рокум. Ужгород№ 807/554/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання – Міца В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах неповнолітньої як її законний представник виступає ОСОБА_3, до Берегівської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року задоволено позов ОСОБА_2 від імені та в інтересах неповнолітньої як її законний представник виступає ОСОБА_3 до Берегівської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії; визнано протиправним та скасовано рішення Берегівської міської ради № 1088 від 28.03.2018 року "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по вул. Кобилянської Ольги, 14/1,2 у м. Берегове для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; зобов'язано Берегівську міську раду на підставі заяви ОСОБА_2 від 31.01.2018р. затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по вул. Кобилянської Ольги, 14/1,2 у м. Берегове загальною площею 0,0399 га (кадастровий номер 2110200000:01:014:0079), для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); стягнуто з Берегівської міської ради на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 1409,60 грн.

11.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах неповнолітньої як її законний представник виступає ОСОБА_3, до Берегівської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, визначеному у розрахунку витрат на правову допомогу, та підтвердженим копією відповідної квитанції.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст. 252 КАС України).

Згідно ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 року у справі № 813/4989/17.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В матеріалах справи наявний лише розрахунок гонорару за надання правової допомоги від 06.06.2018 року (виконаний на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного 02.10.2017 року у м. Берегове Закарпатської області між ОСОБА_1, як адвокатом, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЗР № 21/1122, виданого Радою адвокатів Закарпатської області від 27.01.2017 року, та ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої як її законний представник виступав ОСОБА_3, щодо представництва у адміністративній справі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії). Сукупна сума гонорару, відповідно до ч.1 ст. 4 договору про надання правової допомоги: 10000,00 грн. Також, в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового ордера № б/н від 06.06.2018 року про прийняття від ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 за надання правової допомоги 10000,00 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої як її законний представник виступав ОСОБА_3 (такий не подано як на стадії розгляду справи в суді першої так і апеляційної інстанції), що є необхідним та належним доказом на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, встановлених ч. 7 ст. 139 КАС України.

Такого договору адвокатом ОСОБА_1 не надано суду і разом з заявою від 11.03.2019 року.

Заяви про надання суду доказів здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, до закінчення судових дебатів, як то передбачено ч.7 ст.139 КАС України, представником позивача не надавалося.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої як її законний представник виступав ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.7 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах неповнолітньої як її законний представник виступає ОСОБА_3, до Берегівської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_4